Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Didaktika_Savchenko_O_Ya.doc
Скачиваний:
53
Добавлен:
19.12.2018
Размер:
1.11 Mб
Скачать

1.3. Завдання сучасної дидактики початкового навчання

Докорінна зміна цілей освіти переорієнтовує процес навчання на особистість дитини — його гуманізацію, загальнорозвивальний характер.

У початковій школі мають здійснюватися подальше становлення і формування особистості учня, його морально-етичне виховання і загальний розвиток засобами наукової і народної педагогіки. У початкових класах, особливо в першому і другому, повинні продовжуватися лінії дошкільного розвитку: пріоритетність виховних завдань, цілісність впливу на дитину через взаємозв'язок навчальної і позанавчальної діяльності, використання гри та праці, цілеспрямований розвиток сенсорних умінь, вправності й координованості рухів, гостроти зору, уяви, саморегуляції поведінки і загальномовленнєвого розвитку.

З огляду на це дидактика початкової школи має активно сприяти формуванню в учителів педагогічного мислення, визначати шляхи досягнення гуманістичних цілей національної освіти з урахуванням можливостей різних педагогічних технологій, здобутків вітчизняної і світової педагогіки.

У зв'язку з цим актуальною стає розробка теоретико-методологічних основ сучасної дидактики, особливо цілей освіти: визначення головних напрямів і засобів найповнішого задовололення освітніх потреб, усіх громадян, прогнозування розвитку освіти.

Для всіх ступенів освіти на часі стає розробка теоретичних основ її неперервності. Наступність і послідовність вимог суспільства до кожного ступеня (дошкільна, загальна, професійно-технічна, вища та післядипломна освіта) вимагають розробки державних стандартів, оцінки її якості та управління освітою.

Зміна цілей і цінностей в освіті потребує істотного оновлення її змісту. Це — тривалий процес, який передбачає дослідження багатьох теоретичних і практичних питань.

Щоб розвиток учнів здійснювався у педагогічно доцільному напрямі, навчальна діяльність має бути змістовною і особистісно-значущою для дитини. Сьогодні дидакти шукають такі засоби, які б допомагали усім дітям фундаментальне засвоїти програму початко­вої школи, набути вмінь самостійно вчитися, сприяли б їхньому розвиткові.

Сучасна початкова школа працює в умовах вибору з-поміж варіантів навчальних планів і програм найбільш відповідного для даного типу школи. У зв'язку з цим виникають проблеми визначення базового компонента змісту початкової освіти, критеріїв вибору навчальних планів і програм, шляхів відображення в змісті культурно-виробничих особливостей регіонів.

Донедавна зміст початкової освіти визначався переважно у формі предметів. Нині перед дидактами і методистами — нова проблема: поєднати предметну основу навчання з інтеграцією і диференціацією змісту. А для цього, зокрема, треба подбати про добір матеріалу для інтегрованих курсів, досягнення їх цілісності, вплив на розвиток дітей, співвідношення інтегрованих курсів з предметами з основ наук. Гадаємо, що вже найближчими роками для вчителів стане реальністю можливість вибирати інтегровані курси з природничо-математичних і гуманітарних предметів.

З відмовою від політизації, класового підходу до визначення змісту й методичного забезпечення навчання гостро постало питання, як при цьому досягти належної соціалізації дітей, забезпечити світоглядну функцію освіти.

Для початкової школи надзвичайно актуальною є концепція мовної освіти. Скільки мов вивчати? На якому етапі починати вивчення іноземних і споріднених мов? Як використовувати міжпредметні зв'язки для загальномовленнєвого розвитку дітей?

Незмінно актуальною, незважаючи на значний доробок у психології, лишається проблема взаємозв'язку навчання і розвитку. Стосовно початкової школи вона передбачає своєчасність і повноту педагогічних впливів на розвиток пізнавальних здібностей та інтересів учнів. Центральним напрямком, який вбирає різні аспекти розвивального навчання, є формування у школярів бажання і вміння вчитися. Зміст роботи за цим напрямком визначається програмою "Формування загальнонавчальних умінь та навичок", яка передує програмам з окремих предметів початкової школи.

Розвивальне навчання ґрунтується на активній позиції учнів, їхній пізнавальній самостійності. Актуальними сьогодні є дослідження таких засобів активізації, як системи пізнавальних і творчих завдань, застосування різних прийомів співробітництва і навчального діалогу, групової та індивідуальної роботи.

Навчання, орієнтоване тільки на мотиви обов'язку, стає для молодших школярів одноманітним, зарегламентованим. Щоб з об'єкта педагогічної дії учень став суб'єктом, який з особистою готовністю включається у навчання, важливо сформувати в нього позитивну мотивацію учіння.

Особливо сприятливими для посилення мотивації учіння є ситуації вільного вибору, а також наявність різних за складністю завдань, емоційне "підживлення" розумових зусиль дітей.

Дидактика сьогодні досліджує роль різних видів діяльності в розвитку молодших школярів, наприклад: взаємозв'язок навчальної та ігрової діяльностей, сприяє їх взаємозбагаченню, зміцненню інтересів дітей, формуванню саморегуляції поведінки.

В учнів початкових класів, особливо в першокласників, яскраво помітні відмінності в рівнях готовності до навчання. Вони не зникають і надалі, хоча їх характер змінюється. Ці відмінності виявляються в загальному розвитку учнів, темпі читання, письма, рівнях мислення, фізичної витривалості, працездатності тощо. Щоб досягти гарантованого засвоєння курсу початкової школи всіма учнями без їх психічного і фізичного перевантаження, треба максимально враховувати індивідуальні відмінності дітей на всіх рівнях організації навчального процесу. Тому проблема диференціації навчання потребує постійної уваги дослідників, зокрема до способів диференціювання завдань, їх постановки, контролю, керівництва класом в умовах диференційованого навчання тощо.

Сучасна початкова школа шукає гнучкі форми організації навчання. Урок та інші заняття не можуть лишатися незмінними, шляхи їх удосконалення дуже різноманітні. Дидакти, які розробляють структуру і методику уроку, мають ураховувати: вік учнів, силу їх статичного і розумового навантаження; об'єктивні можливості змісту предмета для зміни видів діяльності; специфіку підготовки учнів до деяких уроків (наприклад, вихід за межі класу на уроках природознавства чи ознайомлення з навколишнім, підготовка робочого місця до уроків праці, малювання тощо).

Актуальними є пошуки такої структури уроків, яка відповідала б особливостям інтегрованих курсів, урокам з ігровим сюжетом, урокам-змаганням тощо.

Гуманізація відносин учителя з учнями, задоволення потреб дітей у спілкуванні та співпраці мають привести до певної системи поєднання індивідуальних, групових і фронтальних видів роботи. Завдання дидактів — визначити переваги і недоліки кожної з них залежно від завдань уроку і навчальних можливостей дітей, наявності дидактичного матеріалу. Отже, потрібні розробки видів групових завдань, методики формування в дітей позитивної мотивації до навчального співробітництва, комплектування груп різними способами тощо.

Інформатизація освіти в Україні вимагає дидактико-методичного обґрунтування функцій нових інформаційних технологій на всіх етапах шкільної освіти, пошуків засобів і форм їх реалізації, розробки науково-педагогічних основ навчальних програм з комп'ютерною підтримкою. Для початкової школи актуальною є розробка розвивальних та ігрових дидактичних матеріалів для роботи в комп'ютерних класах.

Зміна цілей початкової освіти має відображатися передусім у нових навчальних програмах, посібниках і підручниках. Це — складна комплексна проблема, для розв'язання якої мають об'єднати зусилля дидакти і методисти, вчені і практики. Особливо це важливо, коли йдеться про створення нових підручників для пріоритетних цілей — виконання Закону про мову в Україні, забезпечення предметів базового компонента освіти.

Академія педагогічних наук України в 1994 р. розробила основні напрями наукових досліджень з педа­гогіки і психології.

Тут вы можете оставить комментарий к выбранному абзацу или сообщить об ошибке.

Оставленные комментарии видны всем.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]