3. Міркування-це розумовий процес у ході якого на основЗнань отримується нове знання.

Вихідні відомі знання з яких виводиьсья ще одне нове знання називають засновками міркуваннями

висловлювання яке отримуємо логічним шляхом із засновків називається висновком міркування.

Наприклад: усі люди є смертними. Сократ людина. Сократ є смертним.

У цьому мвркуванні 2 перших висловлювання є засновками 3 є висновком.

Є і Інші варіанти побудови міркувань так наприклад: до складу засновків може входити лише одне речення і у висновках теж одне речення наприклад: засновок- усі люди є смертнимми і висновок жодна людина не є безсмертною

на пактиці частіше за все міркують не схемами, а притоманно опускати або засновки або деякі міркування.

однак дл того щоб дати логічний аналіз міркуванню його потрібдно відновлювати в повному обсязі.

4. Міркування- бувають правельними і не правельними у правельному міркуванні висновок випливає із засновків відповідно до логіки побудови

занальна схема такого міркування виражає логічний закон у якому дотримуються усі правела лоогіки.

Міркування логічно правельне - Це означає міркувати у відповідності із правелами і законами логіки.

Міркування яким не дотрИмуються правеела логіки називаються не правельними

логічні помилки у процесі міркуання можуть бути як не навмисні через не Знання так і навмисні з метою введення в оману опонента.

У першому випадку така помилка називається паралогізми.

У другому софізмом.

Відмінною рисою софізму є те о віін будучи не правельним міркукванням видається за правельне.

СофізмИ- відомі ще з давнини і досить популярні у суччасній філософіі і лозиці

наприклад: "ронатий"засновок: що ти не втрачав то ти маєш.

РОги ти не втрачав. Висновок отже в тебе є роги.

Це міркуваання з першого погляду здається правельним але в ньому допущено логічну помилку яку людина не знайому з логіКою на врядчи зможе знайти.

Основним завданням логіки є аналіз правельних міркувань в логиці прийнято визначати типи таких міркувань та схеми таких міркувань не правельні мІркування в лозиці аналізуються лише з точки зору тих помилок які в них допущені.

Слід зазначити що логіка не займається визначенням істиності та хрбності засновків та висновків міркувань,, тому існує та правело

Якщо міркування побудоване правельно і прицьому воно спирається на істенні засновки, то висновок такого міркування буде без умовно істинним.

В інших випадках істенність в висновку не же бути гарантована, так якщо міркування побудоване не правельно то навить не зважаючи на те , що його засновки істенні висновок може бути хИбним

рлзглянемо для прикладу таке міркування:

логіка - наука. Алхімія- не логіка.

Висновок: Алхімія- не наука.

Приклад 2

Логіка- наука. Право- не логіка

висновок: праов не наука.

Так само не можа гарантувати істенність в висновку міркування коли хочаб один із його засовків буде хибним.

5. Сама назва формальна логіка підкреснює той факт що ця логіка займається в основному формою міркувань. Тобто вивчає х структурні аспекти. Під логічною формою розуміється спосіБ звязку висловлювання які входять до складу міркуваннь. З метою її виєвлення абстрагуються від змістовного аспекту міркування І зусереджуються тількітна тих моментах які предстваляють фоРмальниц текст.

Тому різницю між формою і змістом в природній мові віднайти досить важко тому будуються моделі у вигляді формул які замінюють природну мову.

Цей мутот у логіці називають формалізацією.

Метод формалізації є основним методомьсучасноЇ логіки.

Так мова замінюється певними символами. Логічні сполучники певними знаками, тобто логічна форма міркування може бути представлена за допомогою спеціальної мови, логіки.

Основними складовими цієї мови є логічні та не логічні терміни, логічні терміни звичайно природній мові виражать за лопомогою словосполучень: деякий, якщо тоді, а, і ...

У не логічних термінах фіксуюється евна інформація про яку йдеться у виразі виходячи з цього логічна форма мірвання- це його структура яка виявляється в результаті абстрагування від не логічних термінів.

Для того щоб Зясувати логічнУ форму, можно замінити всіине логічні висловлювання певними знаками,тоді зявляться прості речення які аналізуються відповідно до сполучника.