- •Тема 1. Філософський аналіз суспільства План
- •Поняття суспільства у філософії
- •Основні підходи до розуміння суспільства
- •Закони суспільства, їхній характер і особливості
- •1. Поняття суспільства у філософії
- •2. Основні підходи до розуміння суспільства
- •3. Закони суспільства, їхній характер і особливості
- •4. Роль географічного природного середовища у житті суспільства
- •5. Демографічні чинники суспільного розвитку
- •6. Матеріальні основи розвитку суспільства
- •Продуктивні сили
- •Виробничі відносини
- •7. Політична система суспільства
- •8. Громадянське суспільство
- •9.Сутність духовного життя суспільства. Поняття культура.
- •10. Історичні типи суспільства. Поняття «суспільно-економічна формація» і «цивілізація».
- •11. Рушійні сили та суб’єкти історичного процесу
- •Тема 2. Філософська концепція людини План лекції:
- •1. Феномен людини як фундаментальна проблема філософії.
- •2. Уявлення про природу і сутність людини.
- •3. Праця – фактор становлення та розвитку людини
- •4. Філософський зміст поняття «особа», «індивід», «індивідуальність».
- •5. Діалектика взаємодії людини і суспільства
- •1. Відносини особистої залежності;
- •2. Відносини речової залежності;
- •3. Вільна асоціація індивідів. Відносини особистої залежності
- •Відносини речової залежності
- •Вільна асоціація індивідів
- •6.Історична необхідність і свобода особистості
- •Негативне визначення свободи
- •Позитивне визначення свободи
- •7. Проблема сенсу життя людини.
- •Тема3 : Цінності в житті людина і суспільства План лекції:
- •Поняття «цінність»
- •Предметні і суб’єктні цінності
- •Рівні цінностей.
- •Ціннісні орієнтації
11. Рушійні сили та суб’єкти історичного процесу
Важливим для соціальної філософії є визначення рушійних сил та суб'єктів історичного процесу.
Основними рушійними силами соціального розвитку слід вважати потреби, інтереси, цінності. Вони можуть бути індивідуальними і суспільними, матеріальними і духовними.
Суб’єктами творення і розвитку суспільства виступають маси і особи. Дійсним творцем історії є народ, народні маси. Вони породжують історичних осіб, які мають вирішальний вплив (як позитивний, так і негативний) на хід історії.
Існує два хибні підходи до природи історичного процесу – фаталізм та волюнтаризм.
Фаталізм – це філософські погляди, які стверджують, що історичний процес є фатальним, необхідним, а народні маси та історичні особи не мають впливу на його розвиток.
Волюнтаризм – це філософське вчення, яке заперечує або ігнорує об’єктивні закони розвитку і вважає, що управління суспільним процесом можна досягти силою за допомогою дії історичних осіб. Така філософія веде до тоталітаризму, фашизму та культу особи.
Соціальна революція
Рушійною силою суспільства є соціальна революція. Її роль полягає в докорінній зміні усталених суспільних відносин і створенні нової суспільно-економічної формації шляхом класової боротьби. Існують такі типи революцій: буржуазна та соціалістична, які розрізняються за своїм характером і рушійними силами. Рушійними силами революції, як правило, є народні маси, прогресивні класи та виразники їхніх інтересів – партії. Соціальні революції можуть здійснюватися як шляхом насильства, так і мирним шляхом за допомогою докорінних реформ. Для кожної революції повинні існувати об’єктивні та суб’єктивні передумови, революційна ситуація, від якої залежить форма революції – мирна чи немирна. В сучасних умовах найбільш типовою є мирна форма революції, яка вирішує корінні соціальні питання (зміну влади) економічних відносин політичними та економічними методами за допомогою реформ.
Протиріччя
Важливим і постійним джерелом та рушійною силою суспільного розвитку, економічною основою кожної соціальної революції є протиріччя між продуктивними силами і виробничими відносинами. Це протиріччя спонукає до рівноваги між ними.
Політична система
Рушійною силою розвитку суспільства є також політична система, найбільш яскраво виражена у формі держави. Політична система – це система політичних партій, організацій, інститутів, рухів та відносин між ними. Політична система органічно входить до надбудови суспільства та обслуговує економічний базис. Важливим компонентом надбудови є держава. Це основна форма управління суспільством політичними засобами. Вона виникла після появи класів і необхідності встановлення злагоди між ними. Існує два погляди на сутність держави:
-
марксистський, який вважає, що держава має класовий характер і є органом насильства,
загальнолюдський, за яким держава – це орган управління і досягнення блага.
Тема 2. Філософська концепція людини План лекції:
-
Феномен людини як фундаментальна проблема філософії.
-
Уявлення про природу і сутність людини.
-
Праця – фактор становлення та розвитку людини
-
Філософський зміст поняття «особа», «індивід», «індивідуальність».
-
Діалектика взаємодії людини і суспільства
-
Історична необхідність і свобода особистості
-
Проблема сенсу життя людини