Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Didaktika_Savchenko_O_Ya.doc
Скачиваний:
53
Добавлен:
19.12.2018
Размер:
1.11 Mб
Скачать

Види навчально-дослідницьких завдань і форми їх реалізації у 3—4-х (2—3-х) класах

Завдання

Форми

Тривалість виконання

змістом

методами пізнання

організа­цією навчаль­ного

процесу

кількістю учнів

Допоміж­ний матеріал

Формування понять про предмети і явища природи.

Вивчення властивостей об'єктів.

Встановлення зв'язку між конкретним об'єктом і процесами природи.

Засвоєння способів діяльності.

Спостереження, їх аналіз і синтез.

Завдання виконуються:

а) на уроці;

б) на предметному уроці в класі чи на навчально-дослідницькій ділянці;

в) удома;

г) у позакласній роботі.

Фронтальні,

парні, групові, індивідуальні.

Етапи уроку.

Весь урок.

Тиждень або кілька днів.

Один-два тижні.

Місяць і більше.

Природні об'єкти і натуральні посібники.

Ілюстративно-зображувальні

посібники.

Схеми.

Моделі.

Аудіо-візуальні засоби.

Додаткова література.

Наприклад, формування нових понять на основі тривалих спостережень з наступним установленням причинно-наслідкових зв'язків, засвоєння властивостей об'єктів через експериментальне "відкриття" під час дослідів. Керуючись прийнятою метою, діти на деяких етапах самостійно планують хід роботи, добирають ма­теріал для спостережень, дослідів, висловлюють припу­щення, фіксують результати дослідів, роблять замальов­ки, висновки, доводять. Отже, в дослідницькому ме­тоді працює весь діапазон пошукових умінь дитини. Щоб захопити школярів дослідженнями, треба при­щепити їм спочатку смак до вдумливого нагромадження та осмислення спостережень, проведення короткочас­них експериментів з відомими об'єктами, які відкри­вають нові властивості. Корисно також підключати весь клас до групових дослідницьких завдань, розрахованих на 2-3 тижні (а може, й на місяць).

Таким чином, формування досвіду пошукової діяль­ності учнів в атмосфері загального захоплення ці­кавою справою не лише має розвивальне значення, а й об'єднує процеси навчання і виховання, стимулює пізнавальні потреби. Протягом початкового навчан­ня вчителі мають залучати молодших школярів до систематичного розв'язування пізнавальних завдань за допомогою прийомів розумової діяльності, участі в евристичних бесідах, виконання самостійних зав­дань різної складності, проведення елементарних досліджень.

5.9. Вибір і поєднання методів навчання

У навчальному процесі, як відомо, взаємодіють такі компоненти: мотив, зміст, способи дії, оцінка результату діяльності. Повноцінне функціонування їх на уроці не можна забезпечити якимось одним методом чи засо­бом навчання. Щоразу вчитель має вдумливо оцінювати можливості відомих йому методів для розв'язання зав­дань як уроку взагалі, так і кожного конкретного його етапу.

Сучасна дидактика орієнтує вчителів не на уні­версалізацію тих чи інших методів, а на розуміння їх сильних і слабких сторін, пошуки оптимального поєднання переваг кожного з них. Іншими словами, виходимо з того, що найкращий метод — той, який най­більшою мірою відповідає змісту навчання, підготов­леності класу, сприяє економному використанню часу. Щоб вибрати оптимальні методи й засоби навчання, рекомендується міркувати в такій послідовності:

• Як буде організоване вивчення теми — методом са­мостійної роботи чи під керівництвом учителя?

• Як буде організоване вивчення теми — пошуковим методом чи репродуктивним?

• Як поєднуватимуться на уроці словесні, наочні й практичні методи, які засоби навчання для цього використовуватимуться?

• Які методи стимулювання активності школярів бу­дуть застосовані на уроці?

• Які методи контролю й самоконтролю будуть засто­совані для перевірки засвоєння нового матеріалу під час первинного закріплення? (Ю.К.Бабанський, М.М.Поташник).

Дидактично обґрунтовано оцінити можливості на­вчального матеріалу, а потім і вибрати оптимальні ме­тоди досить складно. У цьому процесі слід ураховувати можливості учнів, ретельно вивчати відповідні розділи навчальних програм у зіставленні з підручниками і не тільки глибоко розібратися в них, а й добре запам'ятати, де, що і в якому обсязі вивчати. Для цього слід зробити дидактико-методичний аналіз програм у такій послі­довності:

• цілі предмета;

• завдання його вивчення в кожному класі;

• основний зміст навчання;

• методичні підходи до предмета вивчення;

• знання, вміння й навички, які контролюються на кінець року.

Глибоке, всебічне знання програм та їх наочне відоб­раження — надійні орієнтири для вчителя у правильному доборі матеріалу, з'ясуванні міжпредметних і внутріпредметних зв'язків, визначенні, які саме знання, вмін­ня й навички треба постійно контролювати в кожному класі.

Аналізуючи програми, важливо усвідомити залеж­ність змісту кожного предмета від його цілей. Скажімо, головна мета вивчення рідної мови в початкових класах — розвиток мовлення учнів, і, отже, — вивчення всіх аспектів мови ґрунтується передусім на принципах роз­витку її усної та писемної форм, а навчальний матеріал з лексики і орфографії добирається відповідно до його значущості для вдосконалення навичок мовлення.

Оскільки у виборі методів навчання визначальним є зміст, то в програмах з кожного предмета виділено провідні види діяльності саме для цієї дисципліни, ска­жімо, робота над змістом твору у взаємозв'язку з аналізом його образних засобів — на уроках читання; різноманітні види аналізу та вправ на зв'язному тексті — на уроках мови; спостереження й дослідницька робо­та—на уроках природознавства.

Тільки після глибокого аналізу можна дійти виснов­ку, який матеріал доцільно опрацьовувати із застосуван­ням методів проблемного навчання, а який — пояснення учителя; які знання засвоюються переважно через без­посереднє слухання та спостереження, а які — за під­ручником, у процесі самостійного вправляння учнів.

Проілюструємо ці положення на прикладі організації вчителем процесу засвоєння нового матеріалу.

Насамперед треба здійснити поняттєвий аналіз навчального матеріалу, який вивчатиметься. Це допо­може виявити, що саме буде об'єктом засвоєння — нові уявлення, поняття або ж ознаки та властивості, які розширюють і поглиблюють вже сформовані знання, окреме уміння чи навичка або ж комплексний спосіб дії. Чітке визначення виду знань і мети їх засвоєння націлює на порівняльну оцінку можливостей відомих методів і прийомів навчання.

Наприклад, учитель має сформувати в третьоклас­ників уявлення про корисну копалину. Уявлення — це відтворення в пам'яті образів раніше сприйнятих предметів чи явищ природи. Вони формуються на основі всебічного сприймання цих об'єктів. Отже, чим більше органів чуттів задіяно в сприйманні, тим об'єм­ніше та глибше уявлення. Скажімо, діти мають ознайо­митися з властивостями вугілля (тверде, крихке, чорного кольору, важче за воду, яскраво горить, виділяє ба­гато тепла) і способами його видобування (в шахтах, кар'єрах), використання (паливо, вироблення предме­тів). У цьому разі найдоцільніше поєднати всі методи усного викладу (розповіді, бесіди, пояснення) з практичними (проведення дослідів) та наочними (роз­глядання колекцій, ілюстрацій, таблиць або демонстру­вання окремих кадрів діафільму, робота з текстом під­ручника).

У період початкового навчання формується багато понять. Поняття — це складне узагальнення, яке відображає істотні ознаки об'єкта або групи об'єк­тів. Засвоюється воно на основі сформованих уявлень у процесі розумової діяльності, яка веде до узагальнення. Наприклад, щоб сформувати у другокласників поняття птахи, з ними треба розглянути різні види птахів за планом (величина, частини тіла, чим вкрите тіло, за­барвлення пір'я), порівняти птахів між собою. Це дає змогу виділити істотну ознаку птахів — наявність пір'я та зробити висновок, що птахи — це тварини, тіло яких покрите пір'ям.

Кожне поняття має зміст і об'єм. Зміст становлять істотні ознаки, які його характеризують, об'єм — кіль­кість цих ознак. Тому в навчанні зміст поняття поглиб­люється, тобто поступово засвоюються нові ознаки, властивості, встановлюються різноманітні зв'язки, а об'єм розширюється. Так поняття птахи розширюється і поглиблюється за рахунок встановлення учнями залеж­ності поведінки птахів від зміни довкілля. На основі аналізу і пояснення причинно-наслідкових зв'язків діти доходять висновку, що птахи бувають перелітні, зимую­чі, кочівні. Згодом це поняття дедалі розширюється й поглиблюється через виявлення залежностей поведінки птахів від погодних умов узимку і навесні (теми "Птахи взимку", "Птахи навесні").

Урахування вчителем поступового нарощування об'єму і змісту понять дає можливість вмотивовано урізноманітнювати вибір методів і прийомів навчання, щоб забезпечити взаємозв'язок усіх його функцій. У формуванні умінь, способів дій, навичок провідними є практичні методи (вправи, дидактичні ігри, досліди) у поєднанні з поясненням узагальненням. Важлива умо­ва ефективності поєднання методів і прийомів навчан­ня — достатній вибір засобів організації самостійної роботи (зошити з друкованою основою, диференційо­вані картки, малюнки, схеми тощо).

Таким чином, розв'язуючи проблему вибору і поєд­нання методів у системі уроків і на окремому уроці, учитель має створювати найліпші можливості для актив­ності школярів на всіх етапах опрацювання навчаль­ного матеріалу: сприймання, осмислення, усвідомлення, закріплення, застосування та узагальнення. У вибо­рі і поєднанні методів навчання враховуються головна мета вивчення матеріалу, рівень підготовленості учнів, наявність навчального обладнання.

Тут вы можете оставить комментарий к выбранному абзацу или сообщить об ошибке.

Оставленные комментарии видны всем.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]