Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
УПРАВЛІНСЬКИЙ ОБЛІК.doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
10.12.2018
Размер:
206.34 Кб
Скачать

34. Особливості визнач. Фін. Результатів в с-мах о. І калькул. Собівар. Продукції за повними та неповними в-ми

За повнотою охоплення витрат розрізняють методи калькулювання: за повними витратами та за неповними витратами. За першим методом усі витрати підприємства, як виробничі, так і невиробничі (адміністративні, на збут), повністю відносяться на собівартість продукції. У такому разі прибуток підприємства від продажу продукції визначається за формулою П = В – Ср.п,де П — прибуток від продажу (реалізації) продукції; В — виручка (дохід) від продажу продукції; Ср.п — повна собівартість реалізованої продукції. Позитивні сторони цього методу:1.відомі всі витрати на кожний виріб, а значить, відома і його прибутковість;2.повна собівартість є базою ціни, а отже, її обчислення необхідне за моделі ціноутворення Ц = Со + По, де Со, По — відповідно повна собівартість і прибуток в ціні одиниці продукції. Калькулювання за неповними витратами, полягає в тому, що не всі витрати включаються у собівартість продукції. Це спрощує калькулювання і робить його оперативнішим. Які витрати включати у собівартість, а які не включати — це окрема проблема, яка вирішується кожним підприємством з урахуванням конкретних умов. У більшості випадків у собівартість не включаються адміністративні витрати і витрати на збут, які вважаються витратами періоду. Тоді калькуляції складаються за виробничими витратами центрів відповідальності (прибутку). За таких умов прибуток підприємства від продажу продукції обчислюється за формулою:П = В – Ср.н – Спер, де Ср.н — виробнича собівартість реалізованої продукції; Спер — витрати періоду (адміністративні та на збут продукції).

35. Ф-ції в-т та методи їх розрахунку

Ф-ція в-т – це математичний опис взаємозв’язку між в-ми та їх факторами (діяльн., яка впливає на в-ти)

Ф-ції в-т мають математичний вираз: y = a + вх., де у – загальні в-ти; а – постійні в-ти; в – змінні в-ти на од. продук.; х – фактор в-т.

Методи, за доп. яких обчисл. ф-ції в-т: 1) технологічний аналіз – с-тичний аналіз ф-ної діяльн. для встанов. техолог. зв’язку між затратами та результ. діяльн. Такий аналіз потребує детального вивч. усіх опер., а також потреби в ресурсах для здійсн. цих опер.; 2) аналіз рах. – передбач. розподіл в-т на постійні та змінні, виходячи із відповідності фактора на підставі даних рах БО. 3) метод вищої-нижчої точки – передбач. визнач. змін в-т як різниці між заг. в-ми за найвищ. рівня діяльн. та заг. в-ми за найниж. рівня діяльн.; 4) метод візуального пристосування – передбач. графічний підхід до визнач. ф-ції в-т.; 5) метод найменших квадратів (регресійний аналіз) – виходить з того, що Σ квадратів, яка вивч., від усіх точок сукупності до лінії регресії є найменшою. При цьому розрах. така с-ма рівнянь: Σ у = n*a + b * Σx; Σ xy = a * Σx + b * Σx2 6) спрощений статистичний аналіз – передбач. розподіл показників на 2 групи, виходячи із зрост. знач. х.

36. Сутність бюджетування та його організація

Бюджетування – це динамічний процес, який об’єднує цілі, плани, рішення для їх досягнення а також оцінку їх виконання. Ф-ції бюджетування : 1. Збільшення поінформованості керівника п-ва на окремих структурних підрозділах щодо зовн.-ек. Середовища. 2. Попередження про можливі проблеми в майбутньому. Н-д: інформація про недостачу протягом певного періоду для забезпечення поточної діяльності керівник має можливість запобігти негативним тенденціями або шляхом скорочення витрат на цей період, або залучення додаткового фінансування. 3. Координування діяльності менеджерів різних підрозділів підприємства. 4. Оцінка отриманих результатів - бюджети містять інформацію як про очікувані витрати кожного підрозділу так і про передбачений випуск продукції, та доходи від їх реалізації. Отже бюджети містять різні критерії, з якими слід порівнювати фактичний результат діяльності. Отже, бюджет є засобом за допомогою якого можна оцінити ефективність роботи п-ва або ж окремого підрозділу. Здійснення контролю – в процесі проведення регулярної оцінки результатів діяльності можна визначити «вузькі місця» тобто ланки, де фактичні наслідки дій не збігаються з тими, що планувались. Тому можуть бути своєчасно прийняті заходи спрямованих на усунення цих розбіжностей, що покращить показники роботи в цілому по п-ву.