6.Взаємозвязок економ. Теорії , економ. Політики та госп . Практики

Економічна теорія виконує позитивну функцію і відповідає на питання "що" і "чому" відбувається в реальній економіці. Еконо-мічна політика виконує переважно нормативну функцію і вирішує питання "що треба зробити", щоб досягти певних цілей економіч-ного і соціального розвитку. Однак дати відповідь на питання "що треба зробити" економічна політика не може без залучення еконо-мічної теорії.

Дії урядовців, політиків, бізнесменів більшою мірою залежать від економічної теорії, ніж це здається на перший погляд. Можна зробити висновок, що економічні теорії приховано панують над нами незалежно від того, чи знаємо ми що-небудь про них, чи ні. Той чи інший захід економічної політики завжди можна віднести до певного напряму економічної теорії так само, як ці теорії мають сукупність властивих саме їм уявлень про інструменти і механізми економічної політики.

Громадська практика , економічна теорія та економічна політика створюють елементи економічної системи .

Економі́чна систе́ма — сукупність усіх видів економічної діяльності людей у процесі їх взаємодії, спрямованої на

виробництво,

обмін,

розподіл

споживання товарів і послуг,

на регулювання економічної діяльності.

Господарська діяльність в економічній системі завжди виявляється організованою, скоординованою тим чи іншим чином, тому економічна система має складну структуру, яка утворюється в процесі взаємодії окремих елементів, якими є:

продуктивні сили,

техніко-економічні та організаційно-економічні відносини,

виробничі відносини або відносини економічної власності,

господарський механізм.

Продукти́вні си́ли (англ. produce — виробляти) — засоби виробництва (знаряддя праці та предмети праці), за допомогою яких виробляють матеріальні блага (здійснюють матеріальне виробництво), а також люди, що здатні до праці, мають певні навички й знання і приводять у дію ці засоби та вдосконалюють їх.

Основою продуктивних сил людського суспільства на всіх етапах його розвитку є трудящі маси

Економічні відносини — відносини, що об'єктивно складаються між людьми, що беруть участь в суспільному виробництві з приводу виробництва, розподілу, обміну і споживання засобів і результатів праці.

Таким чином, господарський механізм - це механізм функціонування державно-організованої економіки, утворений:

1) системою органів керування господарством і безпосередніх виробників - підприємств і об'єднань;

2) системою форми і методів організації і функціонування виробництва;

3) системою господарських зв'язків, що забезпечують обмін результатами діяльності господарських ланок і досягнення кінцевої цілі виробництва. Кожний із названих елементів господарського механізму одержує також і визначене правове закріплення.

7. Сутність та цілі економічної системи її структурні та функціональні елементи

Саме поняття «економічна система» в науковій літературі використовується недавно. Воно прийшло на зміну терміну «спосіб виробництва». Тому між ними ставиться знак рівності, розглядають їх як синоніми. Поняття «економічна система», як і її складові компоненти, за своєю суттю зна-чно глибше. Це не просто цілісна сукупність економічної структури виробництва, за якою стоять предмети і засоби праці, технологія, інформатика, організація тощо. Економічна система не може існувати без суб’єктивного чинника, тобто без людей з їхніми цінностями (переконаннями), що впливають на стосунки індивідів, відповід-ним менталітетом, який відрізняє один народ від іншого, посилює (або зменшує) зна-чення національних традицій при виборі моделі соціального розвитку держави. Не випадково людину називають основною продуктивною силою.

Основні цілі економічної системи визначаються тими цінностями, які сформува-лися й утвердилися в суспільстві. Вони можуть бути пов’язані не тільки з критеріями економічної ефективності, а й з політикою, релігією, ідеологією, забезпеченням еко-номічного й політичного суверенітету тощо.

Фундаментальні цілі економічної системи:

- економічне зростання як запорука досягнення загального добробуту;

- повна зайнятість робочої сили й повне використання природних ресурсів і капіталу;

Що ж до економічної системи, то вона тлумачиться як сукупність трьох складових: 1) відносин між господарюючими суб’єктами, котрі забезпечують виробництво, розподіл, обмін і споживання товарів (послуг); 2) системи координації їх взаємодії; 3) системи мотивації і контролю. На підставі господарського порядку можна доповнювати і конкретизувати уявлення про елементи, що характерні для даної економічної системи. Таким чином, об’єктивна різноманітність якостей економічних систем та їх властивостей обумовлює наявність багатокритеріального поділу в типології систем. В узагальненому вигляді критерії економічних систем можна поділити на структуроутворюючі, соціально-економічні (змістовні), об’ємні і динамічні. За структуроутворюючими критеріями економічні системи класифікуються на основі структурних елементів, що становлять предмет політекономії. За соціально-економічними — на основі виділення ключових змістовних сторін економічної системи (наприклад, за способом поєднання виробництва та споживання, що визначає спосіб координації економічної діяльності; за способом поєднання безпосередніх виробників із засобами виробництва, що обумовлений типом власності; за роллю соціокультурного фактора; за ступенем індустріального та економічного розвитку). Класифікація за об’єктами і динамічними критеріями здійснюється за ступенем складності систем та їх мінливості (наприклад, однорідні чи різнорідні системи, динамічні системи). Відповідно, економічні системи розподіляються за цими групами критеріїв на: 1) системи виробничих відносин, системи функціональних зв’язків, інституціональні системи; 2) економічні системи за формами господарювання, за формаційними ознаками, за цивілізаційними ознаками і за типом технологічного розвитку; 3) економічні системи “чисті” та “змішані”, статичні та такі, що історично розвиваються. Слід звернути увагу на те, що в реальності всі вказані критерії та класифікації накладаються одне на одне, взаємопереплітаються, хоча і відображають різні сторони економічних систем. І тільки розгляд усієї сукупності критеріїв та класифікацій може дозволити скласти цілісне, всеосяжне уявлення про економіку як систему.