Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
_стор_я преси к_н.19 поч.20 ст. Синичич, в_дпов....doc
Скачиваний:
3
Добавлен:
18.12.2018
Размер:
317.44 Кб
Скачать

40. Преса Волині

1917-19 – у Житомирі «Громадянин». Тон патетично-піднесений, емоційний, безкомпромісний щодо гетьмана П. Скоропадського. Захищала УНР і виражала інтереси українців. Потім переіменовано на «Громада» у Луцьку. Вид Підгірський.

1917 – «Рідне слово». Автори: Тичина, Карманський, Шаповал.

Основні види преси: преса УНР, загальнополітичні видання, преса для селян, кооперативна преса, церковно-релігійна преса, преса політичних партій, культурно-освітня преса, молодіжна і дитяча.

1918-19 – «Вістник краєвого комісаріату УНР на Холмщину, Підляше й Полісся».офіційні повідомлення.

1918 – «Вістки сірих» вміщували повідомлення про становище на фронті, накази головного отамана Петлюри, інформація місцевого хар-ру.

1919 – «Український козак» у Радзивилові. Пояснювалась необхідність б-би із московськими більшовиками, повідомлялося про бої укр армії, про повстання у більшовицькому запіллі. Закликала укр вояків не допустити погромів і захищати євреїв.

1918 – «Мир», ред М. Квіт. Захищав укр нац інтереси.

1919 – у Рівному «Вільна Україна». Україна була основою програми видання.

1925 – «Громада», орган нац думки, вид Черкавський, відп ред Вишнівський. Актуальні сусп-політичні теми, шкільництво.

1926 – «Укр громада». Вважала, що церковні відправи в укр церквах треба вести укр мовою. Публікації на історичні теми. Антибільшовицька спрямованість. Твори худ літ, менш відомих письменників і поетів. Автори: Ковалевський, Бабій, Лукасевич, Павликовський, Островський.

1922 – у Лцьку «Укр життя». Відверто заявило про свою укр, соборницьку позицію. Автори: Животко, Крип’якевич. Рубрики: ріжні вісти, зі світу, сойм.

1920 – «Укр слово», ред Квас, вид Коршнівський. Газета буде захищати інтереси всього укр народу. Ї1921-26 – «Вільна думка» про життякраю, найважливіші події за кордоном. Антирадянська позиця.

1923-24 – «Новий час», вид і відп ред Тиктор. Було використано радіотелефон. Про життя укр спільноти, міжнародні проблеми, спортивне життя. Оголошення і реклама.

1926-36 – «Укр нива», пропольське видання. Потім безпартійна. Багато писала про більшовицьку Росію. Автори: Певний, Ковалевський, Крижанівський, Гаврилюк, Білецький, Кравчук, Телєженський. 1927-28 – у Луцьку «Народний вістник», відп ред і вид В. Сагайда. Критика «партійництва» і «політиканства», заклики до єдності і співпраці, акцент на інтересах народу.

1936 – «Нова доба», відп ред Кравчук, вид Островський. Антибільшовицька позиція.

1924 – «Наш стяг» орієнтувався на селян. Ред М. Литвинець.

1930-31 – «Волинський господар» присвячений справам волинського села, відп ред Фаль, потім Кедржина.

1933-35 у Луцьку «Нова скиба», відп ред Островський. Давало цінні господарські поради, розповідало про життя кооперативних організацій. Ілюстроване.

1933 – «Рідний колос», вид Дибенко. Нацоналістичні погляди.

1924 – «Наш світ», вид і ред Островський. Служити культурним потребам укр народу. Автори: Левицький, Маланюк, Огієнко, Олесь, Русова, Русов, Островський, Саліковський, Сірополко, Поліщук. Непартійна позиція. Публікації, що стосувались різних аспектів життя. Міжнародні події, літ огляди, культурно-мистецька хроніка.

1939 – «Культурне життя», ред Вівчарук. Піднесення культурного рівня укр волинського загалу.

Дитячі видання. 1926 – «Школяр». «Сонечко» у Рівному. Ред Іщук, потім Вівчарук, Ковпаненко. Твори відомих укр письменників і поетів, які писали для дітей. Іноді був надто лояльним до польської влади.

1924 – «Проліски», молодіжне. Засвідчівав патріотичні настрої серед молоді.

Функціонувала на Волині і церковно-релігійна преса. 1922 – «Православна Волинь» за ред Біднова. Проти «штундизму» і почала полеміку на підтримку українізації церкви.

«На варті», ред і вид Річинський. Суто церковна тематика.

1927 – «Рідна церква», ред-вид Калинчук. Б-ба за українізацію церковного життя. Висвітлював перебіг церковного життя, повідомлення відповідної тематики в рубриці «З пограничної преси». Викривав підступну політику рос шовіністів від церкви. Добивався впорядкування церковного життя.

1937-39 – «Шлях» у Луцьку. Відп ред Дмитрович. Ширити і поглиблювати у свідомості вірних правосавну віру, вивчати ті проблеми, що їх сучасність ставить перед православ’ям. Бачив свою мету в поглибленні нац свідомості. На теми мистецтва і літератури.

1922 – «Народна газета», орган Вол селянської політичної партії. Редакція закликала до розважливості і не приховувала бажання бачити українців не як пасинків, а як рівноправних дітей польської держави.

1923-28 – «Дзвін», орган УНП. Очолював Оскілко. Подати читачам широку картину сусп-політичного життя. Автори: Липинський, Дорошенко, Міхновський.

1927-28 – «Селянський шлях», вид Васильчук. Друкувалися Назарук, Гуль, Ваврисевич, Косоноцький.

1934-35 – «Червона Волинь», орган КП.

1926-28 – «Укр громада» багато зробила для нац-патріотичного виховання своїх читачів, виховувала патріотів, боролася за укр мову в церквах, підтримувала укр інтелігенцію, викривала московський більшовизм. О. Саліковський: Волинь і Полісся лише починають грати ту ролю, яку їм судила доля у вирішенні загального укр питання.

Преса Буковини

Писали Животко, тернопільський, М. Романюк.

У 1902-03 у Чернівцях виходив місячник „Гасло”, відповідальним редактором був Л. Когут, а фактично – Д. Антонович і М. Русов. Обсяг – 16-52 стор. Писали про українські проблеми. Друкувався винниченко. На початку 1903 почав ивходити місячник РУПу – „Селянин”. Відповідальний редактор – Л. Когут, від ч.12 редагує С. Вітик. Перше число „Буоквини” вийшло 1 січня 1885. Перший редактор – Федькович. 1911-12 замість „Буковини” виходив „Народний голос”ю 1913-14 виходила під назвою „Нова Буковина”. 11 листопада принила існування. Редактори: Щурат, Попович, Федорович, М. Левицький, С. Кравців та багато інших. Автори: Грушевський, Гнатюк, Весоловський, Кобилянська, Маковей, марко Черемшина, В. Щурат. Москофільські видання: „Православна Буковина” (1893-1904) і „Буковински ведомости” (1895-1909). Товариство „Руська рада” видавала „Працю” (1897, ред Будзновський) і „Руську раду” (1898-1905). Видання „Добрі ради” для селян і робітників. Видавав І. Данилевич у 1889-=1914. Народовці видавали у 1909-1919 ілюстрований тижневик „Народний голос”. Редактор – Ю. Сербинюк. УРП мала такі видання: „Народна воля” (1905-09), „Народна справа” (1907), „Громадянин” (1909), „Народна воля” (1914). Соціал-демократична партія видавала „Землю і волю” (тижневик, 1905), „Народний голос” (1911-51), головним друк. Органом був двотижневик „Борба”. Видавеьі головний редактор – О. Безпалко. У 1904-07 виходив журнал „Промінь” – орган українських вчителів. Редагував Карбулицький. Співробітники: Іваницький (відпов.редактор), К. Данилюк, Макогон, Л. Ясінчук, І. Бережан, І. Пилат. Заборонили журнал у 1922. „Наша школа” виходила з 1909 у Львові, за буковинську частину відповідали М. Кордуба та І. Прийма. Журнал виходив у 1909-1914 та 1916-1918. „Вісник Союза руських хліборобських спілок” виходив у 1903-07 і в 1911. Газета „Хлібороб” виходидла у Чернівцях у 1904-13. Видання для молоді: „Вісти з січі” (1907) та „голос молодіжи” (1909), „Молодіж” (1910). Виходила „Бібліотека для молодіжі”, „Бібліотека Молодої україни” (1901-02) за ред. В. Сімовича. Українською та румунською виходив церковний журнал „Канделя”. Перше число віднговлених „Каменярів” вийшло наприкінці лютого 1921. Редагував і видава І. Никорович. „Рідний край” виходив у 1926-1930, підтримувало українську національну партію. Видавав і редагував Л. Когут. Автори: В. Руснак, І. Андрич, Ю. Сербитюк. Мало авторитетних дописувачів – М. Кордуба, С. Смаль-стоцького, М. Данька. Літературно-науковий журнал „Промінь” (1921-23). Автори: Ф. Дудко, О. Дучимінська, Кобилянська, Маковей А. Падолист, К. Поліщук та інші. Щоденник „Час”. Перше число зявилося 1 жовтня 1928. Видавав спочатку Т. глинський, а від 1929 – видавнича спілка „Час”. Редактори: В Мегидинюк, Л. Когут, Ю. Сербинюк, М. Глинський. Видавала газета спеціальний щотижневий випуск „Селянське число”. З 1929 – додаток для дітей – „Український цвіт”, який очолила письмениця К. Чертенко-Костецька. 1928029 додаток „Нова старовина”. 28 червня 1940 прининено вихід. „Хліборобська правда” (1929-38). Автори: К. Кракалія, Г. Андріящук, С. Гнідий-Никорович. „Самостійна думка” зявилася 1 січня 1931. Редактор і видавець – І. Никорович. В останні роки редагував Ольжич. Підписував як видавець і Д. Квітковський. Журнал виходив до 1937. „Самостійність вийшла 1 січня 1934. Засновники – О. Зибачинський, Д. Квітковський, Л. Гузр, І. Григорович. Головний редактор – Зибачинський. Мала додатки: „літературно-науковий додаток” і „Спортивний листок”. Автори: Д. Квітковський, С. Лакуста, О. Шипинський), Сціборський, Онацький, Селешко.

Преса Карпатської України

Про пресу Карпатської україни писали А. Волошин, А. Животко, В. Ігнатієнко, Ю. Тернопільський, С. Наріжний, С. Сірополко, В. Габор (сучасний автор).

Періодизація Костя:

Життя українців за Австро-Угорщини

1918-1919 – спроба самовизначення

1920-1938 – неухильне зміцнення українських національних позицій і боротьба за автономію

1938-39 – доба автономії і державності.

Часопис „Наука”, що виходив в Ужгороді від 1897. Редактор – віце-ректор духовної семінарії Ю. Чучка, потім В. Гаджега, а від 1903 – А. Волошин. З 1907 зявляється додаток „Село”. Виходило до Першої світової війни. Від 1 січня 1919 змінила назву на „Руську країну”. Її противник – більшовицька „Руська правда”.

Органом Русько хліборобської партії була газета „Руська нива, Християнсько-народної партії – „Свобода”. У червні 1936 Українське національне обєднання почало видавати „Нову свободу”. Соціал-демократи видавали газету „Народ”, потім – „Вперед”. Українська селянська партія мала газету „Народня сила”. Загальнополітичне видання – „Українське слово”. Офіційні урядові видання – „Русин”(1920-21), „Бюлетень Пресової служби Карпатської україни”. Літературно-художні видання – „Наша земля” та літературні додатки видань „Русин та „Українського слова”. Наукові видання – „Наукові збірники”, „Прсвіти”, „вісті етнографічного товариства”. Просвітницько-популярні видання – це видання „Просвіти” („Просвіта”, „Просвіта-Шевченкові”). Педадогічні – „Урядовий вісник”, „Учитель”, „Учительський голос”. Господарсько-торгові – „Господар”, „Кооператива”, „підкарпатське пчолярство”. Молодіжні – „Пластун”, „пластовий ранок”, „Пробоєм”, „Табор”, „Поступ”.

Русин” – це назва газети (1920-21) і щоденника (1923).Редактор – о. Т. Жаткович, відповідальний редактор – А. Штефан. Друкувалися: Ю. К. Жаткович, С. Сабов, Ф. Тіхий, О. Маркуш, В. Гренджа-Донський. Газета вміщували огляди інших видань. Були публікації на економічну. Культурну та мистецьку тематики.

Газета „Народ” (1920-21) започаткули діячі Просвіти Є. Пуза та С. Клочуракю Стояла на українських позиціях. Редагував – Клочурак. Основні рубрики: „Дописи”, „Вісти”, „Вісти зі світу”. Від ч. 14 отримав назву „Вперед” (1921-1938). Дуже важливою була газета „Свобода”, що мала свого попередника – газету „Наука” і наступника – газету „Нова свобода”. Видава з 1922 А. Волошин. З 1925 стає виданням Християнсько-народної партії. Редактори: Волошин (головний ред), В. Желвай, згодом – Ю. Сопко. Рубрики: „Із партійного життя”, „Дописи”, „Новітні вісті”, „Політика”, „Бесіда”, „Література”, „духовне життя”. Боролася проти москофільства. З 1938 – „Нова свобода”. Рубрики: „Вісті по світу”, „На теми дня”, „Культура й освіта”, „Театр і мистецтво” та інші.

Українське слово” виходило 1932-38. Ред. Колегія: М. Бращайко, В. Бірчак. Перше число вийшло 15 лютого 1932. Стояло на боці української мови.Багато писала про інтелігенцію. Відділ критики вів Бірчак.

Газета „Народна сила” (1936-1938) Заснувала письменниця І. Невицька із М. Тулеком, І. Грицем, та В. Кузьмиком. Рубрики: „Вісті”, „З україхнських земель”, „Що чувати в світі”, „Повідомлення”. У жовтні 1938 перестала виходити.

Ілюстрований місячник „Нова сцена” (1939) – два числа за ред. Братів Шерегіїв. Популярна газета „Карпатська Україна” для селян. РЕДАКТОР – ю. Тарнович. Літературно-мистецька громада видавала місячник „Говерла”, який редагував О. Кандиба-ольжич. Навколо цього видання гуртувалися відомі люди: Самчук, Гренджа-Донський, Рошко-Ірлявський та інші.