- •1.Загальна хар. Провідних шкіл та течій економ. Думки.
- •2. Сучасні напрями економічної теорії
- •3. Економічна теорія як теоретико-методологічна база інших економ. Наук . Функції економ. Теорії.
- •4.Методи пізнання економічних процесів і явищ та їх класифікація.
- •5.Економічні категорії та закони , класифікація економічних законів.
- •6.Взаємозвязок економ. Теорії , економ. Політики та госп . Практики
- •7. Сутність та цілі економічної системи її структурні та функціональні елементи
- •8.Ринкові та неринкові економічні системи , їх еволюція
- •9. Національні моделі сучасної ринкової економіки
- •10.Роль і місце людини в економічній системі
- •12. Типи , види та форми власності . Новітні тенденції у розвитку форм власності .
- •14. Економічні інтереси : сутність , суб’єкти , класифікація.
- •15. Виробництво як суспільний процес , його сутність та структура .
- •16 Основні фактори суспільного виробництва та їх взаємозв’язок .
- •17.Еективність суспільного виробництва , її сутність економічні та соціальні показники .
- •18. Товар та його властивості : вартість , корисність , цінність –зміст та сучасні трактування.
- •19 . Теоріх виникнення та сутність грошей .
- •20.Функції грошей та їх еволюція в сучасній ринковій економіці
- •21 . Ринкове господарство як невідємний компонент товарного виробництва.
- •22. Сучасний ринок , його сутність та функції . Основні суб’єкти ринкової економіки.
- •23. Держава як суб’єкт ринкового господарства . Недоліки (провали) ринку .
- •24. Необхідність і сутність інфраструктури ринку та її організаційно-функціональна побудова.
- •25. Сутність попиту та фактори , що його визначають . Закон попиту
- •26. Пропозиція та її чинники . Закон пропозиції
- •27 Еластичність попиту та пропозиції
- •28. Взаємодія попиту та пропозиції .Ринкова рівновага
- •29 Конкуренція як основоположний атрибут ринкової економіки
- •30. Досконала конкуренція . Недосконала конкуренція та її типи.
- •31. Сутність, витоки та види монополізму.
- •32. Сутність капіталу. Його матеріально-речовий зміст та соціально-економічна форма.
- •33. Структура авансованого капіталу. Витрати виробництва, їхня сутність та класифікація.
- •34. Стадії кругообороту промислового капіталу та його функціональні форми.
- •35. Оборот капіталу та його швидкість . Основний і оборотній капітал.
- •36. Амортизація і відтворення основного капіталу.
- •37. Корисність економічного блага . Загальна та гранична корисність.
- •38.Корисність економічного блага . Правило максимізації корисності споживача.
- •39. Криві байдужості , їх властивіості . Бюджетне обмеження . Рівновага споживача та її умови .
- •40 Сутність та основні спонукаючі мотиви підприємницької діяльності . Види підприємств.
- •41. Мотивація поведінки підприємства і умовах ринкового господарювання . Концепція альтернативних витрат підприємства
- •42 . Ринково-конкурентне середовище функціонування підприємства.
- •43. Суспільне відтворення: суть, види і основні риси.
- •44. Поняття, типи і фактори економічного зростання.
- •45. Теоретичні основи та методологічні аспекти снр
- •47. Сукупний попит та сукупна пропозиція : ціноі та нецінові фактори .
- •46. Способи виміру вВп . Дефлятор ввп.
- •48. Сутність та умови макроекономічної рівноваги .
- •49. Причини та механізм циклічних коливань економіки . Короткі , середні та довгі хвилі в економіці.
- •50. Інфляція: причини, типи та форми прояву.
- •51. Причини виникнення і види безробіття.
- •52. Державне антикризове регулювання економіки .
- •53. Форми та методи державного регулювання економіки.
- •54. Бюджет та податки як інструменти державного регулювання економіки. Крива Лаффера.
- •43. Суспільне відтворення: суть, види і основні риси.
- •55.Інстременти грошово-кредитного регулювання економіки
- •56. Соціальні гарантії та соціальний захист населення .
- •57. Форми та інструменти державного регулюваня зед.
- •58. Причини кризи та розпаду командно-адміністративної системи
- •59 . Форми і механізм роздержавлення та приватизації в Україні
- •60.Світове господарство: причини виникнення, сутність, структура. Сучасні форми міжнародних економічних відносин.
- •61. Світовий ринок і міжнародна торгівля
- •62 . Міжнародні валютні відносини . Валютні ринки , валютні курси та механізм їх регулювання .
- •63. Глобалізація світо господарських зв’язків та загально цивілізаційні проблеми господарського життя .
- •64. Міжнародний поділ праці та інтернаціоналізація господарського життя
- •65.Міжнародна валютна система та етапи її еволюції
- •66. Міжнародна економічна інтеграція та проблеми входження України у світовий економічний простір .
28. Взаємодія попиту та пропозиції .Ринкова рівновага
Ри́нкова рівнова́га (market equilibrium) — це така ситуація, коли плани покупців і продавців на ринку збігаються і за даної ціни величина пропозиції дорівнює величині попиту. Аналіз взаємодії попиту і пропозиції (мал.) показує, що:
надлишок товару знижує ціну;
дефіцит товару підвищує ціну;
за ціни рівноваги не існує причин для її зміни.
Price of market balance:
P — ціна
Q — кількість
S — пропозиція
D — попит
P0 — ціна ринкової рівноваги
A — перевага потреби — коли P<P0(Дефіцит)
B — перевага пропозиції — коли P>P0(надлишок)
Існують ситуації, коли держава втручається у процес встановлення рівноважної ціни на ринку і вводить контроль за цінами шляхом встановлення цінової «стелі» або «підлоги».
Цінова «стеля» — це максимальний рівень ціни, за якого дозволяється продавати певний товар. Ця ціна є завжди нижчою за рівноважну, тому на ринку відчувається постійний дефіцит товару. Це призводить до виникнення «чорного» ринку, знижує ініціативу продавців збільшувати у майбутньому пропозицію товару, капітал поступово починає переміщуватися у інші сфери діяльності.
Цінова «підлога» — це мінімальний рівень ціни, за якої дозволяється продавати той чи інший товар. Він завжди знаходиться вище рівня рівноваги, що призводить до виникнення стійкого надлишку товару і, як відповідь, до того ж «чорного» ринку.
Ринкова рівновага не є завжди сталою. Зміна під впливом нецінових факторів попиту, пропозиції чи обох одразу призводить до виникнення нового стану рівноваги. При цьому нові рівноважні ціна і обсяг можуть як зростати, так і зменшуватися в одному чи в протилежних напрямках.
При наявності конкуренції на ринку існує велика кількість як покупців, так і продавців, і кожен з них планує свою діяльність незалежно від інших суб'єктів ринку. Коли ж вони зустрічаються для купівлі-продажу, то може виявитися, що багато з них не в стані реалізувати свої бажання. Наприклад, якщо кількість благ, які споживачі планують купити, перевищує кількість благ, котрі виробники бажають продати за існуючою ціною, то частина покупців' змушена буде змінювати свої плани.
Звичайно, можлива така ситуація, коли при певній ціні кількість благ, запропонованих виробниками для продажу, дорівнює тій кількості благ, яку споживачі бажають купити за певною ціною, тобто плани виробників та споживачів співпадають і їх не потрібно змінювати. В цьому випадку економісти кажуть, що ринок перебуває в стані рівноваги. Ціну, при якій величина пропозиції дорівнює величині попиту, називають рівноважною ціною, або ціною рівноваги.
Здатність ринків рухатись, реагуючи на різноманітні зміни, до нової рівноваги - це приклад стихійної економічної координації. Рівновага - це не компроміс, досягнутий на засіданні комітету виробників і споживачів. Ринки рухаються до рівноваги стихійно, через невеликі, локальні зміни, здійснювані людьми в їх особистих інтересах.
29 Конкуренція як основоположний атрибут ринкової економіки
Конкуре́нція — економічний процес взаємодії і боротьби товаровиробників за найвигідніші умови виробництва і збуту товарів, за отримання найбільших прибутків. Водночас — механізм стихійного регулювання виробництва в умовах вільних ринкових відносин. Конкуренція — важливий елемент механізму саморегулювання ринкової економіки і водночас конкретна форма її функціонування. У перекладі з латинської це слово означає «сходитися», «стикатися». Конкуренція — це суперництво між суб'єктами ринкової економіки за найкращі умови виробництва, вигідну позицію на ринку тощо. Вона є тією ринковою силою, що забезпечує взаємодію попиту і пропозиції, яка урівноважує ринкові ціни.
Конкуренція відбиває зв'язок між виробництвом і реалізацією продукту. Цей зв'язок є причинно-наслідковим, суттєвим, необхідним і повторюваним, тобто об'єктивним економічним законом. Закон конкуренції відображує причинно-наслідковий зв'язок між можливостями створити продукт, потрібний споживачам, і можливостями реалізувати його з вигодою насамперед для покупця, а потім уже для виробника.
Зокрема, розрізняють такі види конкуренції:
цінова — конкуренція, що здійснюється через зниження цін;
нецінова — конкуренція, здійснювана через підвищення якості товарів, їх надійності, збільшення термінів служби, підвищення продуктивності, поліпшення умов реалізації за незмінних цін;
чиста (ідеальна, досконала) — конкуренція, на ринку з багатьма продавцями та покупцями тотожного, взаємозамінного товару, коли жоден із продавців чи покупців не здатний відчутно вплинути на ціну чи обсяги продажу;
недосконала — конкуренція, коли ринок не здатний виконувати свої функції, внаслідок чого, наприклад, окремі виробники мають змогу контролювати ціни й обсяги продажу продукції, яку вони виробляють;
монополістична — конкуренція, яка має місце на ринку з багатьма продавцями і покупцями та значною кількістю товарів, що реалізуються за різними цінами;
олігополістична (грец. oligos — мало) — конкуренція, на ринку з небагатьма великими продавцями товарів, здатними суттєво впливати на ціни реалізації цих товарів; модель ринкової структури, за якої небагато великих фірм монополізують виробництво і реалізацію основної маси товарів.
В умовах конкуренції перемагає той, хто створює високоякісну продукцію за найменших витрат виробництва завдяки використанню науково-технічних досягнень, передової організації праці. Конкуренція має силу об'єктивного економічного закону, процесом-причиною якого є існування багатьох господарських суб'єктів, які діють незалежно один від одного і кожний з яких прагне реалізувати власний економічний інтерес — одержати доход (прибуток) за різних умов виробництва, обігу, що впливає на витрати виробництва Конкуренція як один із важливих елементів функціонування ринкового механізму саморегулювання можлива тільки за умови, коли більша частина товаровиробників — підприємств, організацій, громадян — має свободу господарської діяльності і підприємництва. Такі товаровиробники вільно розпоряджаються майном, що їм належить, орендується або передано в користування, на власний розсуд обирають постачальників і споживачів, розпоряджаються прибутками, що залишаються після сплати податків, вирішують питання, пов'язані з господарською діяльністю і розвитком виробництва.