4. Вивчення модальності почалося на початку 20. Так сталося тому що можливості класичної логіки висловлювання і предикатів виявилися обмежиними.

Засобами клксичної догіки неможливо було проаналізувати тексти гуманітарних наук до яких відносилисЯ: філософія, право, соціологія, психологія.

Прші дослідження повязані з аналізом модальних логік були присвячені їх синтаксичній пожулові.

значна робота в цьому напррямку була проведенна американським філ КларенсОм Ірвіном ЛьюЇном. У своїх бублікаціях він сформулював формалізовані системи алетичних можальнсотей. Та спробував побудувати теорію строгої імплікацїї.

Семантичні дослідження можальних логік розпочалися лише в 50 роках 20 ст.

Серед науковцІв які займалися цією проблематикою був логік философ Людольф Канап.

Унаш час продовжуєтьсяактивне обгоовренння поблем Модальної логіки і вібуваються нові напррями дослідження модальних висловлювань.

Для визначення логічного значення дискриптивних висловлювань достатньо було лише звернулися до дійсності.

Якщо інформація яка в них містилася івдпофідала релаьному стану речей то їй приписувалося значення "і" якщо ні то "х".

Для визчененя догічного значення модальностей звернення До дійсності буде достатінім. Виявляється для того щоб оаналізувати ці модальності потрібнорозглянути множину всіх можливих варіантів.

Кожна людина оцінюючи свою поведінку дїї інших людей розглядає цілий спектр можливостей у випадку Коли людина Цього похбавленна то вона позьавлена права вибору.

Змістовні міркуваннЯ які описуЮть Можливість будь яких пожій в логиці має назву теорія можливих світів.

Засновником цієї теоРїї Лейбніц хоча перша ідея про можливий світ зявилася ще в епоху середньовічча в англійского філософа Дунса Скота.

За думкоЮ лейбніца є нескінченна множина можливих світів кожний з яких має право на існуавння.

Дійсніий світ в якому знаходимуся самі є тільки одним із таких можливих світів.

Він є найкращим з цієї точки зору що створив його Бог і зробив його існуючим.

Все що траплТся в дійсності трапляється в одному вз можливих світів.

НАприклад:" Наполеон отримав пеермогу в бітві Аустерліті вле зазнав поразки в битві при Ватерлоу".

Теорія можливих світів рідко застосовуЄться також у праві наприклад у судово слідчій діяльності клли розглядається можливість перебігу подій у декількох варіантах сам ЛЕйбніц використовув теорію можливих світів для аналіху висловлювань які містять модальності необхідно і можливо.

спираючись на концепцію Ляйбніца Карнап Замість теорїї світу вів поняття опис стану.

У сучасній логіці можливі світи розглядаються як мислемі світи. Слід зазначити що можливі світи це нен якійсь світи у галакьичному просторі а це світи які описують різні варіанти можливого перебІгу подій які відбуваються у світі життя людей.

Кодний світ у сучасному трактуавнні розглядається як елемент деяко сукупності можливих світів.

4. Алетична логіка.

Алетичн алогіка це роздійл можальної логіки де досліджуЄться алетичні висловлювання та Їх відношення структурі міркувань.

Історія встановдення адетичної логіки дуже давня це були перші модальності на основі яких проводився логічний аналіз Саме для висловлювань з алетичними висловлюваннь з адетичними модальностЯми на почаТку 20 були побудовані пеші числення можальної логіки. Мова алетичної пропозиційної логіки відрізняється від мови класичної логіки висловлювань і кількістю логічних знаків.

Окрім Знаків логічних сполучників до неї входять знаки алетичних модальностей.

Квадрат- знак необхідності

ромбік- можливо

трикутник- випадково.

Визначення формули є таким же сами як і вкласичній логиці предикаатіВ

якщо А- формула тоді кватрат А, ромбік А, трикутник А теж формували.

Модальність необхідно спирається на твердежжня про якусь необхідність.

Виділяют 3 види необхідності:

- логічну необхідність

- фізичну( онтолошічну) енобхідність

- нормативну необхідність.

Олгічна необхідність звязана з логічн законами.

Фіз необхідність з законами природи.

Між філ і лог необхідністю встановлюЄться певна сукнність відношень які є логічно необхідни або фізично необхідними.

Нормативна необхідність Є наслідком практичноїдіяльності юриста, коли вищеачається правові звязки між Тими чи іншими явищами.

Можал ність можлиівсть теж має 2 основних види :

- логічна.

- онтологічна можливість.

Можальність випадковості.

Визначається як те щоо може бути а може і не бути. Вона не рівно значна можливості хоча і повязана з нею.

Тема: логіка діяності.

План:

1. Теоретичні і практичні міркування.

2. Дія і практичне міркування. Зовнішні і внутрішні аспекти дїї.

3. Стурктура дїї. Вхаємодія. Типи взаємодїї.

4. ПоНяття про соц дію і соц норму.

1. Уявлення щодо відмінності теоретичних і практичних міркувань чягає доБи античності у " порівняльних життєрисах" Плютарка зустрічається оповідЬ, що під час правління Перікла коли точилася боротьба за владу в Афінах придворні Перекліна принесли голову барана в якого був лише один ріг. Придворні вчені зокрема Анаксегор пояснив це тим що в природі існуЄ певні аномалїї і через те родився баран з одним рогом. Це було чисто теоретичне наукове міркування. Придворні віщуни пояснили це тим щО це знак з неба якій сповіщає переклу про він ще довго буде правителем в Афінах.

Це міркуВанян кваліфікується як суто практичне з скчасної точки зори ці міркування називаються теоретичними і практичними логіка визначає теоретичні міркування як такі що переслідуЮть мету обгрунтування знання практичні ж міркування навпаки спонукають до певних практичних дій. Ці практичні дїї пояснюють хід певних дій.

ЗасНовки і висновки таких міркувань як теоретичні можна оцінити як істинні або хибні.

Практичні міркування на відміну від теоретичних є не науковими вони обгрунтовують сукупність дій людини у різних ситуаціях. Кожна людина намагається пвним чином планувати свою діяльнісіть перш ніж здійснити якійсь вчинок міркування яке передує дїї впливає на певний вид діяльності.

Практичне міркування може скшадатися із 2,3 засновків і 1 висновка.

Висновок завжди повязаний з рвною дією і з певним бажаНня.

Логіка дїї є напрямом Сучачсної логіки де робиться спроба дати логічний аналіз поняттю дія.

Перша сучасна праця де аналізується дія з точки зору логіКи зявилася 1951 а саме це була праця"деонтична логіка" в Рагта. Хоча сам аналіз понять повязаних з діями людини привертав логіків набагато раніше.

За останні роки зьявилася велика кількість публікацій з цього питання.

Сучасна логіка дїї має широкі концеплуальні звязки із теорїї праграмування. Теперешній стан Логіки дїї можна представити як сукупність різних підходів які конкретизують її і доповнюють її.