- •1. Предмет, метод та функції макроекономіки.
- •2. Методологія макроекономіки. Макроекономічне моделювання.
- •1.Загальононаукові – поєднання історичного і логічного методів, наукова абстракція, аналіз та синтез, дедукція
- •2.Спецефічні
- •3. Система національних рахунків (снр). Співвідношення основних показників снр.
- •4. Ввп. Методи обчислення ввп
- •5.Номінальний та реальний ввп. Індекс цін та дефлятор.
- •6. Сукупний попит. Фактори, що впливають на сукупний попит. Крива ad.
- •7. Сукупна пропозиція. Фактори, які впливають на сукупну пропозицію. Крива as.
- •8. Сукупна пропозиція у короткостроковому та довгостроковому періоді. Крива as.
- •9. Рівновага сукупного попиту і сукупної пропозиції. Модель ad-as.
- •10. Функція споживання. Середня та гранична схильність до споживання.
- •11. Функція заощадження. Середня та гранична схильність до заощадження.
- •12.Сутність мультиплікатора інвестицій. Парадокс ощадливості.
- •13. Аналіз графіків функції споживання та заощаджень
- •14.Кейсіанських хрест як макроекономічна модель рівноваги.
- •15. Умови рівноваги на товарному ринку. Крива is.
- •16. Умови рівноваги на ринку грошей. Крива lm.
- •17. Модель is-lm. Ліквідна пастка.
- •18.Крива lm. Структура попиту на гроші.
- •19. Дискреційна та недискреційна політика .Мультиплікатори фіскальної політики
- •20. Суть фіскальної політики.Податки та їх функції,податкова ставка.
- •21.Бюджетний дефіцит і профіцит.Циклічний та структурний дефіцит бюджету.
- •22. Класична модель макрорівноваги
- •23. Дискреційна та не дискреційна монетарна політика. Мультиплікатори монетарної політики
- •24. Роль цб в економіці. Інструменти грошово-кредитної політики.
- •25. Грошова пропозиція: грошова база і грошова маса. Коефіцієнт монетизації економіки.
- •26. Попит на гроші та фактори, що його визначають.
- •27. Сутність, причини та види інфляції. Методи вимірювання інфляції. Індекси Пааше, Ласпейреса і Фішера.
- •28.Безробіття,його сутність і види.Закон Оукена
- •31) Модель економічного зростання Солоу.
- •32)Модель Манделла-Флемінга.
- •33)Номінальний і реальний валютний курс. Фіксований і плаваючий вал курс та фактори, що визначають вал курс.
33)Номінальний і реальний валютний курс. Фіксований і плаваючий вал курс та фактори, що визначають вал курс.
Результати зовнішньоекономічної діяльності кожної країни значною мірою пов’язані з курсом нац.. валюти. Валютний курс – це ціна національної грошової одиниці, яка виражена в грошових одиницях ін. країн. Валютний курс може встановлюватись у 2-х формах: пряме котирування - передбачає визначення кількості національної валюти, яка потрібна для купівлі одиниці іноземної валюти(1 дол. США= 8,9 грн.) і обернене котирування - оцінює одиницю національної валюти певною кількістю іноземної. (1 грн.=0,1 дол. США). Також розрізняють номінальний та реальний вал курс. Номінальний вал курс – це відносна ціна валют двох країн,за якими здійснюється обмін. Стан вал курсу визначають такі фактори: 1) рівень розвитку нац. економіки(розвинуті країни мають сильну валюту, виключенням є Японія, яка, не дивлячись на свій високий розвиток має слабку валюту);2) спрямованість макроеконом політики, яку проводить держава; 3) попит і пропозиція іноземних валют на внутрішньому ринку;4) соц.-політичні чинники;5) соц.-психологічні чинники. Уміжнародній практиці використовують основні режими вал курсів – фіксовані та плаваючі, а також змішані режими, які є поєднанням фіксованих та плаваючих курсів. Плаваючий вал курс офіційно не фіксується, складається на валютних ринках під впливом взаємодії попиту і пропозиції валют. Перевагою цього курсу є те,що він визначається ринком і тому він найефективніше забезпечує розподіл ресурсів. Недоліком є те, що невизначеність валютного курсу в майбутньому ускладнює вибір раціональної поведінки економ суб’єктів. Фіксований вал курс офіційно зафіксований рішенням ЦБ або встановлений на основі міжнародних угод. Його перевагами є те, що він є запорукою раціональної поведінки економ суб’єктів, а недоліком те, що оскільки немає надійнішого способу визначення оптимального курсу валюти, ніж ринковий, то будь-який ЦБ чи уряд не зможе зробити цю справу краще,ніж ринок, до того ж підтримка фіксованого вал курсу вимагає від ЦБ досить великих обсягів резервів. До заходів регулювання вал курсу відносять: ревальвацію(підвищення обмінного курсу) і девальвацію(зниження обмінного курсу). для України характерна девальвація.