38.Спортивна преса

У Галичині батьком руханково-спортивного життя був Боберський.

1910 – «Вісти з Запорожа» із сокільської преси. Описи різних фізкультурних вправ, методичні поради про метання списа чи ядра. Замітки зі змагань. Виступали: Боберський, Тарас і Петро Франки.

1913 - «Січові вісти».

1926 – «Вісти з Лугу», вид і ред Дашкевич. Фізичне виховання – одна з головних тем, та все ж видання не належалодо спортивних. Публікації пожежної справи.. видання визначало напрям і характер дія-ті Лугу.

1928 – «Сокільські вісти». Відп ред Левицький. Об’єднання українців через сокільську ідею. Автори: Будзиновський, Мороз, Жарський, Боберський: Руханка не веде до партійності, до роз’єднання, але – до цілости, до об’єднання.

Пластунські видання: «Молоде життя», «Пластовий провід», «Пластовий шлях», «Український Пласт», «Пластова зірка», «Пластовий вісник».

1925-26 – ж-л «Спорт» - І справді спортивне видання на зхукр землях. Вид Укр спортивний союз, ред Решетилович. Збирав різноманітну інформацію про спорт. Було ілюстрованим, друкувало фоти. Осносну увагу зосереджувавна організації укр спортивного життя у Львові та провінціях. Розповіді про кращих спортсменів, досягнення, гігієна, методика підготовки спортсменів. Автори: Сітницький, Біленька.

1934 – «Готові». Відп ред Рибачек. Автори: Жарський, Кабарівський, Біленька.

1937 – «Змаг». Вид і відп ред Мирослав Куник. Не існує спорт для спорту, а є натомість сучасний спортивний рух як сильна ідея, як висока життєва школа. Виступав проти надмірної політизації спорту, так і проти брудного , аморального спорту, проти його комерціалізації. Говорив про значення спортивної преси. Найкраще спортивне видання на зхукр землях.

39.Краєзнавча преса

Поки народ може виявляти себе самобутніми творами власної культури, продовжувати традиції, з яких вона розвинулася, доти може зберігати свою особовість і свою здібність вести духовне життя.

Краєзнавчо-туристське тов-во «Плай» - 1924 у Львові. Організувало екскурсії містом, виступали з лекціями.

1925 – «Туристика і краєзнавство», 1930 – Пеленський видав додаток «Мандрівництво».

1937 – ж-л «Наша Батьківщина».

«Підкарпатська Русь», автори: Волошин, Бірчак, Гаджега, Панькевич, Гнатюк, Кріль, Тіхий, Лелекач.

«Наш рідний край», ред Маркуш.

Значна частина краєзнавчих досліджень з’являлась на сторінках збірника праць математично-природничо-лікарської секції, згодом «Записках НТШ».

Плідною була праця етнографічно-історичного музею. Активно діяли укр тов-ва і орг Теребовлянщини., тов-во охорони воєнних могил. На Лемківщині та Підляшші на противагу полякам діяли укр орг.

Дія-ть «Просвіти».

1934 – «Наш лемко». Дошкуляла польській владі.

1937 – І краєзнавчий ж-л «Наша Батьківщина», ред С. Щурат. Багато писав про різні регіони Зк України, про мандрівки до мальовничих місць. Друкував описи подорожей і подорожні замітки минулого і сучасного. Питання народознавства (Огоновський). Висвітлював питання пропаганди краєзнавства. З’являлися, фотоілюстрації, карти, схеми, малюнки.

1931-39 у Самборі – «Літопис Бойківщини». Присвячений дослідам історії, культури й побуту бойківського племени. Автори: Пастернак, Рудницький, Лукань, Коковський Кміт. Дуже часто полемізував з поляками-шовіністами.