яковець лариса миколаївна

Бочаров мартин ВІ основи логіки

Жеребкін ВЄ логіка

Івін ОА логіка

Марценюк СП логіка

хоменко ІВ Олексюк ІА

1. Предмет та метод логіки.

План:

1. Визначення логіки як науки

2. Історични етапи розвитку історичного знання

3. Міркування його структура,

4. Правельність міркуввання

5 логічна форма міркування

Гераклід- органон( знаряддя

логіка- від слова логос- закон, речення, висловлювання. До складу філософії її вперше ввів Гераклід яки йназвав логосом вічну і всезагальну необхідність тобто деяку стійку закономірність у розвитку людської думки значення терміну логіка не однаразово змінювався у давній час йому приписують що наймешнше 3 головні значення:

1. Логіка може вживатися у словосполученнях типу : логіка історії, логіка подій, логіка суспільного розвитку та інше тут слово логіка використовується для визначення певнИх взаємозвязків та взаємо-залежних подій та дій людини

2. по друге дуже часто у спілкуванні людей термін логіка використовується у звязку з таким феноменом як людське мисленн. З відси такі вислови: логіка мислення, жіноча логіка та інші. У даноМу випадку слово логіка вживається для позначення обгрунтованості та доведенності положеньякі вживає людина. Це є безпосереньо людське мислення.

3. Термін логіка використовується для позначення певної науки

найзагальніше визначення поняиття логіка - це наука яка вивчає мислення людини, отже предметом дослідження логіки є мислення, однак процес мислення досліджується філософією , мовознавством психологІєю т а іншими науками. Виходячи з цього логіку визначаютьяк науку яка вивчає мислення втілене в мові. Дійсно мислення без мови не існує але мислення втілене в мові досліджується лінгвістикою, логіка ж відрізняється від лінгвістики тим що підчас вивчення природної мови її не ціквлять створення загальної теоріІ мови, це є завданням лінгвістики а мета логіки виразити цією мовою схеми, способи та форми міркуванншя людини, відмежовуючи правельні способи міркування від не правельних способів міркування, виходячи з цього предметом дослідженнян логіки є не просто природна мова а міркування людини вирадені в природній мові, ці міркування розмежовуються на структурні кспекти

виходячи з цього логіка вивчає: форми, схеми тА способи міркування.

Міркування для логіки повинно бути або в правельні. Формі або в не правельній формі. Логіку не цікавить міркування конкретної людини вона лише встановлЮє умови згідно яких міркування буде правельним. Логіка- не описова наука а нормативна, в цьому відношені вона схожа з правознавством подібно до того як у праві визначається норми та закони за якими повинна жити людина логіка вивчає закони згідно з якими людина має будувати своє міркування.

2. Логіка виникає близько 2 споловиною років тому і поділяється на 2 основних етапи : традиційна( 4 ст.До н.Е.), сучасний (2 пол 20 ст по наш час)

розвиток логічних знань на пшому етапі відбувався дуже повільно хоча можно виділити кілька епох коли логіка процвітала один з них пипадає на часи античності - 4-3 ст до н.е. Коли вперше логіка зявляється як неаука

засновником її вважається Аристотель хоча сам термін існував до цього

на думку АріСтотеля, логіка надзвичайна наука яка дозволяє кожному хто нею володіє отримати певний спосіб дослідження будьякої проблеми тому що ця наука дає можливість уявнонму вигляді виділити що є доведення, визначити основні його рівні види, та ступені. Цей метод відомий в науці як дедуктивний. Аристотель ого називає силогістичним методом бо на його думку доведення можно побудувати у вигляді певного силогізму тобто міркування саме аналізом силогізму можно побудувати будьяку логічну конструкцію доведення. Поряд із Аристотелем проблемами логіки займалися представники стоїцизму та софізму.

Серед стоїків слід виділити Хрисіппан. Він роозрробив оригінальну концепцію логіки. Основну увагу приділИв сххемам міркування за допогою яких групппи Висловлювань поєднуваися В єдине ціле.

Його таокж цікавели логічні сполучники це такі слова природної мови як: і, а, або,та інші.

Софісти основну увагу приділяли аналізовІ логічниз помилок які виникають у міркуванні , вони наавіть за велику плату навчали бажаючих " мистецтву обдурювати людей" яке полягало в тому, що не правельну схему міркування видавали за правельнУ.

2 Велика епоха розвитку традиційної логіки охоплює христииянське середньовіччя , ця епоха тривала із середини 12 ст- 14 ст.

В цей час логіка встає наукою яку викл ажають в університетах.

Влна входить до тривіуму - це цикл із 3 дисциплін: логіка, граматика, риторика.

Граматика відповідала як правельно говорити

РИторика як витонченно говорити.

А логіка відповідала на питання як зробити висновки обгрунтованими.

На україні логіку викладали в км академії одним із викладачів був Стефан яворський

починаючи з 19 століття логіка переживає свої" останні дні"

так сталося що після виходу в спіт праці І. КанТа " логіка" він зазначив що з часів Аристеля логіка за змістом майже не збагатилася існує лише декілька наук які досягли свого повного стану до них належать: логіка, метафізика.

Аристотель розглядаючи положення логіки не упустив жодного моенту розуму і нам в цьому випадку не має чого додати.

Ідеї Канта були підтримані Гегелем але через деякий час. Ці ідеї буди спростовані Хотлібом Лейблінцем. ( нім філ який жив У 17 ст але його праці випереджали совю епохи на декілька століть вперед. Лмше у 20 ст з розвитком сучасної логіки ідеї Лейблінца. Знайшли своє втілення в перш за все це стосується створенея штучної мови завдяки якій кожне міркуаання перетворюється напевну формулу цей метод був викладенй у його праці про комбінатарне мистецтво.

Всі Методи пізнання зводилися до єдиної істини яка потім обчислювалася. РОзвиток формалізованої мови був закінчениф на прикінці 19 ст. Готлібом Фрегем В праці шрифти понять.

Сучасна логіка суттєво відрізняєтьс я від традиційної вона звертаєтьс ядо таких міркуаання які ранріше було ввдмовленно в можливості логічного аналізу. Поділяється на: класичну, не класичну.

До класичної логіки відноситься : логіка висловлювань, Логіка предикатів.

До не класичної : логіка часу, алетична логіка, епістемічна логіка, деонтична логіка , темпохральна логіка, логіка дії та логіка імперетивів.

АлАтична логіка- це логіка яка розгядає до складу якої включаються такі модальні поняття як не обхідно випадково та можли

логіка чаУ-описує логічні звязки висловлАнь прпо минуле тепрешнє майбутнє

епістемічна логіка розглядає такі міркування до складу яких входять модальні поняття спростовано, доеденно. не РОзвязано переконаний, сумнівається.

Деонтична логіка( нормативна) - розглядає зввязки нормативних висловлювань,

логіка оцінок або аксіологічна логіка-має справо з поняття ми добре погано, краще Гірше байдуже

Логіка діє- аналізує модальні поняття дії