- •1. Світогляд, його структура та роль в життєдіяльності людини
- •2. Міфологія та релігія як історичні типи світогляду
- •3. Предмет філософії. Зміна предмету філософії в процесі історичного розвитку
- •4. Специфіка філософського знання
- •5. Структура філософського знання
- •6. Функції та методи філософії
- •7. Філософія як мудрість та наука, образ життя та система знань
- •8. Наука, як спеціалізована форма пізнання та вид діяльності
- •9. «Науки природи» (точні, природничі) та «науки про дух» (гуманітарні, суспільні)
- •10. Проблема пізнання як предмет філософського пізнання
- •11. Структура пізнання (предмет, суб’єкт, об’єкт, процес). Діалектика суб’єкт –обє’ктних відношення в процесі пізнання
- •13. Загальнонаукові методи пізнаня (аналіз, синтез, дедукція, індукція, аналогія, моделювання, формалізація)
- •14. Творчість, натхнення та інтуїція: філософські аспекти та проблеми
- •15. Проблема істини: властивості та функції
- •16. Концепції істини в філософії. Об'єктивна істина та історична правда
- •17. Істина в філософії, науці та релігії
- •18. Основні закони, принципи, категорії. Альтернативи діалектики
- •19. Проблема буття та сущого в філософії. Концепції буття
- •20. Поняття субстанції, атрибутів та акциденції
- •21. Філософське поняття світу
- •22. Категорії буття
- •23. Матерія як філософська категорія
- •24, 25. Час Простір Рух
- •26. Свідомість як філософська категорія
- •27. Біологічні передумови та соціальні чинники виникнення і розвитку свідомості
- •28. Властивості свідомості
- •29. Природа психіки. Свідомість і форми психічної діяльності
- •30. Структура свідомості її компонентний та рівневий вияви
- •31. Взаємозв’язок свідомості і мови
- •32. Самосвідомість та самопізнання людини
- •34. Проблема людини в філософії (субстанціоналістська та екзистенціальна концепції)
- •35. Філософські виміри та наукові підходи до проблеми походження людини (натуралістичний та супранатуралістичний підходи)
- •36. Специфіка людського існування. Людська сутність та екзистенція
- •38. Співвідношення понять «людина», «індивід», «індивідуальність», «особистість»
- •39. Поняття практики та досвіду як основ життєдіяльності суспільства людини
- •40. Діалектика свободи і необхідності в життєдіяльності людини. Роль особи в історії
- •41. Філософське поняття, зміст, функції та форми культури
- •42. Культура та цивілізація: розуміння та перспективи їх розвитку. Проблеми кризи культури
- •43. Класифікація і функції цінностейКласифікація цінностей
- •44. Поняття ціностей та їх види (культурні, духовні, соціально-політичні, інформаційні). Проблема справжнії і несправжнії цінностей
- •45. Поняття суспільства. Структура суспільства
- •46. Поняття суб’єкта суспільного розвитку: рід, плем’я, народ, народність, нація, етнос
- •47. Теорії аграрного, індустріального, постіндустріального і технотронного суспільств
- •48. Закони та рушійні сили історії, проблема сенсу історії. Історичний процес
- •Проблема періодизації людської історії: формаційний, цивілізаційний підходи
- •50.Сучасні глобальні проблеми людства: екологічна, економічна, демографічна тощо
- •51.Науково-технічна революція та її соціальні наслідки
- •Досократичний період Античної філософії
- •Моральнота логічна проблематика філософії Сократа
- •Філософія Платона і платонізм: онтологія і гносеологія
- •Філософія арістотеля та арістотелізм: онтологія та гносеологія
- •Елліністична філософія (стоїцизм, епікуреїзм, скептицизм)
- •Етапи розвитку та загальна х-ка середньовічного світогляду та філософії
- •58. Середньовічна патристика (Аврелій, східні отці церкви)
- •Середньовічна схоластика (проблема універсалій)
- •Віра і розум, філософія та теологія у Фоми Аквінського
- •61. Світоглядні риси, представники та періоди розвитку філософії Відродження
- •62. Образ людини та Всесвіту в філософії Ренесансу
- •Загальна х-ка філософії Нового Часу: школи, представники, їдеї
- •Емпіризм як науковий та політико правовий принцип (Бекон, Гоббс, Локк)
- •Раціоналізм як науковий підхід та напрямок метафізики (Декарт, Спіноза, Лейбніц)
- •66. Субєктивний ідеалізм про можливість пізнання світу та людини( Юм , Берклі)
- •67. Концепції «природного права» , «суспільного договору» , «громадянського суспільства» та «правової держави» в філософії французького Просвітництва (Руссо , Монтескьє)
- •68. Характерні особливості Німецької Класичної Філософії ( Фіхте ,Шеллінг ,Гегель)
- •69. Гносеологічні та етичні погляди і.Канта
- •70. Напрямки,представники та тенденції сучасної неокласичної філософії хіх – хх ст.
- •71. Ідеї та напрями філософії прагматизму,позитивізму та неопозитивізму
- •72. Марксизм та його історичні інтерпретації в ленінізмі та лівому марксизмі
- •73. Класичний психоаналіз Фрейда та неофрейдизм Юнга та Фрома про побудову психіки та природу людини
- •74. Релігійний та атеїстичний екзистенціалізм про сенс існування людини
- •75. Сучасна феноменологія та герменевтика
- •76. Філософія постмодернізму
- •77. Особливості української філософії 14-18 століття,Києво-Могилянська академія
- •79. Філософія національної ідеї
42. Культура та цивілізація: розуміння та перспективи їх розвитку. Проблеми кризи культури
В теорії культури поняття "цивілізація" дуже зблизилося з поняттям культури. Поняття "цивілізація" було введено у науку як назва певного етапу в культурній еволюції людства, що починається з 3500 року до н.е. і триває по сьогоднішній день. Виділяють різні типи, етапи, рівні цивілізації. Поняття "цивілізація" означає безперервність, єдність, загальність культурно-історичного процесу для всіх народів. Коли окремі ідеї культури стають в силу умов, що склалися, стереотипами поведінки великих груп людей, визначають особливості їх світобачення, тоді можна говорити про певний етап розвитку цивілізації.Особливе місце в культурологічних дослідженнях посідає проблема співвідношення культури і цивілізації. Якщо поняття "культура" є складним для розуміння на науковому рівні і добре окреслюється іншими поняттями на буденному рівні, то поняття "цивілізація" в науковому плані і на рівні буденного сприйняття є найбільш неоднозначним із усього понятійного апарату культурології.Завдяки зусиллям філософів і істориків слово культура перетворилось на філософське поняття і стало об'єктом наукових досліджень. Діалектична взаємодія понять "культура " і "цивілізація ", філософський аналіз сутністних зв'язків, наукове прогнозування розвитку "цієї пари" на сьогодні виявились найменш дослідженими. В той же час увага до їх співвідношення є чи не найбільшою, ніж до усіх питань культурології разом узятих.Першим аргументовано підійшов до проблеми кризи культури, О. Шпенглер, праця якого «Занепад Європи» стала подією в Європі. І річ не тільки в розвинутій ним ідеї культурно-історичного циклу, поєднаного з принципом дискретності (роздільності) локальних культур.
43. Класифікація і функції цінностейКласифікація цінностей
Цінність - філософське поняття, з допомогою якого і характеризується соціально-історичне значення певних явищ дійсності для суспільства, індивідів.
За традиційною класифікацією цінності поділяють на матеріальні (цінності, які існують у формі речей — одяг, продукти харчування, техніка, храм, картина) і духовні — моральні, релігійні, художні, політичні та ін. Крім цінностей, які задовольняють матеріальні і духовні потреби, виокремлюють психічні і соціальні цінності, які задовольняють відповідні потреби.
Функції цінностей
Цінності відіграють важливу роль в житті суспільства.Загалом цінності виконують такі функції:Функція конституювання сенсу життя. З'ясовуючи, що є добро, прекрасне, істина, справедливість тощо, цінності конституюють сенс людського життя, утворюють його духовну основу. Людина не завжди свідомо формує свій духовний стрижень. Як правило, він конституюється під впливом притаманних певному суспільству релігійних і традиційних цінностейОрієнтаційна функція цінностей. У житті людини і суспільства цінності визначають напрями, зразки діяльності. Будучи орієнтирами, вони постають у формі ідеалів — вільно прийнятих зразків поведінки, прообразів досконалих предметів, які орієнтують людину на піднесення над буденною реальністю. Нормативна функція цінностей. Вона тісно поєднана з орієнтаційною функцією. Як відомо, цінності не тільки формують ідеали, вони передбачають вибір людини на користь добра, прекрасного, справедливого, стають нормами діяльності людей. Норми — це правила, вимоги, закони поведінки, які виводяться із сенсу цінності. Серед них виокремлюють моральні, правові, естетичні, звичаєві, технічні, харчові та ін. Основою кожної норми є певна цінність.
Отже, цінності є невід'ємною складовою духовного життя людини, обґрунтовують ідеали і норми, єднають суспільство духовно.