11.4. Мотивація досліджень та розробок

Для ефективного розвитку ТС недостатньо відповідних технічних і економічних можливостей, необхідна також наявність стимулів, що діють як рушійна сила розвитку.

Без зацікавленості в результаті не може бути розв’язана жодна із задач. Можна сказати також, що тільки у випадку забезпечення гармонійної комбінації трьох факторів – достатніх технічного рівня, економічних можливостей і зацікавленості – приводиться в рух механізм досліджень та розробок. Тільки переконлива мотивація впливає на техніко-економічну ситуацію, і навпаки – значний техніко-економічний потенціал полегшує мотивацію НДДКР.

Переконливу мотивацію створює, наприклад, економічне і технічне змагання. Так були винайдені парова машина, двигун внутрішнього згоряння, радіо, електрична лампа, реактивний двигун, комп’ютер, атомний реактор. Важливо лише, щоб таке змагання мало на меті благо людей.

12. Спеціальні теорії технічних систем

При розгляді видів ТТС (див. розд. 1) з точки зору їх застосування було введене розділення на загальну та спеціальні теорії. До сих пір розглядалась загальна ТТС.

Спеціальні ТТС мають справу з окремими категоріями систем. Вони можуть розроблятись за класифікаціями наведеними у розд. 6.

Звичайно інженери і наукові робітники спеціалізуються з ТС певних типів, класів або видів (наприклад, фахівці з гідравлічних приводів, двигунів внутрішнього згоряння, газових турбін, компресорів і т.д.).

Аналогічно, ознаки розглянуті у розд. 6 можуть служити і для класифікації спеціальних ТТС, наприклад, за ієрархічним підпорядкуванням: теорія гідромашин → теорія гідродвигунів → теорія гідронасосів → теорія об’ємних гідронасосів і т.д. Подібних прикладів можна навести багато.

В задачі спеціальної ТТС входять отримання і систематизація знань, щодо ТС відповідного типу або виду, а також побудова на їх основі теорій і методів розрахунку.

Виявлення взаємозв’язків між загальною та спеціальними ТТС дозволяє створити логічну та упорядковану єдину структуру науково-технічних знань. Корисність такої структури очевидна.

Спеціальні ТТС повинні охоплювати такий комплекс питань:

- дослідження СП, аналіз її елементів (впливи, об’єкти впливів, ТП, ТО);

- структури ТС певних категорій, в тому числі ФС, ПС, КС, їх варіанти і модифікації;

- принципи дії, які використовуються і можуть знайти застосування;

- типові головні елементи (виконавчі органи) та їх впливи;

- основні параметри ТС, методи їх контролю, оцінювання та порівняння ТС;

- вивчення закономірностей створення і використання ТС певної категорії;

- узагальнення досвіду і виявлення тенденцій розвитку ТС.

Спеціальні ТТС, що включають розгляд всіх наведених вище питань можуть відрізнятись від відповідних спеціальних інженерних теорій, не дивлячись на те, що основуються вони на тій же самій вихідній інформації.

При побудові спеціальних ТТС і систематизації спеціальних знань слід передбачувати можливості їх практичного використання на базі комп’ютерної техніки, що забезпечить подальший прогрес у відповідній області.

Література

1. Артоболевский И.И. Теория механизмов и машин. – М.: Наука, 1988. – 640 с.

2. Gosling W. The Design of Engineering Systems, London, Heywood, 1962.

3. Roth K., Systematik der Maschinen und ihrer Elemente, feinwerktechnik, Nr.11, 1970.

4. Hubka V., Theorie der Maschinensysteme, Berlin, Springer, 1974.

5. Hansen F., Konstruktionswissenschaft, Munchen, Hauser, 1974.

6. Ropohl G., Ansatze zu einer allgemeinen Systematik technischer Systeme, Schw. Maschinenmarkt, 76, No. 29, 1976.

7. Yoshikawa H., General Design Theory and CAD System, Tokyo, IFIP, 1980.

8. Мюллер И. Эвристические методы в инженерных разработках/ Пер. с нем. М.: Радио и связь, 1984. - 144 с.

9. Автоматизация поискового конструирования/ Под ред. А.И. Половинкина. М.: Радио и связь, 1981. - 344 с.

10. Джонс Дж. К. Методы проектирования. /Пер. с англ. 2-е изд. М.: Мир, 1986. – 326 с.

11. Буш Г.Я. Методы технического творчества. Рига: Лиесма, 1972. – 94 с.

12. Методы поиска новых технических решений/ Под ред. А.И. Половинкина. Йошкар-Ола: Маркнигоиздат, 1976. – 192 с.

13. Reuleaux F., Moll, Konsruktionslehre fur den Maschinenbau, Braunschweig, Viegweg, 1854.

14. Wegerbauer H. Die Technik des Konstruierens, Munchen, Oldenbourg, 1943.

15. Хубка В. Теория технических систем. Пер. с нем., М.: Мир, 1987. - 208 с.

16. Hubka V., Theorie der Konstruktionsprozesse, Berlin, Springer 1976.

17. Hubka V., Darstellen und Modellieren beim Konstruiren, Schw. Maschinenmarkt, Nr. 33, 35 u. 37, 1976.

149