Тема 5. Види та особливості біржових угод

на товарних біржах

План

1. Біржова угода як різновид комерційної діяльності.

2. Характерні риси біржової угоди.

3. Умови змісту біржової угоди.

Література: 1, С.168-172; 4, С. 40-45; 6, С. 50-54; 7, С. 60-64; 8, С. 16-21.

1. Біржова угода як різновид комерційної діяльності. Основне призначення біржі – створення оптимальних умов продавцям і покупцям для здійснення біржових угод. Угода вважається біржовою якщо:

1. вона представляє купівлю-продаж, поставку і обмін товарів, які допущенні до обертання на товарній біржі

2. її учасниками є члени біржі

3. вона подана до реєстрації і зареєстрована на біржі не пізніше наступного за здійсненням угоди дня.

Угоди, які зареєстровані на біржі, не підлягають нотаріальному засвідченню. Зміст біржової угоди не підлягає розголошенню. Ця інформація може бути надана тільки за вимогою органів слідства і суду. Угода вважається укладеною з моменту її реєстрації на біржі.

На біржі укладаються три основних види угод:

угоди з реальним товаром

ф’ючерсні угоди

опціонні угоди

Біржова угода - взаємна угода про передачу прав і обов'язків у відношенні біржового товару, яка досягається учасниками торгів у ході біржового торгу, реєструється на біржі у встановленому порядку і відображається в біржовому договорі.

При укладання угод на біржі необхідно враховувати чотири її сторони:

2. Характерні риси біржової угоди.

Характерні риси для угод, що укладаються

На товарних біржах

Підставою для укладання угоди є усна згода контрагентів, виказана ними у процесі торгів, що проводяться гласно і зафіксована маклером.

Угода вважається укладеною з моменту її реєстрації на біржі.

3. Умови змісту біржової угоди

• найменування товару

• якість товару

• кількість товару (партія товару, лот)

• ціна і форма оплати за куплений товар

• базис поставки

• пункт доставки товару

• строк виконання угоди і умови поставки

Предмет угоди – будь-які матеріальні та нематеріальні цінності, а також послуги.

Біржові угоди з реальним товаром

В процесі розвитку біржової торгівлі склалися два види біржових операцій:

• угоди на реальний товар з негайною поставкою (спот або кеш)

• угоди на реальний товар з поставкою в майбутньому

Угоди на реальний товар з негайною поставкою.

Мета таких угод – реальна закупка товару для покупців та реальна негайна його реалізація для продавців. Такі угоди робили неможливим будь-яку гру на зміні цін.

Постійні коливання цін на основні біржові товари, примушували учасників біржових операцій шукати нові форми угод. Так з’явилися угоди на реальний товар з його поставкою в певний термін в майбутньому. Цей вид угод на багатьох біржах з’явився вже в перші роки їх функціонування і отримав назву форвард або шипмент.

Перша така угода була укладена в 1730 році в Японії на рисовій біржі “Дояма” і називалася “завчасна контрактація”.

Форвардний контракт представляє собою торгову угоду, згідно якої продавець поставляє конкретну продукцію покупцю до певного строку в майбутньому.

В форвардних угодах купівля-продаж товару відбувалася до поставки товару, а можливо і до його виробництва. Ці угоди дозволяли учасникам планувати свій прибуток в майбутньому. Продавець реального товару мав можливість зафіксувати ціну та покрити свої витрати, а покупець був гарантований від ризику підвищення цін, і крім того, мав економію витрат на оренду складських приміщень.

Негативні риси форвардних угод:

• Форвардні контракти не були стандартизовані

• Умови контракту (об’єм поставок, якість товару, ціна товару) безпосередньо узгоджувалися між продавцем і покупцем.

• Не існує будь-якого гаранту угоди (порушення сторонами взятих обов’язків).