6. Класифікації технічних об’єктів

Термін „технічний об’єкт” обраний нами в якості загального терміну для всіх підприємств, виробничих ділянок, машин, пристроїв, апаратів, приладів, вузлів, деталей. Загальною функцією ТО в ТП є здійснення перетворень об’єктів впливу. Сфера застосування ТО дуже широка і охоплює всі галузі економіки. Класифікації ТО за різними ознаками дозволяють упорядкувати всю їх множину, краще орієнтуватись в ній, проводити важливі аналогії і застосовувати закономірності, моделі, методики розрахунку або схеми, виявлені та розроблені для одного з класів ТО при розробленні або дослідженні об’єктів іншого призначення.

ТО можна класифікувати за такими основними ознаками:

- за виконуваною зовнішньою функцією: ТО для механічної обробки, термічної обробки, нанесення покрить, транспортування, фіксації тощо;

- за типом перетворення: ТО для перетворення матерії, енергії, інформації, одної або декількох комбінацій даних потоків;

- за принципом дії: механічні, гідравлічні, пневматичні, теплові, електромагнітні, електронні, хімічні, біологічні, оптичні, акустичні ТО;

- за найменуванням основного робочого параметра: ТО зі зміною швидкості, прискорення, потужності, температури, тиску, зусилля;

- за рівнем складності: підприємство, виробничий комплекс, машина, апарат, вузол, агрегат, деталь;

- за переважним способом виготовлення елементів: ТО, що складається з елементів виготовлених різанням, литтям, ковкою, штампуванням, вібропресуванням;

- за ступенем конструктивної складності (див. розд. 6.5);

- за матеріалом, з якого виготовлені елементи ТО: ТО з елементами, виготовленими з конструкційних, вуглецевих або легованих сталей, з сірого, ковкого або високоміцного чавуну, з кольорових металів, з пластмас;

- за ступенем оригінальності конструкції: відомі, доопрацьовані, модернізовані або нові ТО;

- за типом виробництва: ТО, виготовлені в умовах масового, великосерійного, середньосерійного, дрібносерійного або одиничного виробництва;

- за назвою фірми – виготовлювача: наприклад, ТО виробництва ВО „Антонов”, „ЗАЗ – Daewoo”, „ЛАЗ”, „Boeing”, “General Motors”;

- за ступенем стандартизації: стандартизовані, нормалізовані, уніфіковані, оригінальні ТО;

- за походженням: ТО власних розробки та виробництва; ТО, що виготовляються за ліцензією; ТО, які складаються з придбаних деталей і комплектуючих; покупні ТО;

- залежно від галузі техніки, де використовується: ТО, що функціонують в промисловості (додатково можна ввести групи ТО, що експлуатуються у важкому, енергетичному і транспортному машинобудуванні, електротехнічній промисловості, хімічному і нафтовому машинобудуванні і т.д.), металургії, сільському господарстві, на транспорті, у військовій і гірничий справі, в побуті тощо;

- за вартістю: декілька основних і проміжних рівнів.

Розглянемо більш детально деякі з найважливіших класифікацій.

6.1. Класифікація технічних об’єктів за виконуваною функцією

Найменування ТО часто обираються з врахуванням виконуваної ними зовнішньої функції. Укладання різного роду номенклатур ТО для застосування їх при здійсненні збуту, планування, порівняльного аналізу - також проводиться, як правило, виходячи із функції ТО.

Функцію вказують і в тих випадках, коли необхідно допомогти потенційному споживачу знайти потрібний йому ТО. З цією метою видаються торговельні і промислові каталоги, оглядові таблиці і т.д.

Вузли і деталі машин також упорядковують за виконуваною функцією, залежно від якої виробник або експлуатаційник здійснюють технічне обслуговування або ремонт машини. Таку класифікацію ми називаємо конструктивно-функціональною. Вона є одною з основних при проведенні стандартизації, уніфікації та нормалізації ТО і їх елементів. Класифікація дозволяє економити робочий час конструктора і інших фахівців пов’язаних із ТО.

Здійснити повну конструктивно-функціональну класифікацію ТО, що використовуються в різних галузях техніки, а тим більше класифікацію їх елементів - надзвичайно складно. Однак певна робота в даному напрямку все-таки проводиться. При цьому важливо застосовувати, по можливості, загальні принципи. На кожному машинобудівному підприємстві і на транспорті використовуються стандартизовані, уніфіковані і нормалізовані пристрої, двигуни, апарати, блоки, вузли, деталі, комплектуючі матеріали, які упорядковані виходячи із виконуваної функції і зведені у таблиці розмірних серій, рядів основних робочих параметрів, типів, видів, моделей, модифікацій. До найбільш відомих таких класифікаційних груп відносяться кріпильні деталі, гідромашини, гідроапарати, муфти, ущільнення, редуктори, електричні машини, пристрої і прилади. Якщо спробувати скласти із названих і багатьох неназваних груп загальну номенклатуру вона буде неоглядовою.

Під час розробки нових і оригінальних ТО, а також при проектуванні їх елементів слід пам’ятати про конструктивно-функціональну класифікацію і застосовувати для розроблюваних деталей і машин, по можливості, короткі прості найменування, які б вказували на виконувану функцію. Наприклад, якщо необхідно внести у специфікацію кільцеподібну прокладку, в якості назви краще обрати термін „прокладка” а не „кільце”. Літерно-цифрові маркування не повинні містити занадто великої кількості знаків, в іншому випадку їх буде важко запам’ятати та розшифрувати.