1. Регулювання біржової діяльності.

1.1. Державне регулювання

Регулювання біржового ринку або біржової діяльності - це упорядкування роботи на ньому його учасників і операцій між ними з боку організацій, уповноважених товариством на ці дії.

Регулювання біржової діяльності здійснюється органами або організаціями, уповноваженими на виконання функцій регулювання. З цих позицій розрізняють:

Регулювання біржового ринку має такі цілі:

• Підтримка порядку на біржовому ринку, створення нормальних умов для роботи всіх учасників ринку

• Захист учасників ринку від недобросовісності і шахрайства окремих осіб або організацій, від злочинних організацій і злочинців узагалі

• Забезпечення вільного і відкритого процесу біржового ціноутворення на основі концентрації попиту і пропозиції

• Створення ефективного ринку, на якому завжди є стимули для підприємницької діяльності і кожен ризик має адекватну винагороду

• Створення нових біржових ринків, підтримка біржових структур, починань і нововведень і т.п.; вплив на біржовий ринок із метою будь-яких суспільних цілей (наприклад, зниження біржових цін)

1.2. Саморегулювання біржових ринків

Основні принципи регулювання біржового ринку:

• Поділ підходів до регулювання стосовно позабіржових учасників ринку, з одного боку, і до професіональних учасників біржового ринку - з іншого.

• Максимально можливе розкриття інформації про все, що робиться на біржовому ринку. Тим самим досягається не тільки можливість одержання учасниками ринку інформації, необхідної для прийняття ділових рішень, але зростає ступінь довіри до біржі і її членів

• Забезпечення конкуренції як механізму об'єктивного підвищення якості послуг і зниження їхньої вартості

• Недопущення суміщення нормотворчості і застосування норм в однім органі управління і регулювання

• Забезпечення гласності нормотворчості, публічне обговорення проблем ринку

• Принципи спадкоємності світового досвіду українською системою регулювання біржового ринку

Оптимальний розподіл функцій регулювання біржової діяльності між державними і недержавними органами управління

Процес регулювання на біржовому ринку включає:

2. Державне регулювання біржової діяльності в Україні

Форми державного управління ринком:

Пряме, або адміністративне, управління здійснюється шляхом:

• Прийняття державою відповідних законодавчих актів

• Реєстрації учасників ринку

• Ліцензування професіональної діяльності на біржовому ринку

• Забезпечення гласності і рівної інформованості всіх учасників ринку

• Підтримки правопорядку на ринку

Непряме, або економічне, управління біржовим ринком ведеться державою через економічні важелі і капітали, які знаходяться в його розпорядженні:

• Систему оподаткування (ставки податків, пільги і звільнені від них)

• Грошову політику (процентні ставки, мінімальний розмір заробітної плати й ін.)

• Державні капітали (державний бюджет, позабюджетні фонди фінансових ресурсів і ін.)

• Державну власність і ресурси (державні підприємства, природні ресурси і землі).

3. Організаційно-правові засади діяльності біржі.

Важливу роль в нормальному функціонуванні бірж відіграє біржове законодавство.

Біржове законодавство – це звід законів, які регулюють торгівлю на біржах. Основна задача – запобігання маніпулювання цінами і краху, захист інтересів дрібних фірм і спекулянтів.

Організація функціонування товарної біржі як специфічного торгово-посередницького підприємства ґрунтується на загальноорганізаційних та функціональних засадах.

Функціонально законодавство визначає товарну біржу як організацію, що об’єднує юридичних і фізичних осіб, які здійснюють виробничу і комерційну діяльність, і має своєю метою надання послуг по укладанню біржових угод, виявленню товарних цін, попиту і пропозиції товарів, вивченню, упорядкуванню і полегшенню товарообігу і пов’язаних з ним торговельних операцій.

Біржа як підприємство на має права займатися комерційним посередництвом, тобто здійснювати біржові угоди від свого імені, і не має своєю метою одержання прибутку.