- •1. Мікроекономіка в системі економічних наук.
- •2. Функції мікроекономіки.
- •3. Нормативна і позитивна мікроекономіка.
- •4. Мікросистема та її основні характеристики
- •5. Субєкти економічних відносин на мікрорівні.
- •6. Обєкти економічних відносин на мікрорівні.
- •7.Особливості взаємовідносин економічних суб’єктів на макрорівні.
- •8. Методи мікроекономічного аналізу.
- •9. Мікроекономічні моделі
- •10. Поняття потреб та їх класифікація.
- •11. Економічні блага та їх класифікація.
- •12. Поняття корисності та її особливості.
- •13. Сукупна та Гранична корисність
- •14.Рівновага споживача.
- •15. Другий закон Госсена.
- •17.Умови, за яких споживач надає перевагу певним товарам та послугам:
- •19. Властивості кривих байдужості.
- •20. Криві байдужості особливого типу.
- •22, 23.. Поняття бюджету та бюджетних обмежень.Лінія бюджетних обмежень, та вплив зміни доходу та цін на положення лінії бюджетних обмежень.
- •24. Кутова і внутрішня рівновага споживача.
- •25. Рівняння рівноваги споживача: ординалістський підхід
- •26. Реакція споживача на зміну його доходу.
- •27. Реакція споживача на зміну цін товарів.
- •28. Ефект заміщення та ефект доходу.
- •29.Парадокс Гіффена.
- •30.Ринок попитую.
- •31. Цінові та нецінові фактори що впливають на ринковий попит
- •32.Характеристика ринкової пропозиції попиту. Закон пропозиції
- •33.Фактори впливу на ринкову пропозицію
- •34.Взаємодія попиту і пропозиції
- •35.Еластичність попиту за ціною
- •36.Вплив еластичності попиту за ціною на загальний дохід споживача
- •37.Характеристика та математична вираження еластичності попиту за доходом
- •38.Характеристика і математичне вираження перехресної еластичності попиту
- •39.ХАрактиристика та математичне вираження еластичності пропозиції за ціною
- •40.Основи виробництва та його фактори
- •41.Підприємство як виробничо-ринкова система
- •42.Виробнича функція та її властивості
- •43.Основні мікроекономічні параметри підприємства
- •44.Частина варіація факторів виробництва
- •45.Ізоквантна варіація факторів виробництва
- •46.Ізокванта та її властивості. Карта ізоквант
- •47.Гранична норма технологічного заміщення капіталу працею
- •48. Пропорційна варіація факторів виробництва
- •49.Зростаюча віддача від масштабу виробництва
- •50.Постійна та спадна віддача від масштабу виробництва
- •51. Оптимум виробника
- •52.Ізокоста та її властивості
- •53.Характеристика рівноваги виробника
- •54.Витрати виробництва за короткостроковий період
- •55.Витрати виробництва у довгостроковому періоді
- •57. Особливості попиту на ринку досконаленої конкуренції.
- •58. .Метод сукупного аналізу при побудові моделі поведінки підприємства в довгостр. Період.
- •60.Особливості ринку досконалої конкуренції в довгостр. Період.
- •57. Особливості попиту на ринку досконаленої конкуренції.
- •58. .Метод сукупного аналізу при побудові моделі поведінки підприємства в довгостр. Період.
- •60.Особливості ринку досконалої конкуренції в довгостр. Період.
- •61. Ефективність ринку досконалої конкуренції
- •62. Характеристики ринку чистої монополії:
- •63. Монополізація ринку може досягатися:
- •64. І 65. Визначення цін та обсягів виробництва монополістом
- •66. Помилкові уявлення про політику монополіста:
- •67. Найголовнішими економічними наслідками діяльності чистої монополії є:
- •68.. Теоретичні моделі олігополії
- •69. Ламана крива попиту
- •70. Ціноутворення, зумовлене таємним зговором.
- •71. Лідерство в цінах.
- •72. . Ефективність олігополії
- •73. Ознаки монополістичної конкуренції:
- •77.Похідний попит за досконалої конкуренції
- •79. Фактори, що змінюють попит на ресурс:
- •81. У довготерміновому періоді перед виробником постає два головних питання:
- •82. Характеристика конкурентного ринку праці:
- •84. Ринок праці з недосконалою конкуренцією
- •87. Поняття вибору у часі. Споживання та інвестиції
- •89. Ринок землі
13. Сукупна та Гранична корисність
Сукупна корисність— це загальне задоволення, яке отримує споживач від спожитих ним тошрів чи послуг. Сукупна корисність зростає у процесі споживання, але вона зростає все меншими і меншими темпами.
Гранична корисність — це приріст корисності від споживання кожної додаткової одиниці товару чи послуги .
Згідно із законом спадної граничної корисності (закон Госсена) величина граничної корисності має тенденцію зменшуватися із збільшенням кількості товару, що споживається.
Із розглянутого вище закону спадної граничної корисності є деякі винятки. Для антиблаг максимальна корисність спостерігається за їх відсутності, а функція корисності є монотонно спадною.
Іноді трапляються випадки, коли гранична корисність може бути зростаючо. Зростаюча гранична корисність може спостерігатись інколи лише у певному інтервалі споживання блага (алкоголь).
14.Рівновага споживача.
Рівновага споживача- це оптимальний набір товарів, що максимізує корисність при певному обмеженому рівні бюджету споживача. Така рівновага передбачає: як тільки споживач отримує даний набір товарів — у нього зникає стимул замінювати цей набір на інший.
Якщо споживач не заощаджує частину своїх доходів, не бере та не дає в борг, то бюджет споживача можна виразити через його витрати: І = РАА+РВВ + .+РХХ, де І — бюджет споживача;А, В, ... X — споживчі товари; РА, Рв…Рх — Ціни відповідних товарів. Цю рівність називають бюджетним обмеженням.
Загальна умова рівноваги споживача означає, що споживач розподіляє свій бюджет (дохід) на всі товари таким чином, щоб урівняти граничну корисність, що припадає на одну грошову одиницю, яка витрачається на кожний товар, тобто для всіх реально спожитих товарів А, В, С, ... виконується рівність:
Очевидно, що при цьому покупець не досягає максимуму задоволення. Він може скоротити споживання товару В на 1 кг, втративши 50 ютилів. Але на зекономлені 4 грн. можна купити 2 кг товаре А, що дасть додатково приблизно 80 ютилів (приблизно, тому що ЇІругий кілограм товару А може принести меншу корисність, наприклад, 39, а не 40 ютилів). Чистий виграш становитиме приблизно 80 - 50 = 30 ютилів. Із зменшенням споживання товару В збільшується його гранична корисність і, навпаки, із збільшенням споживання товару А зменшується його гранична корисність. Тому різниця між МUА/ РА і МUв/ Рв буде зменшуватися. Перерозподіл витрат буде три-до тих пір, поки відношення граничної корисності до ціни для юго, реально спожитого товару не стане однаковим:
Споживач, який максимізує свою корисність, купуватиме то-таким чином, щоб їх граничні корисності у розрахунку на грошову одиницю ціни були рівні. Цей підхід називається еквімаржи-шм принципом. Відношення MUА/РА показує приріст загальної корисності в гаті збільшення витрат на товар А на 1 грн. Кожне відношен-із-рівності можна вважати граничною корисністю грошей ііше, 1 гривні). Величина А. показує, на скільки ютилівшується загальна корисність при збільшенні доходу споживача НІ 1 грн.