
- •Держава: поняття та ознаки.
- •Характеристика форм державного правління.
- •Характеристика форм державного устрою та політичного режиму.
- •Характеристика основних теорій походження держави.
- •Поняття та основні ознаки права.
- •Право як особливий вид соціальних норм.
- •Поняття та ознаки ,що характеризують норму права . Структура правової норми.
- •Поняття джерела права та їх система.
- •Нормативно-правові акти як джерела права.
- •Межі дії нормативно-правових актів: в просторі , у часі , за колом осіб.
- •Систематизація законодавства: поняття , значення , форми.
- •Поняття галузі права та правового інституту.
- •Система права та система законодавства, їх співвідношення.
- •Застосування права як особлива форма його реалізації.
- •Характеристика стадій процесу застосування права.
- •Тлумачення правових норм: поняття, види та способи
- •Поняття і структура правовідносин.
- •Юридичні факти: поняття, значення та види.
- •20. Правомірна поведінка: поняття та її види.
- •21. Правопорушення: понятя, азнаки, види
- •22. Склад правопорушення, поняття, зміст його елементів.
- •23. Юридична відповідальність: поняття, мета і принципи.
- •24. Види юридичної відповідальності. Заходи юридичної відповідальності.
- •25. Шлюб: поняття, ознаки, умови та порядок укладання.
- •26. Припинення та розірвання шлюбу.
- •27. Майнові права та обов’язки подружжя.
- •28. Особисті права та обов’язки подружжя.
- •29. Майнові права та обов’язки батьків і дітей.
- •30. Поняття, предмет та метод цивільного права України.
- •31. Обєкти цивільно-правових відносин.
- •32. Субєкти цивільного права.
- •33. Фізичні особи, як суб’єкти цивільного права.
- •34. Визнання особи безвісно відсутньою.
- •35. Оголошення особи померлою.
- •36. Поняття та ознаки юридичної особи.
- •37. Порядок та способи виникнення юридичних осіб.
- •38. Підстави, порядок та способи припинення діяльності юридичних осіб.
- •39. Правочин: поняття, ознаки, види.
- •40. Умови дійсності цивільних правочинів.
- •41. Визнання правочинів недійсними.
- •42. Види недійсних правочинів.
- •44.Поняття довіреності, форми та строк дії довіреності.
- •45. Зобов’язання: поняття, структура та види.
- •Процес (порядок) укладання договору.
- •Загальні умови виконання цивільних зобов’язань.
- •Способи забезпечення виконання зобов’язань
- •64.Розірвання трудового договору з ініціативи працівника.
- •65. Розірвання трудового договору з ініціативи власника.
- •66. Робочий час поняття і види.
- •67. Режим та облік робочого часу
- •68.Поняття і види часу відпочинку
- •69. Відпустки: поняття та види
- •70. Поняття трудової дисципліни. Дисциплінарна відповідальність,
- •73. Поняття трудових спорів, види та порядок їх вирішення.
- •74. Державне управління.
- •77. Види адміністративних стягнень та їх зміст.
- •78. Органи, що розглядають справи про адміністративні правопорушення.
- •79. Поняття, структура та джерела кримінального права України.
- •80. Підстави кримінальної відповідальності. Поняття злочину та його ознаки.
- •81. Склад злочину та зміст його елементів
- •82. Покарання: поняття, його мета та види покарань у кримінальну праві.
- •85. Поняття та види співучасті у злочині.
68.Поняття і види часу відпочинку
Час відпочинку – це встановлений законодавством час, протягом якого працівники звільняються від виконання своїх трудових обов’язків і який вони можуть використовувати за своїм розсудом.
Згідно із законодавством основними видами часу відпочинку є:
-
перерви протягом робочого дня(зміни)
-
щоденний відпочинок(міжзмінна перерва)
-
щотижневі дні відпочинку(вихідні дні)
-
святкові та неробочі дні
-
відпустки
За загальними правилами працівникам повинна надаватись перерва для відпочинку та харчування тривалістю не більше двох годин (обідня перерва). Основна перерва для відпочинку й харчування повинна надаватись, як правило, через 4 години після початку роботи. Час початку й закінчення обідньої перерви встановлюється правилами внутрішнього трудового розпорядку підприємства. Ці перерви в робочий час не включаються.
Спеціальними нормативними актами встановлені для деяких категорій працівників додаткові, визначеної тривалості перерви для відпочинку, які включаються в робочий час і відповідним чином оплачуються (наприклад, перерви для обігрівання в холодний період часу, вантажникам, додаткові перерви для годування дитини).
Щоденний відпочинок - період після закінчення робочої зміни і до її початку на наступний робочий день. Тривалість щоденного відпочинку залежить від тривалості робочого дня та режиму роботи. Він повинен бути не менший, ніж тривалість робочого часу в день чи зміну.
Щотижневий відпочинок. При п’ятиденному робочому тижні працівникам надаються два вихідні дні на тиждень, при шестиденному робочому тижні – один вихідний день.
Тривалість щотижневого відпочинку повинна бути не менша як 42 години.
Залучення працівників до роботи у вихідні дні забороняється. Тільки у виняткових випадках, передбачених законодавством, і тільки з дозволу профкому дозволяється залучати до роботи у вихідні дні окремих працівників і лише за письмовим наказом власника або уповноваженого ним органу.
Святкові і неробочі дні. До них належать: 1 січня – Новий рік; 7 січня – Різдво Христове; 8 березня –Міжнародний жіночий день; 1-2 травня – День міжнародної солідарності трудящих; 9 травня – День Перемоги; 24 серпня – День Незалежності України; 1 день (неділя) – Пасха (Великдень); 1 день (неділя) – Трійця.
У випадку, коли святковий або неробочий день збігається з вихідним днем, вихідний день переноситься на наступний після святкового або неробочого.
У святкові дні допускається лише робота, зупинення якої неможливе з виробничо-технічних умов, які викликані необхідністю обслуговування населення (транспорт, зв’язок, лікарні і т. д.), а також невідкладні ремонтні та вантажно-розвантажувальні роботи.
Щорічні відпустки. Щорічна відпустка надається працівникам зі збереженням місця роботи (посади) і середнього заробітку.
Відпустки надаються тривалістю не менше 24 календарних днів. Порядок вирахування тривалості щорічної відпустки визначається законодавством. Власник підприємства може надавати відпустки більшої тривалості, ніж це визначено законом.
Для закінчення дисертаційних робіт, написання підручників та в інших випадках, передбачених законодавством, працівникам надається творча відпустка.