8. Характеристика окремих історичних періодів

Період 1: (1900-1904)

• завершився процес національного самоусвідомлення.

• Структура політичних партій (РУРП, УНДП, УСДП), товариств (НТШ, Просвіта), розвиток економіки, молодіжні товариства (сокіл, Січ, Пласт).

• Політичні події: боротьба за український університет (сецесія студентів українців), за мову, шкільництво, за землю (селянський страйк), справедливий виборчий закон.

• Балканські війни довели, що найбільшим ворогом залишається Росія.

• Кристалізація ідей української державності.

• Видання «ЛНВ», «Діло», «Свобода», «Воля», «Громадський голос», з’являється фахова преса, станова, молодіжна, громадських організацій.

• На Буковині роль преси менша, видання «Буковина», «Промінь», «Каменярі».

• Карпатська Україна – сильні москвофільські традиції, газета «Наука».

Період 2: (1914-1918)

• «українське питання» - одна з найважливіших причин війни.

• Доленосний момент, коли все вирішувалось для України.

• Державотворчі ідеї серед молоді УСС зокрема. Галицька інтелігенція традиційно поміркована.

• Усвідомлення того, що майбутнє України в руках українців, надто після утворення Польського королівства в листопаді 1916 з розширеною автономією Галичини.

• З початком війни закривається багато видань, Росія забороняє всі прояви українства, отже політична смерть москвофільства, українізація українців в російській армії.

• «Діло» і «свобода» перебираються до Відня, до Чернівців «Нова Буковина».

• Преса УСС «Шляхи», «Вісник пресової квартири УСС», «Бомба», «Самоохотник».

Період 2. (1918-1920)

• реальна розбудова української державності.

• ЗУНР – як ознака мор-псих., організаторської, політичної спроможності галичан до державотворчості.

• 1918 – заборона «Діла» поляками, просте виходили соціал-демократичні «Вперед» і «Добра новина». Тижневик «Свобода» (нар-дем. партія), «Народ» (радикальна партія), «Республіка», військова преса.

Період 3. (1920-1939)

• пошук шляхів до повернення державності, головне питання як її здобути???

• Невизнання уряду Петрушевича Антантою, втрата решток державності.

• Наростання націоналістських ідей: 1920 – УВО, роботи «Підстави нашої політики» та «Націоналізм» Донцова.

• Відродження преси (відновлення ЛНВ, поява націонал. журналу «Заграва»).

• Створення ОУН – завершення пошуку шляхів до державності.

• За пацифікацією поляками – відповідь на радикалізм українців, нормалізація.

Період 4. (1940-1945)

• жорсткий контроль з боку окупантів. Напівлегальність преси. «Волинь», «Краківські вісті», «Рідна земля», «Львівські вісті», «Малі друзі», «Дорога», «Студентський прапор», преса Дивізії «Галичина».

• Післявоєнна боротьба без надії на успіх, приречена на поразку.

9. Проблема духовності і культури у публіцистиці Шептицького (ст.. «3 філософії культури»).

Стаття була була написана на замовлення Огієнка, який хотів видати журнал «Наша культура» у Варшаві 1935 року.

• до головних принципів культури відносить духовність і високі моральні цінності, такі як людське життя, людська наука, людська свобода, праця, наука, мистецтво.

• Говорить, що про культуру говорити важко, оскільки саме поняття її занадто невизначене. Ніхто не може точно сказати, що культура, адже цим словом називають і мистецтво процесу, і процес, і результат.

• Говорить про хибність теорії «війни всіх проти всіх», стверджує, що війна і культура – речі несумісні. Не можна вважати війну виявом культури, попри те, що вона може бути між культурами, може потребувати розумової і культурної праці. Війна – анти культурне явище.

• справжня культура не може бути без добра і моралі

• справжня культура неможлива без віри в Бога.

Культуру поділяє на вселенську і культури окремих народів, що творять «велике дерево» і жодним чином не шкодять вселенській культурі, а роблять її багатшою.

Про вселенську культуру : «Світ тепер оцінює національні культури високо, що тільки під фірмою національної культури людина може здобути місце у всесвітній культурі».

Шептицький готовий дозволити навіть деяку консервацію культур, задля різноманітності, всупереч принципам світової культури. (якщо котрась культура вірить в те, що земля стоїть на китах, нехай собі вірить, незважаючи на закони астрономії ).