Тема2. Семіотичний характер логіки.

План:

1. Поняття про знак , види знаків

2. Семіотика як наука про знаки

3. Семіотизм та його структура

4. Структура значення знака, предметнк і смислове значення.

5. Виміри зеакового процесу синтаксис, семантика, прогматика.

6. РІвні знакового процесу. Обєкта мова та метамова.

В логіці розрізняють 3 види знаків за характером їх відношення до обєкта:

1. Іконічні знаки( знакм копії)

2. Знаки символи

3. знаки індекси

знак виступає як мат обєкт що характерезує у спілкуванні те на що він вказує. Так іконічні знаки це знаки значення яких повністю визначається тип Предметом якому вони відповідають прикладами таких знаків Можуть бути фотографії, картини, відбитки пальців та інше.

Знак символ- це знаки значення яких фізично ніяк не звязано з обєктами які вони позначають. Їхнє значення встановлюються перевжно за згодою. Прикладами можуть бути: дорожні сзнаки, та слова природної мови. Знаки індекси- це знаки значення яких повністю визначається тим контекстом у якому вони вивляються. Прикладами можуть бути: займенники(сліди на снігу) різновидами знаків є мовні знаки які можуть бути як знаками символами так і знаками індиксами у звязку з тим що міркування ввиражається за допомогою мови тобто мовних Знаків то інші знаки до сфери її вивчення не потрапляють.

2. Наука семіотика вивчає знаки і знакові процеси вперше семіотичний падхід до вивчення явищ можна знайти в працях Августина Блаженного. У середньовічному тривіумі тобто циклу з 3 дисциплін;: граматики, логіки, риторики. У сучасній науці відповідають синтактика , семантика і прагматика. Ідеі семіотики продовжуютьвтілітуватися в працях ферненада де Сюсюра, Шарля Пирса та інших провідних філософів. Нарпиклад пірс в своїх дослідженнях про знаки створив особливий варіант математичної логіки так звану чисту, умоглядну логіку.

Семіотика на сучасному етапі розвитку є між дисциплінарною наукою у неї відсутній чіткоокреслений предмет дослідження. РОзрізняють десткриптивну і теоритичну семіотику.

Дестриктивна семіотика- вивчає конкретні знакові системи наприклад: Кіно, сем архітектури...

Своєрідність теоретичної семіотики полягає в її обєкті дослідження вона полягає своєрідності. Вона вивчає Найбільш загальні властивості які притаманні будьякими знаковим ппроцесам.

Модальна логіка

план:

1. ПоняттЯ модальнгсті. Модальні висловлюванння

2 . Види модальних логік

3. історія встановлення модальної логіки

4. Визначення алетичнОї логіки

5. теорія можливих світів

До цього часу класична логіка висловлбвань иа предикатів розглядала висловлювання в яких стверджувалося або заперечувалося наявність фактів та явищ схема здійснення в таких висловлюваннях дуже проста. Насправді людина намаагається описати оточуючи ї світ зрозумівти його за допомогою більш складних логічних висловлювань. До таких висловлювань належать модальні висловлювання.

Можальність можно визначити як певне відношення до змісту висловлювання. Так людина може стверджувати що те про що йдеться у висловлюванні є необхідним випадковим або можливим.

Ще в середні віки було поділино логіку на

-de dickti

-de re.

Це такі модальності які відносяття до всього висловлюванння в цілому.

Наприклад:" необхідно студентам скласти іспити в сесію. ".

"можливо завтра буде слнячна погодна".

"Доведенощо цей злочин вчинив М".

Модальності необхідно можливо доведенно є модальностя de dickto.

Модальнсоті de re це такі можальнОств які характезкюютб тип Звязку між структурними компонентами простого висловлювання.

Наприклад" студентам необхідно скласти іспити в сесію"

" завтра можливо буде сонячна погода".

" М випадково ачинив злочив злочин".

Модальності в такій послідовності необхідно можливо є модальностями de re.

У сучасних логічних теоріях як прамве використовують і аналізують модальності de dickto.

2. Види логік

Моальна догіка це розділ можальної логіки де вивчаються модальні висловлування та їх відношення в структурі міркувань.

Види модальних логік:

1. Адетична логіка. РОзглядає такі модальні висловлювання нобхідно можливо випадково.

2. Епістемічна логіка. РОзгляжає такі модальні висловлювання доведенноо спростованно неевирішено пееерконанний сумнівається припускає.

3. Темпоральна логіка.( логіка часу) розгядає: було, є, буде, раніше, одночасно, пізніше.

4. Деонтична логіка. Обовязково забороненно дозволенно.

На сьогоднішній день модальна логіка значно розширита своЇ межіі тому зявилися такі напрямки дослідження як:

-логіка змінювання

- логіка пеерваГ

- лОгіка причинності.

- логіка цілі.

- огіка оцінок.

- логіка бажань.

- логіка ціностей.

3. Історія винекнення.

Уперше логічний аналіз міркуваннь з модальстями провів Арістотел.

саме Арістотель впрше і заппровадив термін модальність в лозиці.

Його дослідження продовжили: Теофраст, Євдем Родозький.

Крім прихідьників вчення Арістотелля велику увагу аналізу можальностей приділяла мегарСька школа зокрема в Діодор Кронос спробував проаналізувати взаємо звязки між Алетичними та часовими можальностями.

Вчення Кроноса було покладене в основу в одного із варіантів сучасно темпорально логіки яка побудував англійський логік Прайор.

Уередні віки модальна продлематика розглядалася в роботах Петра Іспанського та Уіл яма Оккама. Вони приділяли увагу аналізу взаємо заязкук алетичних модальностей.

У 17 столітті період новго часу можальні висловлювання зацікави Ляйбніца він вважаєтбся засновником теорії можливих світів яка покладена в основу семантики учасної можальної логіки.

У 18 ст Німецький філософ Імануїл Кант додержуючись традицїї подвлив усі можальнсоті на 3 великі группи:

- Асерторичні висловлювання.( ствердежння наявності деяких фактів але не вираЖаєть їх логіЧну необхідність).

- проблематичні висловлювання( висловлювання можливості)

- апоектичні висловлювання(висловлювання обхідності які виражають необхідний звязок між предметами).