
- •Тема 1. Філософський аналіз суспільства План
- •Поняття суспільства у філософії
- •Основні підходи до розуміння суспільства
- •Закони суспільства, їхній характер і особливості
- •1. Поняття суспільства у філософії
- •2. Основні підходи до розуміння суспільства
- •3. Закони суспільства, їхній характер і особливості
- •4. Роль географічного природного середовища у житті суспільства
- •5. Демографічні чинники суспільного розвитку
- •6. Матеріальні основи розвитку суспільства
- •Продуктивні сили
- •Виробничі відносини
- •7. Політична система суспільства
- •8. Громадянське суспільство
- •9.Сутність духовного життя суспільства. Поняття культура.
- •10. Історичні типи суспільства. Поняття «суспільно-економічна формація» і «цивілізація».
- •11. Рушійні сили та суб’єкти історичного процесу
- •Тема 2. Філософська концепція людини План лекції:
- •1. Феномен людини як фундаментальна проблема філософії.
- •2. Уявлення про природу і сутність людини.
- •3. Праця – фактор становлення та розвитку людини
- •4. Філософський зміст поняття «особа», «індивід», «індивідуальність».
- •5. Діалектика взаємодії людини і суспільства
- •1. Відносини особистої залежності;
- •2. Відносини речової залежності;
- •3. Вільна асоціація індивідів. Відносини особистої залежності
- •Відносини речової залежності
- •Вільна асоціація індивідів
- •6.Історична необхідність і свобода особистості
- •Негативне визначення свободи
- •Позитивне визначення свободи
- •7. Проблема сенсу життя людини.
- •Тема3 : Цінності в житті людина і суспільства План лекції:
- •Поняття «цінність»
- •Предметні і суб’єктні цінності
- •Рівні цінностей.
- •Ціннісні орієнтації
Тема3 : Цінності в житті людина і суспільства План лекції:
-
Поняття «цінність»
-
Предметні і суб’єктні цінності
-
Рівні цінностей.
-
Ціннісні орієнтації
-
Поняття «цінність»
Світ предметів, в якому живе людина, створений нею і тому їй небайдужий. Людина вкладає в речі свою працю і свою душу, надає їм значення і сенсу.
Цінність – це людський вимір речей, це ставлення до них людини з позиції своїх потреб та інтересів.
Чим більше витратила людина своїх фізичних та духовних сил на освоєння того чи іншого предмету, тим більш небайдужим є її ставлення до нього. Цінність існує об’єктивно як властивість предмету. Але це неприродна властивість, а суспільна. Самі по собі предмети – ні позитивні, ні негативні. Вони отримують ціннісну характеристику лише по відношенню до потреб людини. Оцінюється не фізичний, природний зміст предметів, а їх суспільна функція. Тому цінність – поняття, яке визначає позитивне чи негативне значення об’єкта саме для людини
-
Предметні і суб’єктні цінності
Цінності можуть бути предметними і суб’єктними. Предметні цінності – це ті сторони будь-яких об’єктів людської діяльності, які викликають суб’єктивне відношення до них людини. Наприклад, добро і зло, споживча вартість предметів праці (корисність), культурна спадщина, корисний ефект пізнання, предмети релігійного поклоніння і т.д. Предметні цінності є відображенням значення предметів в людському житті, вони оцінюються людиною в поняттях «позитивного» і «негативного»: прекрасного і потворного, добра і зла, дозволеного і забороненого.
Способом і критерієм оцінки виступають суб’єктні цінності – це сукупність настанов і оцінок, імперативів і заборон, ідеалів і принципів, цілей і проектів, які виконують функцію норм, усталених орієнтирів поведінки людини, її життєдіяльності.
Здатність цінностей бути регуляторами і орієнтирами людських відносин і поведінки індивідів обумовлена їх суспільним характером. Цінності є продуктом колективної діяльності людей – соціальних груп, націй, класів, суспільства. Тому будь-яка цінність формується як суспільна цінність.
-
Рівні цінностей.
Цінності є різноманітні і розповсюджені нерівномірно серед всіх членів суспільства. Можна виділити такі рівні цінностей: загальнолюдські, соціально-групові і індивідуально-особистісні.
Загальнолюдські можуть співпадати з загально соціальними (цінності життя, любові, краси, добра, істини, свободи, творчості), але можуть і відрізнятися. Наприклад, в одних суспільствах вищою цінністю може бути дотримання традиції авторитету роду чи общини, а в іншому – індивідуальне самоутвердження особистості.
Загальнолюдські цінності мають конкретно-історичний зміст (розуміння свободи в епоху середньовіччя, наприклад, відрізняється від змісту цього поняття в наш час).
Соціально-групові цінності – це цінності певного класу, соціальної групи чи спільноти (молодіжні цінності, етнічні тощо).
Індивідуальні цінності завжди залежать від рівня матеріального і духовного розвитку суспільства, від особистої культури індивіда.