Учитель учень

мета

зміст

принципи

методи

форми організації

результати

Процес Процес

навчання виховання

Наявність двох процесів у навчанні — викладання і учіння -— не означає, що вони рівнозначні за своєю роллю. Вчитель виступає організатором навчальної діяльності. Він спрямовує діяльність учнів так, щоб останні були активними учасниками, а не пасивними спостерігачами, вступали у різні форми взаємодії з педагогом та іншими суб'єктами учіння.

Процес навчання може бути випадковим, стихійним, коли учень дізнається про щось, одержує нові знання або вдосконалює набуте без спеціальної мети і спеціального керівництва.

У навчальному процесі відбувається цілеспрямоване навчання, яке має конкретну мету і здійснюється за певних умов.

Цілеспрямовані навчання і виховання — це про­цеси подолання внутрішніх суперечностей, які спонукають людину до активної діяльності. Як зазначає Г.Костюк, одна з основних суперечностей, що закономірно виявляється на всіх вікових етапах, — розходження між новими потребами, цілями, прагненнями особистості, яка розвивається, і досягнутим нею рівнем оволодіння засобами, необхідними для їх задоволення.

У навчанні постійно виникають розходження між новими пізнавальними цілями, завданнями і наявними в учнів способами дій, між новими ситуаціями і попереднім досвідом. Суперечності, що виникають, розв'язуються за допомогою нових способів дій, досконаліших операцій. Подолання кожної суперечності — це розв'язання нової для учнів навчальної задачі, крок уперед у розвитку навчальної діяльності.

Перспективні життєві цілі, плани, що виникають у підростаючої особистості, породжують розходження між очікуваним, бажаним майбутнім і сьогоднішним днем, між тим, до чого прагне особистість, що має стати джерелом майбутніх радощів, і тим, що в неї є.

У процесі навчання і виховання долаються одні внутрішні суперечності і виникають нові, а звідси — й нові цілі, завдання, вимоги. Відповідна організація навчання допомагає учням справитися з ними.

Навчання як діяльність має певну структуру. У психології і дидактиці відомі різні підходи до структурування навчальної діяльності (П.Я.Гальперін, В.В.Давидов, В.В.Рєпкін О.Я.Савченко та ін.).

У загальному вигляді будь-який пізнавальний процес включає зміст, способи дій і відносини його учасників. Чому саме так? Бо без змісту не може бути пізнання, але його рівень прямо зумовлений способами пізнання, за допомогою яких відбувається засвоєння.

У процесі навчання у школярів виникають певні потреби, мотиви, взаємовідносини, оцінки, які, в свою чергу, визначають їх ставлення до навчання.

У зв'язку з цим у структурі навчальної діяльності виділяємо три взаємозв'язані компоненти: мотиваційний, змістовий, процесуальний.

Компоненти

навчальної

діяльності

мотиваційний

змістовий

процесуальний

Мотиваційний компонент має на меті збудити і закріпити в дитини стійке позитивне ставлення до на­вчальної діяльності, викликати допитливість, закріпити особистісно значущий сенс навчальних дій. Цей компонент формує внутрішню потребу до пізнавальної самостійності.

Змістовий компонент включає дві підсистеми: уже засвоєні знання, вміння, навички, на яких ґрунтується вивчення нового, і власне нові знання і способи дій, що є об'єктом засвоєння. Тому в навчанні відоме знання взаємодіє з невідомим, яке може засвоюватися по-різному.

Процесуальний компонент — способи діяльності (дії, операції), з яких складаються способи виконання діяльності.

Компоненти навчальної діяльності взаємозв'язані і спрямовані на досягнення певних цілей: навчальної, виховної, розвивальної. При цьому навчальна передбачає засвоєння учнями різних елементів змісту, розвивальна — вдосконалення пізнавальних процесів, здібностей, а виховна — формування особистісних якостей характеру, певного ставлення до навколишньої дійсності. Визначальною є навчальна мета, адже, навчаючись, дитина розвивається і виховується.

Цілі вчителя та учнів у навчальному процесі не збігаються. Вчитель бачить мету як кінцевий результат своєї педагогічної діяльності, його мета може бути глобальною, розрахованою на тривалу перспективу, і конкретною, пов'язаною, скажімо, тільки з певним уроком. Учень, як правило, не знає про цілі, які ставить перед собою його наставник. Учитель розкриває перед дітьми мету спільної діяльності на доступному рівні так, щоб у них виникло бажання досягти її. (Про це йдеться в параграфах" "Мотивація учіння" і "Визначення цілей уроку".)

Цілеспрямований процес навчання здійснюється поступово, планомірно, систематично, досить тривалий час. Це означає, що навчальний матеріал з кожного предмета поділяється на відносно невеликі частини — теми, які можуть засвоюватися протягом одного або кількох уроків.

Поступовість і планомірність передбачають перехід до вивчення нового матеріалу за умови засвоєння попереднього.

У процесі навчання діти протягом невеликого проміжку часу (наприклад, 10-15 хвилин) можуть самостійно виконувати різноманітні навчальні дії: слухати, писати, розповідати, пригадувати тощо.

Навчаючись, школярі досягають певних результатів, що на дидактичному рівні виявляється у засвоєнні таких компонентів змісту освіти, як знання, вміння, навички, способи дії, досвід інтелектуальної та емоційно-оцінної діяльності.

Процес навчання відбувається під впливом багатьох факторів і умов. Назвемо найголовніші.

с

Процес навчання

оціально-економічних факторів

залежить загальнопедагогічних,

від дидактичних,

методичних умов

Кожний фактор або умова діють через різноманітні чинники. Так, соціально-економічні фактори виявляються у забезпеченні прав громадян України на повноцінну освіту. Виконання Закону про освіту вимагає належного ідеологічного, фінансового і навчально-методичного забезпечення, урахування специфіки етнічних, географічних умов і регіональних особливостей.

За Конституцією України "кожен має право на освіту. Повна загальна середня освіта є обов'язковою. Держава забезпечує доступність і безоплатність дошкільної, повної загальної середньої, професійно-технічної, вищої освіти в державних і комунальних навчальних закладах; розвиток дошкільної, повної загальної середньої, позашкільної, професійно-технічної, вищої і післядипломної освіти, різних форм навчання; надання державних стипендій та пільг учням і студентам. Громадяни мають право безоплатно здобути вишу освіту в державних і комунальних навчальних закладах на конкурсній основі. Громадянам, які належать до національних меншин, відповідно до закону гарантується право на навчання рідною мовою чи на вивчення рідної мови у державних і комунальних навчальних закладах або через національні культурні товариства" (ст.53).

У цій статті яскраво виявляються ознаки демократичних надбань нашої держави, їх реалізація утверджує нові цінності освіти, створює можливості для задоволення освітніх потреб усіх верств населення.

Загальнопедагогічні умови впливають на якість навчання прямо чи опосередковано через тип шкоди, режимі функціонування, кількість і склад учнів, фаховий рівень учителів, дошкільну підготовку дітей тощо.

Дидактичні умови передбачають урахування дидактичних принципів, закономірностей, способів, форм організації навчального процесу. Але дидактичні умови самостійно не діють, а реалізуються через певний зміст і тому якнайтісніше пов'язані з методичними, зокрема з наявністю досконалих навчальних планів, програм, під­ручників, методичних посібників.

Отже, процес навчання — цілеспрямована, взаємозв'язана діяльність учителя та учнів (викладання — учіння), яка має певну структуру і зміст, має планомірний, систематичний характер і виявляється у конкретних результатах.