Програма дослідження

Етапи роботи, їх тривалість	Мета етапу	Методи дослідження	Форма результату

Звертаємо увагу на те, що запланований експеримент (навіть елементарний) має включати порівняння способів, умов, методів навчання в експериментальних і контрольних групах за наперед визначеними критеріями зіставлення, чітким описом діяльності вчителя в різних умовах. Тому матеріал, який дістає дослідник, піддягає кількісному та якісному аналізу.

Кількісний аналіз здебільшого проводять стосовно рівнів сформованості різних умінь і навичок, правильності, повноти, точності відповідей, частотності застосування певних прийомів роботи, діагностики сформованості готовності до певної діяльності тощо. Кількісні дані обов'язково мають супроводжуватися дидактичним коментарем, в якому розкриватиметься значення цифрових даних, їх взаємозв'язок з умовами навчання.

Особливо важливий — якісний аналіз ходу дослідницької роботи та ЇЇ результатів.

Отже, дидактичне дослідження розгортається від вибору теми до його завершення за певною програмою (підготовчий етап, основний, завершальний), має комплексний характер, оскільки включає сукупність різних методів збирання, опису, перетворення і оцінки здобутих результатів.

Перевірте себе

Що вивчає дидактика? В чому її функції?

Чому вважається, що дидактика як наука розпочинається з Я.А. Коменського?

Чому сучасна дидактика може розвиватися лише у взаємозв'язку з іншими науками? Якими саме?

Хто з українських педагогів втілював ідеї вільного виховання у навчальному процесі?

Які є види дидактичних досліджень? Які із завдань, перелічених у параграфі 1.3, на ваш погляд, потре­бують експериментальних досліджень?

Література для самостійного опрацювання

Державна національна програма "Освіта. Україна 21 століття". - К.: 1994.

Дидактика средней школы /Под ред. М.М.Скаткина. — 2-е изд. - М., 1982. - С. 5 - 48.

Занков Л.В. Дидактика й жизнь. — М., 1968.

Нариси історії українського шкільництва (1905-1933) /За ред. О.В.Сухомлинської. — К., 1996.

Оконь В. Введение в общую дидактику. — М., 1990. — Розд. 13. - С.58 - 69.

Савченко О.Я. Від людини освіченої — до людини культури // Рідна шк. — 1996. — № 5 — 6.

Скрипченко Н.Ф. Лабораторія навчання і виховання молодших школярів (Історія становлення педагогіки і методики початкового навчання в Україні) // Почат. шк. — 1996. — № 3. — С.7 — 14.

Стельмахович М.Г. Народна педагогіка. — К., 1985. — С.225 — 291.

Розділ 2 зміст початкової освіти

Не умовних звуків тільки вчиться дитина, вивчаючи рідну мову, а п'є духовне життя й силу з рідної груді рідного слова. Воно пояснює їй природу, як не міг би пояснити її жоден природознавець; воно ознайомлює її з характером людей, що її оточують, з суспільством, серед якого вона живе, з його історією та його прагненнями, як не міг би ознайомити жоден історик; воно вводить її у народні вірування, в народну поезію, як не міг би ввести жоден естетик; воно, нарешті, дає такі логічні поняття й філософські погляди, яких, звичайно, не міг би дати дитині жоден філософ.