- •Тема 1. Філософський аналіз суспільства План
- •Поняття суспільства у філософії
- •Основні підходи до розуміння суспільства
- •Закони суспільства, їхній характер і особливості
- •1. Поняття суспільства у філософії
- •2. Основні підходи до розуміння суспільства
- •3. Закони суспільства, їхній характер і особливості
- •4. Роль географічного природного середовища у житті суспільства
- •5. Демографічні чинники суспільного розвитку
- •6. Матеріальні основи розвитку суспільства
- •Продуктивні сили
- •Виробничі відносини
- •7. Політична система суспільства
- •8. Громадянське суспільство
- •9.Сутність духовного життя суспільства. Поняття культура.
- •10. Історичні типи суспільства. Поняття «суспільно-економічна формація» і «цивілізація».
- •11. Рушійні сили та суб’єкти історичного процесу
- •Тема 2. Філософська концепція людини План лекції:
- •1. Феномен людини як фундаментальна проблема філософії.
- •2. Уявлення про природу і сутність людини.
- •3. Праця – фактор становлення та розвитку людини
- •4. Філософський зміст поняття «особа», «індивід», «індивідуальність».
- •5. Діалектика взаємодії людини і суспільства
- •1. Відносини особистої залежності;
- •2. Відносини речової залежності;
- •3. Вільна асоціація індивідів. Відносини особистої залежності
- •Відносини речової залежності
- •Вільна асоціація індивідів
- •6.Історична необхідність і свобода особистості
- •Негативне визначення свободи
- •Позитивне визначення свободи
- •7. Проблема сенсу життя людини.
- •Тема3 : Цінності в житті людина і суспільства План лекції:
- •Поняття «цінність»
- •Предметні і суб’єктні цінності
- •Рівні цінностей.
- •Ціннісні орієнтації
7. Політична система суспільства
Політична система – це система державно-правових, політичних і громадських інститутів, установ і організацій, за допомогою яких регулюються політичні відносини між державами, народами, класами, націями та іншими соціальними спільнотами країни.
Сучасного вигляду політична система набрала в 60-ті роки ХХ століття, в період утвердження демократичних і ліберальних цінностей в Європі та Америці.
До структури політичної системи входять:
-
Влада (політична й державна);
-
Політичні організації (держава, партії, національні Фронти тощо);
-
Політичні відносини;
-
Політико-правові норми (Конституція, закони, правові акти тощо);
-
Політична свідомість;
-
Політична культура.
Політичні системи відрізняються за своїми типологія ми: історичною і географічною ознаками, силою впливу на суспільство та різними підходами.
Чим вищого рівня досягло суспільство у своєму розвитку, тим складнішою за своєю структурою і змістом є його політична система.
Неабияку роль у політичній системі відіграють політичні партії – це добровільні організації, що об’єднують у своїх лавах найорганізованішу і найактивнішу частину соціальної спільноти з метою вираження й захисту її політичних інтересів шляхом завоювання державної влади або участі в її здійсненні.
Ще однією складовою є суспільно-політичні (громадські) рухи (це соціальні організації, що не мають конституційного оформлення) та громадська організація (це добровільні об’єднання людей, які утворюються для досягнення певної спільної мети). Чіткого розмежування між поняттями «громадський рух» і «громадська організація» не існує.
У кожному державно організованому суспільстві створюються певні умови для залучення громадян до політичного життя і політичної діяльності (залежить від віку, статі, освіти форми правління і т.д.)
Політична діяльність – це сукупність дій окремих індивідів або соціальних груп з метою реалізації своїх політичних інтересів, насамперед, питань про завоювання, реалізацію і утримання влади.
Важливим елементом політичної системи суспільства є також політична свідомість і політична культура.
Політична свідомість – це відображення людиною чи певними спільнотами людей в ідеальних образах політичного життя, політичних відносин як різновидності суспільних відносин в цілому.
Політична культура – це сукупність стереотипів політичної свідомості і поведінки, характерних для даної соціальної спільності.
8. Громадянське суспільство
Зміст поняття громадянського суспільства включає всю сукупність неполітичних (недержавних) відносин у суспільстві, тобто економічні, моральні, культурно-духовні, релігійні, національні.
Громадянське суспільство – це сфера спонтанного самовиявлення вільних індивідів і асоціацій та організацій громадян, які добровільно сформувалися і захищені законом від прямого втручання з боку органів державної влади.
Економічною основою громадянського суспільства є власність в усіх її формах, насамперед приватна, кооперативна,колективна тощо. Вона забезпечує економічну свободу, без якої не може бути ні політичної, ні соціальної свободи.
Головними засадами, на яких має ґрунтуватися громадянське суспільство, є свобода, рівноправність, самоорганізація і саморегулювання. Держава ж підпорядковується служінню громадянському суспільству і спрямовує свою діяльність на гарантування рівних можливостей для всіх як основи соціальної справедливості.