5.2.5. Основна частина

Основна частина курсової роботи складається з розділів та підрозділів. Кожний розділ повинен починатись з нової сторінки. Основному текстові кожного розділу може передувати передмова з коротким (не більше 1 сторінки) описом вибраного напряму та обгрунтуванням застосованих методів досліджень. У кінці кожного розділу формулюють висновки із стислим викладенням наведених у розділі наукових і практичних результатів.

В основній частині роботи логічно послідовно розкриваються поставлені питання. Завданням студента на цьому етапі є переконливо проілюструвати та довести власне бачення проблеми, що є предметом наукового дослідження.

УВАГА ! Слід пам’ятати, що курсова робота є самостійною, авторською роботою, а отже повинна обов’язково бути написана своїми словами, містити необхідні особисті узагальнення й висновки. Типовою помилкою, якої найчастіше припускаються першокурсники при написанні курсової роботи, є підміна власних поглядів та суджень на погляди та судження авторів підручників, монографій, статей. Це здійснюється шляхом автоматичного перенесення тексту розділів чи абзаців наукових видань до тексту курсової роботи. Внаслідок цього робота замість передбаченого аналітичного, починає носити описовий характер.

Для того, щоб уникнути вищезазначеної помилки, слід дотримуватись певних правил написання курсової роботи. Основу тексту повинні складати авторські твердження – тобто положення або тези, які студент виносить на захист. Кожне твердження повинно бути обов’язково аргументовано. У випадку, якщо існують протилежні погляди, що не співпадають з авторськими твердженнями, вони також повинні бути наведені та спростовані.

Як доведення своєї позиції, так і спростування протилежної точки зору, вимагає від студента створення доказової бази – сукупності аргументів, в ролі яких виступатимуть теоретичні положення інших авторів та різноманітні факти.

Приклад. В ході аналізу президентської республіки автор висуває твердження, що однією з її характерних ознак є відсутність посади прем’єр міністра. Далі для підтвердження цієї тези студент може навести подібні судження інших дослідників, а також за допомогою законів чи наукових видань подати приклади конкретних країн, де подібна посада відсутня і функцію глави уряду виконує сам президент. Після цього автор курсової роботи може проаналізувати причини обумовленості цього явища, тобто пояснити, чому означена риса є характерною саме для президентських республік, супроводжуючи свої твердження відповідними доказами.

Правила цитування.

Необхідність підкріплення власної аргументації відповідними доказами, вимагає від студента звернення до опрацьованого ним матеріалу: нормативно-правових актів, книжок, статей тощо. Звідти ми вибираємо інформацію, яка є необхідною нам для підтвердження власної точки зору чи спростування думки опонентів. Оформлення цієї інформації у курсовій роботі здійснюється у вигляді цитат.

Цитуючи, ми повинні дотримуватися кількох формальних правил:

1. текст цитати повинен подаватися в лапках і супроводжуватися посиланням на джерело в примітці (Правила оформлення посилань зазначені у п. 5.3.2.);

2. цитата повинна бути дослівною, містити в собі логічно завершену думку й розкривати позицію автора;

3. при цитуванні фраз чи окремих слів повинен зберігатися контекст, у якому їх було вжито автором. Вилучення певних фрагментів, яке дозволяє уникнути довгого цитування, допускається за наступних умов: 1) думка автора не спотворюється; 2) пропуск в тексті позначається трьома крапками;

4. у разі непрямого цитування слід бути абсолютно точним у викладенні думок автора й також давати відповідні посилання на джерело, з якого наводиться означена цитата;

1. коли автор курсової роботи, наводячи цитату, виділяє в ній деякі слова, то робиться спеціальне застереження, яке розміщується в круглих дужках з указівкою ініціалів автора курсової роботи. Варіантами подібних застережень можуть бути такі: (курсив наш. – Г.А.), (підкреслено мною. – Г.А.). Пояснення, які розривають текст цитати, подаються у квадратних дужках – [ ].