- •Кафедра товарознавства та експертизи якості товарів
- •1.2. Споживчі властивості туалетного мила
- •1.3. Сировина та технологія виробництва туалетного мила
- •1.3.1. Добавки що покращують споживчі властивості мила
- •1.4. Класифікація туалетного мила
- •1.5. Вимоги до якості, особливості упакування, маркування, зберігання та транспортування туалетного мила
- •Основні дефекти туалетного мила
- •1.6. Висновки з огляду літератури, обґрунтування обраного напряму досліджень
- •1.7. Мета та завдання досліджень
- •2.2. Методики досліджень
- •2.2.1. Визначення піноутворюючої здатності мила.
- •2.2.2. Визначення масової частки домішок, нерозчинних у воді.
- •2.2.3. Визначення рН.
- •Органолептична оцінка зразків туалетного мила з екстрактом алоє
1.3.1. Добавки що покращують споживчі властивості мила
Якість мила і ефект застосування того або іншого мила залежить від того, якими властивостями наділені введені до складу мила екстракти або витяжки. Наприклад:
Ланолін – продукт, одержаний під час промивання овечої вовни. Це продукт поєднання гліцеридів жирних кислот з одноатомними спиртами – холестерином та ін. Тому його часто відносять до жироподібних речовин. Ланолін має ясно-жовтий колір, слабкий специфічний запах, мазеподібну консистенцію. Застосовується майже у всіх видах косметики: кремах, пудрах, губних олівцях та ін. Ланолін додає шкірі еластичність і пружність.
Гліцерин – безбарвна, прозора сиропоподібна солодка рідина. Є побічним продуктом виробництва мила. Гліцерин добре розчиняється у воді, не висихає протягом тривалого часу і не замерзає, перешкоджає розвитку бактерій і грибків. Гліцерин пом'якшує, зволожує шкіру – підходить для чутливої шкіри [3].
Вазелін – оберігає шкіру від пересихання, відповідно, мило його що містить, підходить для людей з сухою шкірою.
Мед і молоко – тонізує і живить шкіру, роблячи її м'якою і ніжною.
У сучасній косметології широко використовуються біологічно і фізіологічно активні речовини. Косметична дія багатьох видів рослин пов'язана з наявністю в них різних біологічно активних речовин. Вони утворюються в процесі життєдіяльності рослин і ефективно впливають на шкіру, надаючи сильну антисептичну, протизапальну, антимікробну, заспокійливу, терпку, пом'якшувальну дію.
Ці речовини мають різноманітний склад і відносяться до різних класів хімічних сполук - цукру, органічні кислоти, ефірні і жирні масла, вітаміни, фітонциди, слизисті і дубильні речовини, смоли, алкалоїди, мінеральні речовини та ін. Вони знаходяться в рослинах в певних співвідношеннях і дія їх на організм різна.
Екстракти і соки рослин. Алоє – володіє яскраво вираженими бактерицидними властивостями. Покращує обмін речовин, впливає на регенерацію кліток, змінює тургор.
Календула – надає бактерицидну, регенеруючу, загальнозміцнюючу дію.
Кедр – один з самих сильнодіючих засобів для лікування запальних і алергічних шкірних захворювань.
Кропива – володіє загальнозміцнюючою, протизапальною дією, укріпляє стінки кровоносних судин.
Конюшина – володіє протизапальною, антисептичною дією.
Лимонник – використовується як сильний тонізуючий засіб, покращує тонус і омолоджує шкіру.
Лопух – застосовують при випаданні волосся і вугровому висипі, фурункульозах і екземі.
Люцерна – покращує мікроциркуляцію в тканинах і органах, стабілізує обмін речовин в тканинах.
Мати-й-мачуха – володіє протизапальними, ранозагоювальними і вологозберігаючими властивостями.
Кульбаба – володіє заспокійливою дією, підсилює виведення з організму шкідливих речовин.
Подорожник – володіє протизапальною, протимікробною, ранозагоювальною, вологозберігаючою дією.
Ромашка – знімає роздратування, прискорює процес регенерації шкіри, ослабляє алергічні реакції.
Солодка – укріплює стінки судин, володіє антиалергічною, протизапальною, антивірусною дією.
Деревій – усуває почервоніння шкіри, пігментні плями, укріплює судини, використовується як сильний ранозагоювальний засіб.
Чабрець – стимулює капілярний кровотік. Використовується як антисептичний і ранозагоювальний засіб.
Чистотіл – володіє антисептичною і ранозагоювальною дією.
Шипшина – стабілізує ліпідний обмін, знижує проникність і крихкість капілярів, володіє ранозагоювальною і протизапальною дією [7].
Екстракт ялиці сприяє загоєнню дрібних тріщин, попереджає роздратування і освіта вугрів, як і мило з екстрактом дубової кори.
Екстракт звіробою, як і евкаліпта, мають протизапальну дію терпка, антисептична і спазматична дія, а також стимулює регенерацію тканин [3]. Зараз для виробництва мила використовують не тільки рослинні і тваринні жири, але і синтетичні жирні кислоти, що одержуються з продуктів переробки нафти, а також каніфоль (суміш смоляних кислот з соку хвойних дерев – «живиці»). Вищі сорти мила варять на природній сировині - кокосовому і пальмовому маслі.