26. Конфіденційна інформація, її правове регулювання і захист

Згідно ст. 23 "Інформація з обмеженим доступом" Закону України "Про інформацію" від 02.10.1992, інформація з обмеженим доступом за своїм правовим режимом поділяється на конфіденціальну (конфіденційна - це більш вдалий і широко вживаний термін) і таємну. Конфіденційною є інформація про фізичну особу, а також інформація, доступ до якої обмежено фізичною або юридичною особою, крім суб'єктів владних повноважень. Конфіденційна інформація може поширюватися за бажанням (згодою) відповідної особи у визначеному нею порядку відповідно до передбачених нею умов, а також в інших випадках, визначених законом.

Громадяни, юридичні особи, які володіють інформацією професійного, ділового, виробничого, банківського, комерційного та іншого характеру, одержаною на власні кошти, або такою, яка є предметом їхнього професійного, ділового, виробничого, банківського, комерційного та іншого інтересу і не порушує передбаченої законом таємниці, самостійно визначають режим доступу до неї систем (способів) захисту.

Стосовно інформації, що є власністю держави й знаходиться в користуванні органів державної влади або органів місцевого самоврядування, підприємств, установ й організацій усіх форм власності, з метою її збереження може бути відповідно до закону встановлено обмежений доступ до неї, тобто надано статус конфіденційної. Порядок обліку, зберігання й використання документів та інших носіїв, що містять зазначену інформацію, визначається Кабінетом Міністрів  України.

До конфіденційної інформації, що є власністю держави й знаходиться в користуванні органів державної влади абоорганів місцевого самоврядування, підприємств, установ йорганізацій усіх форм власності, не можуть бути віднесені такі відомості:

• про стан довкілля, якість харчових продуктів і предметів   побуту;

• аварії, катастрофи, небезпечні природні явища йінші надзвичайні події, які сталися або можуть статися йзагрожують безпеці громадян;

• стан здоров'я населення, його життєвий рівень, включаючи харчування, одяг, житло, медичне обслуговування та соціальне забезпечення, а також про соціально-демографічні показники, стан правопорядку, освіти йкультури населення;

• стан справ щодо праві свобод людини й громадянина, а також фактів їх порушень;

• незаконні дії органів державної влади ймісцевого самоврядування, їх посадових іслужбових осіб;

• інша інформація, доступ до якої не може бути обмеженим відповідно до законів України йміжнародних договорів, ратифікованих Верховною Радою України.

Громадяни, юридичні особи, які володіють професійною, діловою, виробничою, банківською, комерційноюта іншою інформацією, одержаною на власні кошти, або такою, яка є предметом їх професійного, ділового, виробничого, банківського, комерційного та іншого інтересу й не порушує передбаченої законом таємниці, самостійно визначають режим доступу до неї, включаючи належність її до категорії конфіденційної, та встановлюють для неї систему (способи) захисту.

Державні органи іорганізації, органи місцевого йрегіонального самоврядування, інформаційні системи яких вміщують інформацію про громадян, зобов'язані надавати її безперешкодно і безкоштовно на вимогу осіб, яких вона стосується, крім випадків, передбачених законом, а також вживати заходів щодо запобігання несанкціонованому доступу до неї. У разі порушень цих вимог Закон гарантує захист громадян від заподіянної їм шкоди використанням такої інформації.

Забороняється доступ сторонніх осіб до відомостей про іншу особу, зібраних відповідно до чинного законодавства державними органами, організаціями йпосадовими особами.