- •Тема 1 Геометричні характеристики плоских перерізів
- •1.1 Основні теоретичні відомості
- •1.2 Приклади розв’язку задач
- •1.3 Завдання для відпрацювання пропущених занять
- •Тема 2 Центральний розтяг та стиск
- •2.1 Основні теоретичні відомості
- •2.2 Приклади розв’язку задач
- •Задача 7
- •Будуємо епюру переміщення:
- •Задача 8
- •2.3 Завдання для відпрацювання пропущених занять
- •Тема 3 Теорія напруженого та деформівного стану
- •3.1 Лінійний напружений стан
- •3.2 Приклади розв’язання задач
- •3.3 Завдання для відпрацювання пропущених занять.
- •Тема 4 Розрахунок балок на згин
- •4.1 Основні теоретичні відомості
- •4.2 Приклади розв’язку задач
- •4.3 Завдання для відпрацювання пропущених занять
- •Тема 5 Кручення
- •5.1 Основні теоретичні відомості
- •5.2 Приклади розв’язку задач
- •5.3 Завдання для відпрацювання пропущених занять
- •Тема 6 Розрахунок болтових і заклепкових з’єднань
- •6.1 Основні теоретичні відомості
- •6.2 Приклади розв’язку задач
- •6.3 Завдання для відпрацювання пропущених занять
2.2 Приклади розв’язку задач
Задача 1
На брус, зображений на рис 2.2 діють сили F1=4 кН; F2=6 кН і F3=10кН та рівномірно розподілене навантаження q=2 кН/м; A=2см2. Визначити поздовжню силу по всій довжині стержня і побудувати епюру N.
Розв’язок. Визначаємо степінь статичної невизначеності: n=1-1=0.
Для консольної балки можна будувати епюру N з вільного кінця, не визначаючи опорних реакцій. Але визначення опорної реакції дає можливість зробити перевірку побудованої епюри.
Оскільки розглядаємо центральний розтяг, то в защемленні виникає лише одна реакція RA, яку визначаємо з умови рівноваги стержня.
RA
0 0 N(кН) σ(МПа) U·10-4(м)
а=1м F3=10кН ІІІ N3
x3 8 40
1 1 2 10 0,5
1,9775
b=3м II
N2
x2 4 20 3,25
2 2 2 10
F2=6кН F2 F2
c=2м I
N1
x1
3 3 1,25
F1=4кН F1 F1 F1
Рисунок 2.1
;;. (Реакція RA від'ємна, тому на рис.2.1 перекреслюємо початковий напрямок RA і направляємо його в протилежному напрямку).
Для визначення поздовжніх сил застосовуємо метод перерізів для кожної ділянки.
Спрямовуємо вісь ОХ вздовж стержня і визначимо ділянки бруса, на яких закон зміни поздовжньої сили можна виразити як функцію координати х. Межі ділянки визначають точки прикладання зосереджених сил або навантаження q.
У даному прикладі стержень має три ділянки. Перша ділянка обмежена точками прикладання сил RA і F3, друга – точками прикладання сил F3 і F2, третя – точками прикладання сил F2 і F1.
Для визначення поздовжньої сили на першій ділянці робимо переріз I-I на відстані x1 від точки, де прикладена сила F1.
– це рівняння прямої, паралельної осі бруса.
II ділянка. Проводимо переріз II-II на відстані x2 від точки прикладання F2:
З умови рівноваги
– це рівняння прямої .
Для визначення поздовжньої сили на III ділянці проводимо переріз III-III. Відкидаємо верхню частину і розглядаємо рівновагу нижньої відсіченої частини.
;
– це рівняння прямої, паралельної осі бруса.
Будуємо епюру поздовжніх сил. Для цього проводимо вісь епюри паралельно осі бруса і відкладаємо значення N по перпендикуляру до осі епюри у вибраному довільному масштабі. При цьому додатні значення (розтяг) відкладаємо по одну сторону від осі (направо), а від’ємні (стиск) – по іншу сторону (наліво). Штрихують епюру прямими лініями, перпендикулярними до осі.
Перевірка побудованої епюри N:
-
Якщо на ділянці немає рівномірно розподіленого навантаження q, то поздовжня сила постійна, і епюра N буде паралельною до осі;
-
Якщо на ділянці є рівномірно розподілене навантаження q, то значення поздовжньої сили змінюється по довжині, а епюра N піде по похилій, причому, якщо q направлено вниз, то нахил епюри N справа-наліво, а якщо q направлено вгору, то нахил епюри N зліва-направо;
-
В перерізах, де прикладені зосереджені сили, на епюрі поздовжніх сил N будуть стрибки на величину прикладеної сили по її напрямку. При цьому виконується диференційна залежність:
Примітка. На епюрі N в перерізі, де діє RA має бути стрибок на величину RA по її напрямку.
Задача 2
Для попередньої задачі виконати розрахунки на міцність бруса. Для того, щоб зробити перевірочний розрахунок на міцність, необхідно побудувати епюру нормальних напружень.
;
; ;
; .
Будуємо епюру нормальних напружень. Для цього проводимо вісь епюри паралельно осі бруса і відкладаємо значення по перпендикуляру до осі епюри у вибраному масштабі. Робимо перевірку міцності стержня з умови міцності:
Але оскільки брус постійного поперечного перерізу, то робити перевірку на кожній ділянці немає сенсу, тому робимо тільки для найбільш небезпечної ділянки, де . або . З епюри
де Значення Nmax беремо з епюри N.
Недовантаження напружень:
Перевірка епюри
-
Епюра σ(х) завжди паралельна осі N(х) і має ті самі знаки на ділянках.
-
Епюра σ(x) обмежена справа – [σ]р, а зліва – [σ]с .
Задача 3
Для задачі 2 визначити деформації перевірити брус на жорсткість. Визначаємо на ділянках:
; ;
;
;
;
Будуємо епюру переміщень U (завжди від защемлення):
Перевірка побудови епюри U(x):
-
Якщо на ділянці немає q, то епюра N піде паралельно осі бруса, а епюра U по похилій.
-
Якщо на ділянці є q, то епюра N піде по похилій, а епюра U – по параболі. При цьому, якщо q направлено вниз, то випуклість параболи вправо, а якщо q направлено вгору, то випуклість параболи вліво.
-
Виконуються диференціальні залежності: якщо на ділянці епюра N додатня, то епюра U зростає, якщо епюра N від’ємна, то епюра U спадає, якщо N=0 в точці, то на епюрі U – екстремум, якщо епюра N=0 на ділянці, то епюра U= const, тобто піде паралельно осі.
Задача 4
Для даного бруса (рис 2.2) побудувати епюри N(x), (x) і U(x). RA
σ(МПа) U( )
3qa N(qa)
A 3,85
l1=3a мідь
1 1
2A 4,5
сталь
l2=2a
F1=2qa
2qa
2 2 A
l3=4a мідь
3 3
F2=2qa 12,5
Рисунок 2.2
1 Визначаємо степінь статистичної невизначеності: n=1– 1=0.
2 Статична сторона задачі:
y=0. RA + q3a – F1 + F2 = 0;
RA + 3qa – 2qa + 2qa =0 ; RA = –3qa.
3 Будуємо епюру поздовжніх сил N:
N1 = –RA +qx;
N1(0) = –3qa;
N1(3a) = –3qa + q3a = 0;
N2 = –RA –q3a = –3qa +3qa =0;
N3 = RA =q3a –F1 =–3qa + 3qa – 2qa = –2qa.
4 Будуємо епюру нормальних напружень σ:
5 Визначаємо деформації:
6 Будуємо епюру переміщень:
Задача 5
Ступінчастий стержень (рис.2.3) з круглим поперечним перерізом, навантажений силами F1=4qa і F2=2qa і рівномірно розподіленим навантаженням q=2 кН/м. Матеріал стержня – чавун. Модуль пружності матеріалу E=1,2·1011Па. Підібрати розміри поперечних перерізів, якщо допустиме напруження на стиск МПа, а на розтяг МПа.
Розв’язок.
-
Визначаємо степінь статистичної невизначеності:
n=1– 1=0.
-
Статистична сторона задачі:
RA+4qa+2qa-2q·4a+RB=0;
RA-2qa+RB=0;
-
Розглянемо геометричну сторону задачі. Для цього визначимо деформації Δ1, Δ2, Δ3 і складаємо рівняння сумісності деформацій Δ1+Δ2+Δ3=0.
RA=-2,1818qa
2,1818qa N 14,2863 σ(МПа)
A x1
a
F1=4qa 1,8182qa 11,9054
1 1 1,0909
x2
2a
2 2 3,8182qa 50 0,7272
F2 =2qa x3
4a 4,3719
3 3
4,1818qa 54,7643
Рисунок 2.3
-
Фізична сторона задачі:
.
5 Синтез:
6 Будуємо епюру N(x):
I ділянка 0≤x≤a , N1(x)=RA= –2,1818qa.
II ділянка 0≤x≤2a , N2(x)=RA+F1= –2,1818qa+4qa=1,8182qa.
III ділянка 0≤x≤4a ,
N3(x)=RA+F1+F2 –2qx=
= –2,1818qa+4qa+2qa –2qx –3,8182qa –2qx.
N3(0)=3,8182.
N3(4a)=3,8182 –2q4a= –4,1818qa.
Перевірка побудови епюри N:
-
На I і II ділянках немає q, тому епюра N піде паралельно осі, а на III ділянці є q, яке направлено вниз, тому епюра N піде по похилій, яка направлена справа наліво.
-
В перерізах, де прикладені сили F1, F2 і RA на епюрі N є стрибки на величину цих сил по їх напрямку, а в нижньому защемленні отримали стрибок на величину RB=4,8182qa.
-
Для статично невизначеного бруса епюра N(x) має бути обов’язково двох знаків.
Задача 6
Для попередньої задачі необхідно виконати проектувальний розрахунок.
Проектувальний розрахунок робимо з умови міцності бруса. Якщо матеріал бруса-пластичний, то [σ]р=[σ]с, тобто матеріал однаково працює на розтяг і стиск.
Якщо матеріал бруса крихкий або напівкрихкий, то [σ]р<[σ]с.
В нашому випадку матеріал чавун, для якого [σ]р=50МПа, [σ]с=120МПа.
;
;
;
Вибираємо . Для того, щоб переконатись, що підібрано переріз правильно, треба зробити перевірочний розрахунок:
c
.
Висновок: ми бачимо, що стержень витримає задане навантаження, бо на всіх ділянках напруження менше допустимого напруження.
Зробимо деформаційну перевірку. Для цього визначимо видовження ділянок від заданого навантаження і побудуємо епюру переміщень.
Визначаємо третю точку параболи:
3,8182qa-2qx=0
Будуємо епюру переміщень (від защемлення в т. А):