2. Орнітоморфна символіка.

Півень – символ ранішнього сонця. У народних переказах його спів відгонить нечисту силу – міфологічне втілення холоду і темряви. Є завжди позитивним персонажем, що відбилось у звичаях приносити півня в якості жертви на весіллях, а також під час епідемій та епізоотій.

Орел – найбільший птах лісостепової зони. Вважався царем птахів, що відбилось у казках. Втілення сили і мужності, тому орлами називали чоловіків-воїнів (можливо давній тотемний символ).

3. Комахи.

Бджоли – вважаються священними комахами, що пов’язано з їх способом життя і поведінкою, оскільки активізуються весною і „засипають” осінню. Бджоли здатні трансформувати пилок з квітів на мед, не сприймають штучні запахи, особливо тютюну, спиртного, брудного тіла і різноманітних парфумів, а також неадекватно реагують на різкі рухи й агресивний настрій.

Образ бджіл зустрічається у колядках:

Стоїть яворець тонкий, високий,

Гей, дай Боже!

Тонкий, високий, а корінь глибокий,

А в тім коріненьку чорні куноньки,

А тій середині ярі пчівоньки,

А на вершечку сив соколенько.

[Сосенко, 280].

Павук – може символізувати творця всесвіту. Пор.: семантичні зіставлення дієслів снувати (павутину) / заснувати (місто). В українських хатах паперовими „павуками” прикрашали сволок.

Метелик. У традиційній вишивці іноді у формі метелика зображували літеру Ж – „живете”, яка є символом життя.

Гусінь – зіставляється із семантикою змії.

4.Фітоморфна символіка.

Дерево – стилізоване зображення дерева життя. Іноді виконується у вигляді „вазона” або квітки.

Дубове листя. Застосування частини замість цілого у фольклористиці називається метонімією. Є знаком дуба, оскільки зображення дерев часто мало стилізований характер. У слов’янській міфології дуб є світовим деревом, якому приносили жертвоприношення у вигляді вепрів (в+ пря / сила) і півнів, семантика яких розглянута вище.

Ялина – вічнозелене дерево, тому є символом сили і молодості, що пояснює звичай уквітчати весільне гільце шишками і хвоєю.

Калина – має цілющі властивості. Позитивна семантика підкреслюється червоним кольором.

Бузина – також має цілющі властивості, але відрізняється кольором, що пояснює подвійне ставлення до цієї рослини.

Пшениця – символізує хліб. Пор.: із семантикою слова колос, що включає поняття колообігу сонця. Ймовірно, що час збирання урожаю сприймався як граничний річний цикл.

Крин – стилізована квітка. Як правило має три пелюстка. Втілює ідею потрійності.

Вінок – співвідноситься з поняттям колоса, оскільки має форму кола. Покладання вінка з колосся пшениці символізує достаток і здоров’я. Зіставляється з поняттями віно у значенні „багатство”, „цнота”.

Маскарон – орнамент, який нагадує обличчя людини. Порівнюється з геральдичними символами Західної Європи.

5. Антропоморфна символіка.

Баба – стилізоване зображення жінки, на голові якої іноді зображується качка або птах.

Лада – називають фігуру жінки в позі адорації, в руках якої знаходяться два сонця або два півня.

„Рожаниця” – стилізована фігура людини, яка нагадує породіллю. Іноді замість дитини зображується крин чи рослинний пагін.