5. Написання та оформлення курсової роботи

5.1. Структура курсової роботи

• титульний аркуш;

• зміст;

• перелік умовних позначень, скорочень (за необхідності);

• вступ;

• основна частина;

• висновки;

• додатки (за необхідності);

• список використаних джерел.

5.2. Зміст курсової роботи

5.2.1. Титульний аркуш.

Оформлюється відповідно до наведеного зразка (Додаток А).

5.2.2. Зміст.

Зміст подається на початку курсової роботи. Він повинен містити найменування та номери початкових сторінок усіх розділів, підрозділів та інших структурних елементів курсової роботи, зокрема вступу, висновків, додатків, списку використаних джерел (Додаток Б.).

5.2.3. Перелік умовних позначень, скорочень.

Під час написання курсової роботи студент має право вдаватись до скорочень тих термінів, які достатньо часто вживаються у тексті. Зокрема, замість терміну «Конституція України» допускається використання скорочення – «КУ». Перелік вжитих скорочень та умовних позначень (разом з відповідною розшифровкою) подається одразу після змісту, починаючи з нової сторінки.

5.2.4. Вступ

У вступі студент подає загальну характеристику сутності наукової проблеми, що досліджується ним у курсовій роботі, а також аналізує стан її наукової розробки. Вступ повинен обов’язково містити нижчезазначені структурні елементи:

1. Актуальність теми.

2.Об’єкт та предмет дослідження.

3. Мета та завдання дослідження.

4. Стан наукової розробки проблеми.

5. Структура курсової роботи.

Актуальність теми

Розкриваючи актуальність обраної теми, студент у декількох реченнях повинен довести необхідність дослідження заявленої наукової проблеми. У цьому випадку автору курсової роботи варто зосередитись на висвітлені двох головних питань:

1. Чому на даному етапі існує нагальна потреба опрацювання питань, які будуть розглянуті у тексті роботи ?

2. Якою є практична цінність отриманих знань ? .

Традиційно при визначені актуальності теми дослідження у першу чергу відзначають недостатнє висвітлення питань, що розкриватимуться автором роботи, у працях інших дослідників, їх важливість для подальшого розвитку вітчизняної юридичної науки тощо.

Висвітлення актуальності не повинно бути багатослівним. Достатньо кількома реченнями висловити головне – сутність проблеми або наукового завдання.

Об’єкт та предмет дослідження

Об’єкт дослідження – це процес або явище, що породжує проблемну ситуацію й обране для вивчення. Об’єктом дослідження юридичних наук є усі правові явища навколишнього світу: суспільні відносини, що врегульовані нормами права, державно-правові інститути, наукова спадщина вчених-правознавців тощо.

Предмет дослідження обов’язково повинен міститься в межах об'єкта. Він визначає ті сторони, властивості, особливості об’єкта, які безпосередньо підлягають вивченню. Об’єкт і предмет дослідження як категорії наукового процесу співвідносяться між собою як загальне й часткове. В об'єкті (загальному) виділяється та його частина (часткове), яка є предметом дослідження. Саме на нього спрямована основна увага студента, оскільки предмет дослідження визначає тему курсової роботи, що вказується на титульному аркуші як її назва.

Приклад. Проаналізуємо ситуацію при визначені об’єкту та предмету дослідження у темі «Республіканська форма правління: поняття, ознаки та види». Заявлена тема передбачає, що студент повинен здійснити аналіз одного з різновидів форм державного правління – республіки. Тому, визначаючи об’єкт дослідження він пише: «Об’єктом дослідження є республіканська форма правління, як одна з різновидів форми державного правління». Тепер ми повинні визначитись з предметом дослідження, тобто з колом питань, які ми будемо розглядати в роботі. Відповідно до теми курсової роботи предметом нашого дослідження стане зміст поняття, ознаки та основні моделі республіканської форми правління.

Мета та завдання дослідження

Після визначення об’єкта та предмета дослідження студент формулює мету дослідження та завдання, які необхідно вирішити для досягнення поставленої мети. При визначенні мети дослідження студенту слід пам’ятати, що вона повинна співвідноситись з заявленою темою курсової роботи.

Мета дослідження – це кінцевий, запланований результат, якого прагне досягнути дослідник. Найчастіше при формулюванні мети використовуються наступні вислови: «з’ясування», «визначення», «виявлення», «встановлення» тощо.

Сформулювавши загальну мету дослідження, студент переходить до другого етапу – визначає, на які питання слід дати відповідь, щоб досягти поставленої мети й повністю розкрити тему курсової роботи. У подальшому відповідь на означені питання становитиме зміст окремих розділів і підрозділів, а їх назва визначатиметься сформульованими дослідницькими завданнями.

Приклад. Продовжимо працювати з темою «Республіканська форма правління: поняття, ознаки та види».

Метою роботи, у даному випадку, є визначення особливих рис, притаманних республіканській формі правління та характеристика основних її видів.

Досягнення поставленої мети дослідження передбачає виконання таких дослідницьких завдань:

• проаналізувати основні теоретико-методологічні підходи до визначення поняття республіканської форми правління;

• визначити та охарактеризувати загальні юридичні властивості (ознаки) республік;

• визначити основні підходи до класифікації держав з республіканською формою правління та навести характеристику кожного з зазначених видів;

• проаналізувати специфіку республіканської форми правління, що склалась в Україні на сучасному етапі.

Відповідно до заявлених завдань у подальшому ми можемо формувати структуру роботи. Зокрема, перший розділ може бути названий «Поняття та ознаки республіканської форми правління» і міститиме два підрозділи: «Основні підходи до визначення поняття ««республіка»» та «Юридичні властивості республіки». Другий розділ може носити назву «Різновиди республіканської форми правління» і міститиме три підрозділи: «Президентська республіка», «Парламентська республіка», «Держави зі змішаною формою республіканського правління». Третій розділ називатиметься «Особливості розвитку та функціонування республіканської форми правління у сучасній Україні».

Стан наукової розробки проблеми

У ході аналізу стану наукової розробки проблеми студент повинен зробити лаконічний огляд авторських праць, які присвячені проблемі, що розглядається в курсовій роботі. Типовою помилкою, якої припускається студент на цьому етапі, є зведення аналізу стану наукової розробки до звичайного перерахування прізвищ авторів, праці яких були використані ним у ході написання роботи. Натомість, перед студентом ставиться більш серйозне завдання. Йому слід визначити, які саме аспекти проблеми відображені в дослідженнях тих чи інших авторів, а які залишаються висвітленими дуже побіжно. Також, під час аналізу наукового доробка автора бажано навести основні (ключові) положення його праць.

Структура курсової роботи

Описання структури курсової роботи передбачає визначення основних її структурних елементів (вступу, розділів тощо), а також загального обсягу списку використаних джерел та самої курсової роботи.

Приклад. Структура курсової роботи зумовлена метою, завданнями та характером дослідження. Робота складається зі вступу, трьох розділів, які включають 5 підрозділів і списку використаних джерел, що містить 30 найменувань. Загальний обсяг курсової роботи складає 30 сторінок.