3.3. Забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей жилими приміщеннями

Право військовослужбовця на забезпечення жилими приміщеннями випливає з конституційного права громадян України на житло. Форми та порядок його реалізації базуються на нормах Цивільного та Житлового кодексів та визначаються чи конкретизуються спеціальними нормами актів військового законодавства. До їх числа відносяться відповідні норми Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України , Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей “, Положення про порядок забезпечення жилою площею в Збройних Силах України (наказ Міністра оборони України №20 від 3 лютого 1995 р.), та деяких інших законів і нормативно-правових актів України.

Всі категорії військовослужбовців забезпечуються жилими приміщеннями державою. Це право на основі норм військового законодавства реалізується у різних формах, що залежать від належності особи до тієї чи іншої категорії, від умов проходження військової служби та інших обставин.

Військовослужбовці строкової служби розміщуються у казармах (на кораблях) та всі види квартирного забезпечення отримують безкоштовно. Порядок та норми розміщення військовослужбовців визначені Статутом внутрішньої служби Збройних Сил України, Корабельним статутом Військово-морських Сил, наказами та директивами Міністра оборони України.

Для розміщення особового складу у спальних приміщеннях повинна відводитися площа з розрахунку 2,5-4 м² на кожного військовослужбовця, а об’єм повітря повинен складати не менше 9-12 м³ на одну особу.

На таких самих умовах розміщуються в казармах курсанти першого і другого курсів вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів вищих навчальних закладів.

Курсанти третього та наступних курсів мають право проживати в гуртожитках та поза межами навчального закладу та інші пільги (див. п. 2.2.4.).

Для курсантів жіночої статі незалежно від курсу навчання обладнуються окремі гуртожитки (спальні приміщення).

Іншим категоріям військовослужбовців до отримання ними постійного житла надаються службові жилі приміщення. У випадку відсутності такого житла військова частина зобов’язана тимчасово орендувати житло для забезпечення ним військовослужбовця та його сім’ї або за бажанням військовослужбовця виплачувати грошову компенсацію за піднайом (найом) ним житла.

Військовослужбовцям-слухачам, що навчаються у вищих військових навчальних закладах поза постійним місцем служби, надаються сімейні гуртожитки.

Облік військовослужбовців, які потребують поліпшення житлових умов, ведеться у військових частинах та квартирно-експлуатаційних частинах районів. Військовослужбовці беруться на квартирний облік за рішенням житлової комісії військової частини. Датою постановки на квартоблік вважається день, коли було винесене рішення житловою комісією військової частини про прийняття на квартоблік. При переміщенні військовослужбовця, який перебуває на квартобліку, по службі в інший гарнізон йому зараховується попередній час перебування на квартирному обліку (в списках осіб, що користуються правом першочергового і позачергового отримання жилих приміщень), але не раніше ніж з дня набрання чинності наказом Міністра оборони України №20 від 3 лютого 1995 року.

Військовослужбовцям, що перебувають на квартобліку, жиле приміщення надається згідно черги.

Військовослужбовцю, який знаходиться на квартобліку та безпідставно відмовився від жилого приміщення, черга може бути перенесена на рік.

Перевагою в одержанні жилих приміщень в межах календарного року зарахування на квартоблік користуються військовослужбовці, які перебувають у загальній черзі, прослужили не менш 15 років (календарних) та позитивно характеризуються командуванням.

Правом на першочергове отримання житла користуються категорії осіб, зазначених у ст. 45 Житлового кодексу. Крім того, таким правом користуються:

• льотно-підйомний склад авіачастин;

• плавсклад підводних човнів;

• військовослужбовці, що несуть бойове чергування;

• військовослужбовці - учасники війни;

• військовослужбовці, що прослужили 25 і більше календарних років;

• сім’ї військовослужбовців, які загинули чи померли, пропали безвісті під час проходження військової служби.

Правом на позачергове отримання житла крім осіб, зазначених у ст. 46 Житлового кодексу, користуються:

• особи, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи і віднесені до 1 та 2 категорій;

• військовослужбовці, які звільняються з військової служби у запас (відставку) за станом здоров’я, скороченням штатів, вислугою років.

Як виняток, за клопотанням командира та житлової комісії військової частини гарнізонна жилкомісія може розглядати питання про надання житла поза чергою, з урахуванням особистого вкладу в підвищення боєготовності військової частини.

Надання житла військовослужбовцям проводиться після здачі ними жилої площі, яку вони займали за попереднім місцем служби (навчання), крім випадків, коли там залишилися проживати повнолітні члени сім’ї.

Військовослужбовці - члени житлово-будівельних (житлових) кооперативів, а також ті, що мають у власності квартиру (будинок) при переміщенні по службі у межах України, пов’язаному з переїздом до іншого населеного пункту, забезпечуються жилими приміщеннями за новим місцем служби нарівні з військовослужбовцями, які не мають житла, якщо вони не сплачували позику банку за рахунок військової частини або повернули її зазначеним військовим частинам. Військовослужбовці, які приватизували свої квартири, на новому місці служби забезпечуються житловим приміщенням на загальних підставах.

Працівники (невійськовослужбовці), що перебувають на квартирному обліку у виконкомах відповідних місцевих рад (у місцевих державних адміністраціях) за місцем проживання, сумлінно відпрацювали у Збройних Силах не менше 15 років і працюють у військових частинах, забезпечуються жилими приміщеннями з фондів Міністерства оборони. Для цього у гарнізонах виділяються до 5 % житлової площі, введеної в експлуатацію.

Житлові пільги полягають у можливості збереження права військовослуж­бовцями та їх сім’ями на житлову площу, в наданні деяким категоріям війсь­ковослужбовців права користуватись додатковою житловою площею, в зниженні плати за житлову площу і комунальні послуги, у сприянні індивідуальному будівництву, першочерговому забезпеченні житловою площею і інших перевагах.

Про житлові пільги різних категорій військовослужбовців та членів їх сімей, ветеранів військової служби див. п. п. 2.2.1.- 2.2.8.

Законодавством передбачена також система пільг, що надаються певним категоріям військовослужбов­ців, які здійснюють індивідуальне житлове будівництво. Так, згідно Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”, військовослужбовці, які не мають жилої площі для постійного проживання, мають право на одержання кредитів на індивідуальне житлове будівництво чи придбання індивідуального житлового будинку на строк до 20 років із погашенням за рахунок військових формувань: для тих, хто прослужив більше 15 років - 50%, більше 20 років - 75%, більше 25 років - 100% наданими установами банків кредитів.

Особи, які проходять військову службу за контрактом, якщо вони прослужили не менше 17 років і не забезпечені жилою площею, мають право на першочергове отримання земельних ділянок для житлового будівництва.

Учасники бойових дій мають такі житлові пільги:

• 75% знижка плати за жилу площу;

• 75% знижка плати за користування комунальними послугами;

• першочергове забезпечення площею осіб, які потребують поліпшення житлових умов, першочерговий ремонт житлових будинків;

• учасники, що дістали поранення, контузію чи каліцтво при участі в бойових діях чи при виконанні обов’язків військової служби, забезпечуються жилою площею протягом 2-х років із дня взяття на квартирний облік;

• одержання позик на індивідуальне (кооперативне) житлове будівництво із погашенням її протягом 10 років, починаючи з п’ятого року після закінчення будівництва;

• першочергове право на вступ до житлово-будівельних (житлових) кооперативів.

Пільги учасників війни та осіб, що до них прирівняні:

• 50% знижка плати за жилу площу та користування комунальними послугами, газом, електроенергією, а також вартості палива;

• першочергове забезпечення жилою площею осіб, які потребують поліпшення житлових умов та першочергове відведення земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва;

• одержання позики на індивідуальне (кооперативне) житлове будівництво із погашенням її протягом 10 років, починаючи з п’ятого року після закінчення будівництва;

• першочергове право на вступ до житлово-будівельних (житлових) коопера­тивів.

Інваліди війни мають право на 100% знижку плати за житло і комунальні послуги, на паливо, на позачерговий, безоплатний і першочерговий поточний ремонт власних житлових будинків, а ті з них, хто потребують поліпшення житлових умов — забезпечуються поза чергою.