39. Організація уо на вітчизн. П-вах

Загалом виділяють такі етапи впровадж. УО: 1) діагностика внутр і зови, середовища п-ва; 2) реорганізація бізнес- процесів, виділення фінанси, цетрів відповідальності; 3) постановка завдань, що стоять перед УО; 4) вибір оптимальної моделі УО; 5) розробка моделі УО; 6) впровадж. системи, консультаційний супровід; 7) коригування системи та контроль за її функціонуванням. Основними організац. док., які регул, та регламент, діяльн системи УО на п-ві е: П(С)УО, робочий план pax., класифікатори, догідники, порядок та правила документообігу.

Помилки при впровадж. системи УО можуть зумовлю.: відсутність чітких стратег, цілей; неправильність визначених завдань; фальсифікація даних; відсутність механізмів контролю; нереальність цілей і строків тощо.

40. Особливості сист. Обл.. І калькулюв. Собів. Прод. За неповними в-ми.

Суть сист. директ-костинг полягає у тому, що лише змін. вироб. в-ти віднос. на продукт. Пост. в-ти поясн. за період вваж. вичерпанням в-т цього пер. та спис. повністю за рах. поточ. пер. Метод (система) директ-костинг має 2 варіанти:

— простий директ-костинг, заснований на використ. в обліку даних тільки про змінні витрати;

— розвинутий директ-костинг, при застос. якого до собів. разом із змін. в-ми включ. також прямі постійні витрати на вироб. та реаліз. прод..

Використ. методу директ-костинг усуває необ. розподілу накладних в-т, розширює аналіт. можливості обліку, спостеріг. процес тісної інтеграції обліку й аналізу.Марж. дохід — це різниця між доходом від реаліз. прод.та змін. в-ми. Він покриває загал. по­ст. в-ти, тобто Марж. дохід = Обсяг продажу – Змін. в-ти

41.Поняття про обєкти в-т, обєкти калькулювання та калькуляційні одиниці.

Обєктом витрат є предмет або сегмент діял, що потребує окремого вимірювання пов’язаних з ним витрат. Обєктом витрат може бути: вибір, послуга, замовник, регіон, канал збуту,підрозділ. Калькулювання –це процес визначення собівартості певного об’єкта ви-т. Калькуляційні одиниці є вимірником об’єкта калькулювання. Калькуляційна одиниця дає можливість розрахувати в-ти за кожною статею окремо і в цілому на одиницю об’єкта виміру. Калькуляційна одиниця повинна відображати якісну одиницю певної якості, споживчу вартість, бути економічно однорідною та забезпечувати зіставлення калькуляцій однакових видів об’єкта ви-т, також бути стійкою у часі, бути корисною для планування та управління.

42. Взаємозв’язок та відмінності фін. Обліку(фо) та уо

Ознака ‒ ФО ‒ УО: 1) мета О. та користувачі інфор. ‒ зовн. та внутр. користувачі, які отрим необх. інфор. про діяльн. п-ва через с-му фін. звітності. Підготовка звітності є основ. і кінцевою метою ФО; ‒ внутр.. користувачі здійсн. щоденне керівн. діяльн. п-ва, що потребує прийняття великої к-ті нестандартних рішень, а це потребує спец. інфор. здатної задавольнити ці потреби; 2) джерела інформ. ‒ перв. док кум, до яких ставиться низка умов, суть яких зводить до набуття юрид. сили ‒ будь-яке усне чи письмове повідомлення, що містить доречну інфор.; 3) обов’язковість ведення ‒ є обов’язковим ‒ не є обов’язковим, рішення про його ведення є прерогативою керівництва п-ва; 4) свобода вибору технологій ‒ ведеться у суворій відповідності до принципів БО ‒ упр-кий апарат може застосув. будь-які правила О., залежно від корисності для ефективності упр-ння; 5) одиниці виміру ‒ у грош. вимірнику ‒ у грош., трудов. і натурал. вимірниках; 6) форма звітності ‒ регламентована ‒ нерегламентована; 7) конфіденційність інфор. ‒ інфор. має відкритий хар-тер ‒ інфор. має закритий хар-тер і є комерційною таємницею.