- •1. Первісний лад на території України
- •2. Племена скіфів. Античні держави у Північному Причорномор'ї
- •3. Походження слов'ян та їх розселення на території України
- •4. Східнослов'янська держава - Київська Русь (xі - хіі ст.)
- •5. Культура Київської Русі
- •6. Феодальна роздробленість Київської Русі
- •7. Галицько-Волинське князівство
- •8. Українські землі під владою іноземних держав (хіv - XV ст.)
- •9. Виникнення українського козацтва. Політико-соціальний та військовий устрій Січі
- •10. Українські землі під владою Речі Посполитої
- •11. Козацько-селянські рухи кінця хvі - першої половини хvіі ст.
- •12. Культура України хvі - першої половини хvіі ст.
- •13. Національно-визвольна війна середини хvіі ст.
- •14. Гетьманщина після Переяславської Ради. Руїна
- •15. Україна в період гетьманування і.Мазепи
- •16. Ліквідація автономного статусу України
- •17. Входження Північного Причорномор'я та Правобережної України до складу Росії
- •18. Визвольна боротьба українського народу в другій половині хvіі ст.
- •19. Культура України другої половини хvіі - хvііі ст.
- •20. Українці у війні Росії з наполеонівською Францією
- •21. Занепад кріпосницьких та зародження ринкових відносин. Антикріпосницька боротьба в першій половині хіх ст.
- •22. Суспільно-політичний рух у наддніпрянській Україні наприкінці хvііі - в першій половині хіх ст.
- •23. Польське повстання 1830-1831 рр. Та його наслідки для України
- •24. Кирило-Мефодіївське Братство
- •25. Західноукраїнські землі наприкінці хvііі - в першій половині хіх ст.
- •26. Українська культура першої половини хіх ст.
- •27. Скасування кріпосного права в Наддніпрянській Україні
- •28. Економічний розвиток українських земель у 60-90-ті роки хіх ст.
- •29. Суспільно-політичне життя в Україні другої половини хіх ст.
- •30. Національна політика російського царизму щодо України
- •31. Польське повстання 1863-1864 рр. В Україні
- •32. Розвиток народницького руху в Україні
- •33. Національно-визвольний рух на Західноукраїнських землях у другій половині хіх ст.
- •34. Українська культура другої половини хіх ст.
- •35. Економічний розвиток і суспільно-політичний рух на початку хх ст.
- •36. Західноукраїнські землі на початку хх ст
- •37. Україна в роки першої російської революції
- •38. Україна напередодні першої світової війни. Реформа Столипіна.
- •39. Україна в першій світовій війні
- •40. Українська культура початку хх ст.
- •41. Проголошення унр.
- •42. Україна за Гетьманства п.Скоропадського
- •42. Директорія Української народної республіки (грудень 1918 - листопад 1920).
- •43. Західноукраїнська народна республіка.
- •44. Культура України в 1917-1920 рр.
- •45. Створення Української соціалістичної радянської республік
- •46. Входження України до складу срср.
- •47. Україна 20-х - початку 30-х років. Нова економічна політика. Голодомор 1921-1922 рр.
- •48. Культурне і духовне життя в роки неп.
- •49. Радянська модернізація України (1928-1939). Голодомор 1932-1933 рр.
- •50. Стан культури України в 30-ті роки.
- •51. Україна під час другої світової війни.
- •53. Повоєнна відбудова України (1945 - середина 50-х років).
- •54. Культурне життя України (друга половина 40-х - початок 50-х років).
- •55. Україна в умовах десталінізації (1956-1964 рр.).
- •56. Україна і загострення кризи радянської системи (1965-1985).
- •57. Україна в період "перебудови" (1985 - серпень 1991 р.).
- •58. Українська рср на міжнародній арені (1985 - серпень 1991 р.).
- •59. Україна в умовах незалежності
- •Первісний лад на території України.
46. Входження України до складу срср.
Курс на об'єдання державних утворень, що виникли в результаті розпаду Російської імперії, під орудою Москви був невід'ємною складовою загального політичного курсу більшовиків. Для цього Москва застосовувала широкий набір засобів — від зброї до «політичної дипломатії» в усіх її формах.
Ще влітку 1919 р. під приводом «спільної небезпеки», «спільних інтересів» та «зміцнення військово-політичного союзу» Москва добилася злиття найголовніших наркоматів РОСІЇ та національних республік. Після закінчення війни Центр посилив намагання включити формально незалежні республіки до складу РСФРР. У червні 1920 р. 20 членів ВУЦВК були введені у ВЦВК. Шалений тиск справлявся навіть на ті сфери, компетенція яких належала республікам. Практично будь-який самостійний крок українського керівництва викликав звинувачення Москви, і чим далі, тим більше. В січні 1921 р. командувача Збройних Сил України було підпорядковано спеціальному уповноваженому Реввійськради РСФРР в Україні. На V Всеукраїнському з'їзді Рад (лютий—березень 1921 р.) проти договору про військовий та господарський союз із Росією виступили представники опозиційних партій — УКП та лівих есерів. Але переважна більшість делегатів-комуністів не підтримала їх і проголосувала за об'єднання семи наркоматів обох держав і входження їх до складу центральних наркоматів Російської Федерації.
Наставала черга сфери міжнародних зносин. У січні 1922 р. делегати від радянських республік, у тому числі УСРР, підписали протокол про передання РСФРР свого представництва на Генуезькій конференції. Російське зовнішньополітичне відомство фактично узурпувало повноваження «незалежних» республік і почало виконувати функції загальнофедеративної структури. Додамо до цього, що в тому ж році в Україні був закритий спеціальний навчальний заклад, який готував національні дипломатичні кадри, — Інститут зовнішніх зносин. Саме з того часу підготовка таких фахівців почала вестися виключно в Москві. Україна не мала змоги робити цього аж до 1944 р., коли в Київському університеті був започаткований факультет міжнародних відносин (з 1990 р. — Інститут міжнародних відносин).
Повернімося, однак, до періоду, що передував створенню СРСР. Розроблений Й. Сталіним проект «Про взаємовідносини РСФРР з незалежними республіками» передбачав входження останніх до Російської Федерації на правах автономії. Це був так званий проект автономізації. Він викликав енергійну критику з боку більшості тодішнього керівництва УСРР. Проти плану автономізації виступив і В. Ленін. Він запропонував покласти в основу взаємовідносин радянських республік інший принцип — принцип рівних прав у складі федерації.
10 грудня на VII Всеукраїнському з'їзді Рад було схвалено Декларацію про утворення СРСР і проект основ Конституції СРСР. З'їзд звернувся до з'їздів Рад інших радянських республік з пропозицією невідкладно оформити створення СРСР. 30 грудня 1922 р. І з'їзд Рад СРСР затвердив в основному Декларацію про утворення СРСР і Союзний Договір. Процес конституційного оформлення тривав і далі. В січні 1924 р. на II з'їзді Рад СРСР було остаточно затверджено Конституцію СРСР. У ній права союзних республік обмежувалися значно більшою мірою, ніж у попередніх проектах документів, пов'язаних зі створенням СРСР. Принципи рівноправності і федералізму практично поступилися автономізації. Союзні республіки стали адміністративними одиницями СРСР. Усі основні повноваження узурпувалися Центром, або, згідно з офіційними тлумаченнями, "добровільно" передавалися Союзу РСР. Це ярмо український народ вимушений був тягти протягом майже 70 років.