- •3. Місце уо в системі менеджменту
- •4. Модель прийняття управлінських рішень та критерії визнач. Релевантності інфор.
- •5. Методика визнач. Еквівал. Од. Гот. Прод. (еогп) та калькюв. Їх собі варт. За умови використ. Методу файфо при по процес. Методі обл.. В-т та кальк. Соб. Прод.
- •6. Порядок формув. Цільов. Собіварт. За умови застос. Методу таргет-костинг.
- •7. Порядок формув. Собів. Та визнач. Фін. Рез. За методом стандарт-костинг
- •8. Облік в-т та безперервне вдосконалення діяльності (кайзенг-костинг).
- •9. Оцінка діяльн. Центрів відповідальності
- •10. Складання та взаємоузгодженість бюджетів.
- •11.Види бюджетів (б) п-ства та їх характеристика.
- •12.Уо в сист. Стратегіч. Менеджменту.
- •13. Суть витрат
- •15. Професійні організації та етичні норми фахівців з уо
- •16.Мета, завд. І функції уо.
- •17. Суть обліку в-т та калькулюв. Собівар. За методом авс
- •19. Мета та напрямки класифікації в-т
- •20. Класиф. І облік відхил. Від норм, їх аналіз і управл. За умови застос. Нормат. Методу кальк. Собів. Прод.
- •21. Порядок формув. Собівар. Та визнач. Фін. Результатів за методом директ-костинг
- •22.Аналіз релевантності інформ. Для прийн. Поточних упр-ких рішень
- •23. Концепція центрів та о. Відповідальності
- •24. Суть і завд. Внутр.. Контролю.
- •25. Порядок формув. Собівартості та визнач. Фін. Результатів за позамовним методом.
- •26. Методика визнач. Еквіал. Одиниці готової продукції та калькул. Їх собівар. За умови викор. Методу середньозваженої собівар. При процесному методі о. В-т та калькулюв. Собівар. Продукції
- •27.Аналіз чутливості прибутку та визнач. Впливу на прибуток, зміна основних параметрів діяльн. П-ва
- •28. Аналіз релевантності інфор. Для прийн. Рішень щодо довгострок. Фін. Інвестицій
- •29. Еволюція уо
- •30. Види собів. Та види калькуляції.
- •31. Бюджети та їх значення в уо
- •32. Облік та поділ непрямих в-т
- •34. Особливості визнач. Фін. Результатів в с-мах о. І калькул. Собівар. Продукції за повними та неповними в-ми
- •36. Сутність бюджетування та його організація
- •37. Особливості с-ми о. Та калькулюв. Собівар. Продукції за повним в-ми
- •38. Аналіз релевантності інфор. Для прийн. Рішень щодо ціноутворення
- •39. Організація уо на вітчизн. П-вах
- •40. Особливості сист. Обл.. І калькулюв. Собів. Прод. За неповними в-ми.
- •41.Поняття про обєкти в-т, обєкти калькулювання та калькуляційні одиниці.
- •42. Взаємозв’язок та відмінності фін. Обліку(фо) та уо
- •43.Методи обліку в-т та калькул. Собів. Продук.
- •44. Методика розподілу в-т обслуговуючих підрозділів
- •45. Порядок формув. Собівар. Та визнач. Фін. Результатів за методом абзоршенг-костинг
- •46. Аналіз релевантності інфор. Для прийн. Рішень щодо оптимізації запасів п-ва
- •47. Суть собі варт, та завдання калькул. Собів. Прод.
- •48. Суть уо
- •50. Оцінка діяльності центрів відповідальності
- •51. Методика складання та взаємоузгодж. Операційних бюджетів
- •52. Мета та методи аналізу взаємозв’язку в-ти, обсяг діяльності, прибуток
- •53. Уо в с-мі розрахунків (інтергована та автономна с-ма)
- •55.Поняття про трансферне ціноутворення та трансферні ціни: застосув., ф-ції і методи визнач.
- •56. Модель прийн. Упр-ких рішень та критерії визнач. Релевантності інфор.
37. Особливості с-ми о. Та калькулюв. Собівар. Продукції за повним в-ми
В обліку широко використав. поняття с-ми калькулюв. собіварт. за повними в-ми. (абзорпшен-костинг). Суть цієї с-ми полягає у включенні до собіварт. об'єкта обліку усіх в-т, пов'язаних з виробництвом та реалізацією продукції, незалежно від їх поділу на постійні й змінні, прямі та непрямі. Отже, методика обліку та калькулюв. собіварт. продукції за повними в-ми включає такі основні етапи: 1. віднесення на собівартість виробництва продукції прямих матеріальних і трудових в-т з відрахуваннями на соцстрах., а також усю суму загальновиробничих в-т; 2, розподіл виробничих в-т між готовою продукцією та незавершеним виробництвом; 3. калькулюв. собіварт. реалізов. продукції та оцінка залишків готової продукції; 4. віднесення адміністративних в-т і в-т на збут на фінансові результати періоду.
Наведена с-ма обліку та калькулюв. собіварт. продукції найчастіше використав. на вітчизняних п-вах. Здебільшого застосов. для складання фін. звітності. Ключовою метою є надання інформ. про повну собіварт. продукції.
Недоліком цієї с-ми є те, що до собіварт. продукції включаються як змінні в-ти, які безпосередньо пов'язані з виробн.., так і постійні в-ти, які пов'язані із ф-нням п-ва загалом. В такому випадку, при скороченні обсягів виробництва собіварт. продукції буде зростати. Що в свою чергу призведе до збільш. ціни на продукцію та зменшення її конкурентоздатності.
Доцільно використав. с-му калькулюв. собіварт. продукції за повними в-ми для п-в, які виробляють лише один продукт.
38. Аналіз релевантності інфор. Для прийн. Рішень щодо ціноутворення
Процес ціноутворення складається з кількох етапів, одним із яких є встановлення кінцевої ціни продажу. Цей етап містить кілька варіантів розрахунку ціни для зовнішніх покупців:
1.ціна орієнтована на витрати(на основі принципи витрати плюс;на основі вартості часу і матеріалів; на основі цільового прибутку; на основі витрат світових ринків) 2.ціна орієнтована на конкурентів
3.ціна орієнтована на попит.
Застосовуючі методи, орієнтовані на витрати, визначають витрати, до яких додають націнку або розрахункову норму прибутку, і тим самим встановлюють ціну. Методи, за якими ціна орієнтована на попит, передбачають вивчення споживчого попиту на продукцію (товари) за різних рівнів цін і встановлення ціни на рівні, що оптимізує прибуток підприємства. Використання методів, за якими ціна орієнтована на конкурентів, зумовлює необхідність вивчення цінових стратегій конкурентів і встановлення величини ціни на певний відсоток вище чи нижче їх цін.
Приблизно 50 % підприємств віддають перевагу застосуванню методів, орієнтованих на витрати. Серед них найпоширенішими є визначення кінцевої ціни на основі принципу «витрати плюс» та ціноутворення на основі цільового прибутку. В загальному вигляді ціна продажу розраховується за формулою
Ціна = Витрати + Націнка.
У разі встановлення ціни за принципом «витрати плюс» ціна продажу встановлюється на основі витрат підприємства, збільшених на певну величину націнки, яка відповідає запланованій нормі прибутковості. Обсяг продажу при цьому до уваги не береться.
У разі ціноутворення на основі цільового прибутку встановлення ціни продажу має забезпечити отримання запланованої величини прибутку за певного обсягу реалізації. Величину націнки та значення відсотка націнки розраховують у такий спосіб: Націнка = Витрати % націнки; % націнки = (запланований прибуток+витрати, що не включаються до базових) / (річний обсяг реалізації*базові витрати на одиницю продукції)