Тема 6. Організація та сутність діяльності фондових бірж План

1. Цінні папери як специфічний біржовий товар.

2. Основні види цінних паперів.

3. Фінансовий ринок, його класифікація.

Література: 3, С.249-264; 8, С. 30-35; 9, С. 99-100; 19, С. 10-14; 27, С. 62-68; 39, С. 5-7.

1. Цінні папери як специфічний біржовий товар.

Цінні папери – грошові документи, що засвідчують право володіння або відносини позики, визначають взаємовідносини між особою, яка їх випустила, та їх власником і передбачають, як правило, виплату доходу у вигляді дивідендів або процентів, а також можливість передачі грошових та інших прав, що випливають з цих документів, іншим особам. (Закон України “Про цінні папери і фондову біржу”, стаття 1)

Специфічність товару “цінні папери” заключається у тому, що вони, не маючи вартості (за виключенням праці, яка вкладається у їх виготовлення і доставку), мають споживчу вартість, яка полягає у праві на отримання певної частини прибутку або доходу.

Цінні папери являють собою документи майнового характеру, із котрими будь-яке право пов'язане таким чином, що воно без цих документів не може бути не здійснено, ні передано іншій особі.

Перші цінні папери з’явилися у вигляді векселів у XV столітті на площі біля дому купця Ван дер Бурсе, де здійснювалися і інші торгові операції.

Цінні папери повинні відповідати міжнародним стандартам і виконувати слідуючи функції:

• засобу платежу

• засобу обігу скарбів

• світові гроші

• засобу утворення

2. Основні види цінних паперів.

Види цінних паперів, якими торгують на сучасних біржах

В залежності від використання та призначення всі цінні папери поділяються на:

Дольові цінні папери свідчать про безпосередню долю їх володаря у реальній власності.

Позикові цінні папери, мають в основному твердо фіксовану ставку та позикове зобов’язання на виплату суми позики у визначений час.

Акція – дольовий цінний папір, який випускає корпорація (акціонерне товариство) і свідчить про участь володаря у капіталі цієї корпорації.

Дивіденди – частина прибутку акціонерного товариства, розподілена між акціонерами у вигляді певної частини від вартості їх акцій.

Облігації - це цінні папери, які мають в основному твердо фіксовану процентну ставку та позикове зобов’язання на виплату суми позики у визначений час.

Крім позикових і дольових цінних паперів існують ще елементи ринку цінних паперів, які об’єднують в собі елементи акцій і облігацій або являються специфічним, з характерними лише їм одним властивостям. Вони отримали назву похідних чи спеціальних цінних паперів. Серед великого їх числа, що застосовуються у світовій практиці основними є – ощадні (депозитні) сертифікати, векселі, опціонні та ф’ючерсні контракти.

Ощадний сертифікат – це письмове свідоцтво банку про депонування грошових засобів, яке свідчить про право володаря після обумовленого строку отримати депозит і відповідні проценти.

Законом України “Про цінні папери і фондову біржу” передбачено лише два види похідних цінних паперів : ощадні сертифікати та векселі.

Випускаються: - іменні сертифікати

- сертифікати на пред’явника

На ринку цінних паперів можуть обертатися лише ощадні сертифікати на пред’явника.

Вексель – особливий вид позикового зобов’язання, яке складається на основі встановленої законом форми і дає його володарю право вимагати від особи, яка його видала, по закінченні обумовленого строку, його оплати

Простий вексель – випускається боржником і являє собою нічим не обумовлене зобов’язання боржника сплатити визначену суму боргу в призначений час і процент по ньому.

Переказний вексель (тратта) – випускається кредитором і є його письмовим наказом боржнику про сплату у визначений строк певної суми грошей по іменованій у векселі третій особі або його позивачу.

Цінними паперами можуть виступати також ф’ючерсні і опціонні контракти.

3. Фінансовий ринок, його класифікація.

Фінансовий ринок, як і будь-який інший ринок представляє собою систему відношень з приводу здійснення актів купівлі-продажу певних товарів шляхом збалансування попиту і пропозиції за допомогою урівноваження їх ціни.

Особливим є те, що в якості товару, виступають кошти (тільки ті, що представляють собою інвестиційний капітал, тобто вкладаються в розширене виробництво).

Кредитний ринок оперує з тимчасово вільними коштами. При цьому об’єктом ринкових відношень є не самі гроші, вони не продаються і не купуються, а лише право користування тимчасово вільними грошима.

Фондовий ринок - представляє собою систему відношень купівлі-продажу різних фінансових активів або фондових цінностей.

На фондовому ринку в якості об’єктів угод представлені різні види цінних паперів. Цінний папір – це грошовий документ, який засвідчує право на постійне чи тимчасове користування певною сумою грошей.

На первинному ринку цінних паперів проходить продаж та розміщення нових випусків цінних паперів з метою отримання фінансових ресурсів для емітенту, в якості яких можуть бути уряд, місцеві органи влади, підприємства та організації. В ролі покупців на цьому ринку виступають індивідуальні і інстутиціональні інвестори, до останніх відносяться державні заклади, інвестиційні та пенсійні фонди, інвестиційні банки, страхові компанії, трастові відділи комерційних банків, траст компанії і т.д.

Емітент – суб’єкт, який здійснює емісію грошових знаків або цінних паперів. Емітентом грошових знаків може виступати тільки держава. В якості емітента цінних паперів можуть виступати держава, банки, акціонерні товариства і інші юридичні особи, які мають на це право.

Після того як цінні папери нових випусків розміщені на первинному ринку, вони стають об’єктом перепродажу. Перепродаж цінних паперів відбувається на вторинному ринку.

Як і на первинному ринку, так і на вторинному є багато шляхів продажу і купівлі цінних паперів. Головним із них є торгівля цінними паперами на фондовій біржі

Фондова біржа-це організований, регулярно функціонуючий ринок цінних паперів і інших фінансових інструментів. З організаційно-правової точки зору фондова біржа представляє собою фінансовий посередницький заклад з регламентованим режимом роботи, де укладаються угоди між продавцями і покупцями фондових цінностей за участю біржових посередників за офіційно закріпленими правилами. Ці правила установлюються як біржовим (Статут біржі), так і державним законодавством. Персонал фондової біржі не укладають угод з цінними паперами. Вони лише створюють умови, необхідні для їх укладання, обслуговують ці угоди, зв’язують продавця і покупця, надають приміщення, консультаційні та арбітражні послуги, технічне обслуговування і все необхідне для укладання угоди.