- •Розподілені системи
- •Історична довідка
- •Базові терміни та визначення
- •Телекомунікаційні мережі як елемент розподілених систем
- •Модель клієнт–сервер
- •1.3. Особливості розподілених систем
- •Переваги розподілених систем
- •Недоліки розподілених систем
- •Класифікація розподілених систем
- •Характеристики розподілених систем
- •Висновки
- •Запитання для самоконтролю
- •Розподілене середовище
- •Концепції апаратних рішень
- •Архітектура багатопроцесорних систем
- •Системи зі спільною пам’яттю
- •Системи з роздільною пам’яттю
- •Топології багатопроцесорних систем
- •Концепції програмних рішень
- •Та засобів проміжного рівня
- •Операційні системи й розподіленість
- •Проміжне середовище
- •2.5. Поняття розподіленого середовища
- •Розподіл прикладних програм за рівнями
- •Варіанти архітектури клієнт–сервер
- •Програмні компоненти розподілених систем
- •Основи мережної взаємодії
- •2.6. Взаємодія компонент розподіленої системи
- •Концепції взаємодії компонент розподіленої системи
- •Обмін повідомленнями
- •Віддалений виклик процедур
- •Використання віддалених об’єктів
- •Розподілені події
- •Розподілені транзакції
- •Безпека в розподілених системах
- •Опис інтерфейсу програмної компоненти
- •Мова і схеми Extensible Markup Language
- •Soap: мова повідомлень розподіленої системи
- •Wsdl: опис інтерфейсу програмної компоненти
- •Базові технології подання інформації в розподілених системах
- •Вимоги до прикладних програм серверної сторони
- •Висновки
- •Запитання для самоконтролю
- •Рівні протоколів
- •Низькорівневі протоколи
- •Транспортні протоколи
- •Протоколи верхнього рівня
- •Віддалений виклик процедур
- •Виклик локальної процедури та повернення результату
- •Звертання до віддалених об’єктів
- •Розподілені об’єкти
- •Прив’язка клієнта до об’єкта
- •Статичне й динамічне віддалене звертання до методів
- •Передача параметрів
- •1.4 Зв’язок на основі потоків даних
- •Підтримка безперервних середовищ
- •Потік даних
- •Синхронізація потоків даних
- •1.5 Протоколи проміжного рівня
- •Протокол soap
- •Сімейство протоколів xmpp
- •Протокол umsp
- •Висновки
- •Запитання для самоконтролю
- •2. Процеси
- •Потоки виконання. Визначення і структура
- •Стан процесів та потоків виконання
- •Реалізація потоків виконання
- •Потоки виконання в нерозподілених системах
- •Потоки виконання в розподілених системах
- •Багатопотокові клієнти
- •Багатопотокові сервери
- •Інтерфейси користувача
- •Клієнтське програмне забезпечення і прозорість розподілу
- •4.6 Сервери
- •Підходи до побудови серверів прикладного програмного забезпечення
- •Сервери об’єктів
- •Частина 2
- •Представлення додатка розподіленної системи
- •Рівнева організація додатку
- •Рівнева організація, застосування, виділення рівнів
- •Використання рівня Сервісів(Services Layer)
- •Дизайн рівневої структури
- •Вибір стратегії розбиття на рівні
- •Визначення наскрізної функціональності
- •Визначення інтерфейсу між рівнями
- •Вибір стратегії реалізації і впровадження
- •Вибір протоколів взаємодії
- •3. Дизайн Рівню Представлення
- •Дизайн рівня представлення включає наступні кроки:
- •Специфічні проблеми дизайну рівня представлення
- •Кешування
- •Комунікації
- •Композиція
- •Управління виключеннями
- •User Experience(Зручність Використання)
- •Інтерфейс користувача
- •Перевірка даних вводу користувача (Validation)
- •Batching(Пакетування)
- •З'єднання
- •Формат даних
- •Управління виключеннями
- •Реляційне відображення об'єктів(Object Relational Mapping)
- •Процедури, що зберігаються
- •Транзакції
- •Перевірка вводу
- •Типи бізнес-процесів
- •Загальні правила складання сміття:
- •Вибір стратегії визначення виключень
- •Стратегія протоколювання виключень
- •Стратегія повідомлення про виключення
- •Ухвалення рішення про необхідність обробки необроблених виключень
- •Спеціальні питання проектування
- •Аутентифікація
- •Авторизація
- •Кешування
- •Мережева взаємодія
- •Управління конфігурацією
- •Управління виключеннями
- •Протоколювання
- •Управління станом
- •Проблеми, які виникають при проектуванні взаємодії
- •Загальні завдання проектування стратегії зв'язку
- •Обмін файлами
- •Розподілена база даних
- •Виклик видалених процедур
- •Обмін повідомленнями
- •Процедура передачі повідомлення включає 5 основних етапів:
- •Комерційні системи обміну повідомленнями
-
Soap: мова повідомлень розподіленої системи
Стандартизація опису мови XML дала широкі можливості для побудови на його основі мов опису повідомлень, переданих між програмними компонен- тами, і мов опису сервісів програмних компонент. Наприкінці 90-х років роз- почали розробляти дві специфікації для побудови розподілених гетерогенних систем – SOAP і XML RPC. Специфікація XML RPC підтримується нині біль- шою кількістю мов, але має менше можливостей і не підтримується стандарт- ною бібліотекою .NET Framework.
Оскільки в момент розробки таких специфікацій протокол HTTP був най- поширенішим у міжмережних екранах, то його було обрано як стандартний тра- нспортний протокол для створення гетерогенних проміжних середовищ. Хоча специфікація SOAP не прив’язана жорстко до якого-небудь транспортного протоколу, який використовує SOAP і WSDL, проміжне середовище названо Web-службою (web services). Web-сервіси використовують дві мови приклад- них програм – мову опису повідомлень SOAP і мову опису сервісів й інтер- фейсів WSDL.
Рекомендацію SOAP спочатку розробляли як специфікацію для віддале- ного виклику методів і розшифровували як Simple Object Access Protocol. Повідомлення SOAP є XML-документом, який називають конвертом або пакетом (envelope). Цей документ містить заголовки з метаінформацією в елементі soap:Header і тіло повідомлення в елементі soap:Body. У заголовках пакета міститься інформація прикладної програми, яка може використовува- тися проміжним середовищем. Завдяки тому, що основний стандарт не обме- жує змісту заголовків, SOAP є розширюваною специфікацією, і нині триває процес стандартизації її розширень.
Через різні причини нині розрізняють два різні способи представлення інформації в тілі пакета SOAP: кодування SOAP RPC (у двох варіантах) і коду- вання SOAP Document. Кодування SOAP RPC призначено винятково для передачі параметрів віддаленого виклику й визначає повідомлення як ім’я методу і список параметрів. У разі використання кодування SOAP Document, що є нині фактичним стандартом, повідомлення становить XML-документ, який має схему і простір імен, які задано в описі сервісу мовою WSDL (Web Service Definition Language). Зазвичай повідомлення складається з імені методу віддаленого об’єкта і списку його параметрів, сама специфікація кодування ніяк не фіксує його змісту.
Опис типів переданих даних за специфікацією SOAP Document містить схему XML, яка визначає коректні повідомлення, що отримуються програм- ним компонентом у тілі пакета SOAP, та охоплює такі параметри:
-
опис вхідних і вихідних повідомлень, які зв’язуються з описаними типами даних;
-
опис операцій (сервісів програмної компоненти), з кожною з яких зв’язується вхідне й вихідне повідомлення;
-
опис типів портів (ідентифікаторів програмних компонент), з кожним з яких зв’язується деякий набір операцій;
-
опис прив’язок (binding), що зв’язують типи портів і їх повідомлень з певним типом кодування тіла пакета, а також із версією протоколу SOAP;
-
опис портів, що зв’язують типи портів і відповідні прив’язки з конкре- тними URL;
-
загальний опис служби (інтерфейсу програмної компоненти) як сукуп- ності портів.