- •3. Місце уо в системі менеджменту
- •4. Модель прийняття управлінських рішень та критерії визнач. Релевантності інфор.
- •5. Методика визнач. Еквівал. Од. Гот. Прод. (еогп) та калькюв. Їх собі варт. За умови використ. Методу файфо при по процес. Методі обл.. В-т та кальк. Соб. Прод.
- •6. Порядок формув. Цільов. Собіварт. За умови застос. Методу таргет-костинг.
- •7. Порядок формув. Собів. Та визнач. Фін. Рез. За методом стандарт-костинг
- •8. Облік в-т та безперервне вдосконалення діяльності (кайзенг-костинг).
- •9. Оцінка діяльн. Центрів відповідальності
- •10. Складання та взаємоузгодженість бюджетів.
- •11.Види бюджетів (б) п-ства та їх характеристика.
- •12.Уо в сист. Стратегіч. Менеджменту.
- •13. Суть витрат
- •15. Професійні організації та етичні норми фахівців з уо
- •16.Мета, завд. І функції уо.
- •17. Суть обліку в-т та калькулюв. Собівар. За методом авс
- •19. Мета та напрямки класифікації в-т
- •20. Класиф. І облік відхил. Від норм, їх аналіз і управл. За умови застос. Нормат. Методу кальк. Собів. Прод.
- •21. Порядок формув. Собівар. Та визнач. Фін. Результатів за методом директ-костинг
- •22.Аналіз релевантності інформ. Для прийн. Поточних упр-ких рішень
- •23. Концепція центрів та о. Відповідальності
- •24. Суть і завд. Внутр.. Контролю.
- •25. Порядок формув. Собівартості та визнач. Фін. Результатів за позамовним методом.
- •26. Методика визнач. Еквіал. Одиниці готової продукції та калькул. Їх собівар. За умови викор. Методу середньозваженої собівар. При процесному методі о. В-т та калькулюв. Собівар. Продукції
- •27.Аналіз чутливості прибутку та визнач. Впливу на прибуток, зміна основних параметрів діяльн. П-ва
- •28. Аналіз релевантності інфор. Для прийн. Рішень щодо довгострок. Фін. Інвестицій
- •29. Еволюція уо
- •30. Види собів. Та види калькуляції.
- •31. Бюджети та їх значення в уо
- •32. Облік та поділ непрямих в-т
- •34. Особливості визнач. Фін. Результатів в с-мах о. І калькул. Собівар. Продукції за повними та неповними в-ми
- •36. Сутність бюджетування та його організація
- •37. Особливості с-ми о. Та калькулюв. Собівар. Продукції за повним в-ми
- •38. Аналіз релевантності інфор. Для прийн. Рішень щодо ціноутворення
- •39. Організація уо на вітчизн. П-вах
- •40. Особливості сист. Обл.. І калькулюв. Собів. Прод. За неповними в-ми.
- •41.Поняття про обєкти в-т, обєкти калькулювання та калькуляційні одиниці.
- •42. Взаємозв’язок та відмінності фін. Обліку(фо) та уо
- •43.Методи обліку в-т та калькул. Собів. Продук.
- •44. Методика розподілу в-т обслуговуючих підрозділів
- •45. Порядок формув. Собівар. Та визнач. Фін. Результатів за методом абзоршенг-костинг
- •46. Аналіз релевантності інфор. Для прийн. Рішень щодо оптимізації запасів п-ва
- •47. Суть собі варт, та завдання калькул. Собів. Прод.
- •48. Суть уо
- •50. Оцінка діяльності центрів відповідальності
- •51. Методика складання та взаємоузгодж. Операційних бюджетів
- •52. Мета та методи аналізу взаємозв’язку в-ти, обсяг діяльності, прибуток
- •53. Уо в с-мі розрахунків (інтергована та автономна с-ма)
- •55.Поняття про трансферне ціноутворення та трансферні ціни: застосув., ф-ції і методи визнач.
- •56. Модель прийн. Упр-ких рішень та критерії визнач. Релевантності інфор.
34. Особливості визнач. Фін. Результатів в с-мах о. І калькул. Собівар. Продукції за повними та неповними в-ми
За повнотою охоплення витрат розрізняють методи калькулювання: за повними витратами та за неповними витратами. За першим методом усі витрати підприємства, як виробничі, так і невиробничі (адміністративні, на збут), повністю відносяться на собівартість продукції. У такому разі прибуток підприємства від продажу продукції визначається за формулою П = В – Ср.п,де П — прибуток від продажу (реалізації) продукції; В — виручка (дохід) від продажу продукції; Ср.п — повна собівартість реалізованої продукції. Позитивні сторони цього методу:1.відомі всі витрати на кожний виріб, а значить, відома і його прибутковість;2.повна собівартість є базою ціни, а отже, її обчислення необхідне за моделі ціноутворення Ц = Со + По, де Со, По — відповідно повна собівартість і прибуток в ціні одиниці продукції. Калькулювання за неповними витратами, полягає в тому, що не всі витрати включаються у собівартість продукції. Це спрощує калькулювання і робить його оперативнішим. Які витрати включати у собівартість, а які не включати — це окрема проблема, яка вирішується кожним підприємством з урахуванням конкретних умов. У більшості випадків у собівартість не включаються адміністративні витрати і витрати на збут, які вважаються витратами періоду. Тоді калькуляції складаються за виробничими витратами центрів відповідальності (прибутку). За таких умов прибуток підприємства від продажу продукції обчислюється за формулою:П = В – Ср.н – Спер, де Ср.н — виробнича собівартість реалізованої продукції; Спер — витрати періоду (адміністративні та на збут продукції).
35. Ф-ції в-т та методи їх розрахунку
Ф-ція в-т – це математичний опис взаємозв’язку між в-ми та їх факторами (діяльн., яка впливає на в-ти)
Ф-ції в-т мають математичний вираз: y = a + вх., де у – загальні в-ти; а – постійні в-ти; в – змінні в-ти на од. продук.; х – фактор в-т.
Методи, за доп. яких обчисл. ф-ції в-т: 1) технологічний аналіз – с-тичний аналіз ф-ної діяльн. для встанов. техолог. зв’язку між затратами та результ. діяльн. Такий аналіз потребує детального вивч. усіх опер., а також потреби в ресурсах для здійсн. цих опер.; 2) аналіз рах. – передбач. розподіл в-т на постійні та змінні, виходячи із відповідності фактора на підставі даних рах БО. 3) метод вищої-нижчої точки – передбач. визнач. змін в-т як різниці між заг. в-ми за найвищ. рівня діяльн. та заг. в-ми за найниж. рівня діяльн.; 4) метод візуального пристосування – передбач. графічний підхід до визнач. ф-ції в-т.; 5) метод найменших квадратів (регресійний аналіз) – виходить з того, що Σ квадратів, яка вивч., від усіх точок сукупності до лінії регресії є найменшою. При цьому розрах. така с-ма рівнянь: Σ у = n*a + b * Σx; Σ xy = a * Σx + b * Σx2 6) спрощений статистичний аналіз – передбач. розподіл показників на 2 групи, виходячи із зрост. знач. х.
36. Сутність бюджетування та його організація
Бюджетування – це динамічний процес, який об’єднує цілі, плани, рішення для їх досягнення а також оцінку їх виконання. Ф-ції бюджетування : 1. Збільшення поінформованості керівника п-ва на окремих структурних підрозділах щодо зовн.-ек. Середовища. 2. Попередження про можливі проблеми в майбутньому. Н-д: інформація про недостачу протягом певного періоду для забезпечення поточної діяльності керівник має можливість запобігти негативним тенденціями або шляхом скорочення витрат на цей період, або залучення додаткового фінансування. 3. Координування діяльності менеджерів різних підрозділів підприємства. 4. Оцінка отриманих результатів - бюджети містять інформацію як про очікувані витрати кожного підрозділу так і про передбачений випуск продукції, та доходи від їх реалізації. Отже бюджети містять різні критерії, з якими слід порівнювати фактичний результат діяльності. Отже, бюджет є засобом за допомогою якого можна оцінити ефективність роботи п-ва або ж окремого підрозділу. Здійснення контролю – в процесі проведення регулярної оцінки результатів діяльності можна визначити «вузькі місця» тобто ланки, де фактичні наслідки дій не збігаються з тими, що планувались. Тому можуть бути своєчасно прийняті заходи спрямованих на усунення цих розбіжностей, що покращить показники роботи в цілому по п-ву.