![](/user_photo/2706_HbeT2.jpg)
- •1. Мікроекономіка в системі економічних наук.
- •2. Функції мікроекономіки.
- •3. Нормативна і позитивна мікроекономіка.
- •4. Мікросистема та її основні характеристики
- •5. Субєкти економічних відносин на мікрорівні.
- •6. Обєкти економічних відносин на мікрорівні.
- •7.Особливості взаємовідносин економічних суб’єктів на макрорівні.
- •8. Методи мікроекономічного аналізу.
- •9. Мікроекономічні моделі
- •10. Поняття потреб та їх класифікація.
- •11. Економічні блага та їх класифікація.
- •12. Поняття корисності та її особливості.
- •13. Сукупна та Гранична корисність
- •14.Рівновага споживача.
- •15. Другий закон Госсена.
- •17.Умови, за яких споживач надає перевагу певним товарам та послугам:
- •19. Властивості кривих байдужості.
- •20. Криві байдужості особливого типу.
- •22, 23.. Поняття бюджету та бюджетних обмежень.Лінія бюджетних обмежень, та вплив зміни доходу та цін на положення лінії бюджетних обмежень.
- •24. Кутова і внутрішня рівновага споживача.
- •25. Рівняння рівноваги споживача: ординалістський підхід
- •26. Реакція споживача на зміну його доходу.
- •27. Реакція споживача на зміну цін товарів.
- •28. Ефект заміщення та ефект доходу.
- •29.Парадокс Гіффена.
- •30.Ринок попитую.
- •31. Цінові та нецінові фактори що впливають на ринковий попит
- •32.Характеристика ринкової пропозиції попиту. Закон пропозиції
- •33.Фактори впливу на ринкову пропозицію
- •34.Взаємодія попиту і пропозиції
- •35.Еластичність попиту за ціною
- •36.Вплив еластичності попиту за ціною на загальний дохід споживача
- •37.Характеристика та математична вираження еластичності попиту за доходом
- •38.Характеристика і математичне вираження перехресної еластичності попиту
- •39.ХАрактиристика та математичне вираження еластичності пропозиції за ціною
- •40.Основи виробництва та його фактори
- •41.Підприємство як виробничо-ринкова система
- •42.Виробнича функція та її властивості
- •43.Основні мікроекономічні параметри підприємства
- •44.Частина варіація факторів виробництва
- •45.Ізоквантна варіація факторів виробництва
- •46.Ізокванта та її властивості. Карта ізоквант
- •47.Гранична норма технологічного заміщення капіталу працею
- •48. Пропорційна варіація факторів виробництва
- •49.Зростаюча віддача від масштабу виробництва
- •50.Постійна та спадна віддача від масштабу виробництва
- •51. Оптимум виробника
- •52.Ізокоста та її властивості
- •53.Характеристика рівноваги виробника
- •54.Витрати виробництва за короткостроковий період
- •55.Витрати виробництва у довгостроковому періоді
- •57. Особливості попиту на ринку досконаленої конкуренції.
- •58. .Метод сукупного аналізу при побудові моделі поведінки підприємства в довгостр. Період.
- •60.Особливості ринку досконалої конкуренції в довгостр. Період.
- •57. Особливості попиту на ринку досконаленої конкуренції.
- •58. .Метод сукупного аналізу при побудові моделі поведінки підприємства в довгостр. Період.
- •60.Особливості ринку досконалої конкуренції в довгостр. Період.
- •61. Ефективність ринку досконалої конкуренції
- •62. Характеристики ринку чистої монополії:
- •63. Монополізація ринку може досягатися:
- •64. І 65. Визначення цін та обсягів виробництва монополістом
- •66. Помилкові уявлення про політику монополіста:
- •67. Найголовнішими економічними наслідками діяльності чистої монополії є:
- •68.. Теоретичні моделі олігополії
- •69. Ламана крива попиту
- •70. Ціноутворення, зумовлене таємним зговором.
- •71. Лідерство в цінах.
- •72. . Ефективність олігополії
- •73. Ознаки монополістичної конкуренції:
- •77.Похідний попит за досконалої конкуренції
- •79. Фактори, що змінюють попит на ресурс:
- •81. У довготерміновому періоді перед виробником постає два головних питання:
- •82. Характеристика конкурентного ринку праці:
- •84. Ринок праці з недосконалою конкуренцією
- •87. Поняття вибору у часі. Споживання та інвестиції
- •89. Ринок землі
41.Підприємство як виробничо-ринкова система
Усі фактори, що використовуються у виробництві, кількісно обмежені. Площі сільськогосподарських угідь зменшуються як у цілому (будівництво, промисловість, військові потреби, економічні катастрофи і т. д.), так і в розрахунку на душу населення (у зв'язку з його приростом). Людство стоїть на порозі вичерпання природних ресурсів: нафти, газу, вугілля. Ресурс праці обмежений кількістю робочої сили, причому в кожному конкретному випадку потрібна не просто робоча сила взагалі, а певна її кваліфікація, що ще більше обмежує даний фактор виробництва. Підприємницькими здібностями володіють лише окремі особи (вчені вважають, що їх не більше 5-7% від загальної кількості працездатного населення). Капітал як результат взаємодії перших трьох факторів також є обмеженим ресурсом.
Разом з тим, потреби людства постійно зростають, що пов'язано як з кількісним приростом населення, так і з підвищенням якості життя. Отже, між обмеженими ресурсами і безмежними потребами завжди існує конфлікт.
Розв'язати його можна двома шляхами:
-
Максимізувати обсяг виробництва при певних обмеженнях на ресурси.
-
Мінімізувати витрати ресурсів при заданих обсягах виробництва
Щоб вирішити ці завдання, необхідно раціоналізувати форми
єднання факторів виробництва та їх якісне і кількісне співвідношення у процесі виробництва. Ось лише деякі аспекти їх раціоналізації.
1. Відповідність факторів виробництва. Найбільша ефективність виробництва досягається тоді, коли якісні характеристики працівників (їх кваліфікація, освітній рівень, особисті якості) відповідають рівню засобів виробництва. Причому цей зв'язок двох-сторонній: ефективність виробництва стає нижчою не тільки тоді, коли працівники низького рівня кваліфікації не можуть повністю використати всі потенційні можливості засобів виробництва, але й тоді, коли недосконалі засоби виробництва не дають реалізуватись потенціалам працівників.
-
Співвідношення факторів виробництва. Між працівниками і засобами виробництва повинно бути не тільки якісне, а й кількісне співвідношення. Для кожного певного рівня розвитку виробництва існує оптимальне співвідношення між кількістю капіталу і кількістю праці, що приводить його в рух.
-
Взаємозамінюваність факторів виробництва. Один і той же результат можна отримати при різному співвідношенні факторів виробництва. Наприклад, якщо у виробництві використовуються праця і капітал, то можна визначити різні співвідношення цих факторів, що дадуть заданий результат виробництва.
Підприємство — це відокремлена економічна структура, що виробляє і реалізує певні товари, послуги, інформацію. Підприємства можуть створюватися як приватними особами, так і державою. Як правило, підприємство створюється з метою отримання прибутку.
Головна проблема підприємства — задовольнити постійно зростаючі потреби споживачів при обмежених ресурсах. Обмеженість ресурсів породжує серед товаровиробників конкуренцію щодо їх використання та розподілу, а отже, обумовлює вибір оптимального варіанта застосування.
Перед будь-яким підприємством постають три основні питання:
-
Що виробляти (які економічні блага і в якій кількості)?
-
Як виробляти (за допомогою яких обмежених ресурсів)?
-
Для кого виробляти (хто отримає те, що вироблено)?
Умови, в яких функціонують підприємства:
1. Самостійне здійснення відтворювального процесу. Підприємство розраховує лише на власні сили у забезпеченні своєї життєдіяльності, воно може користуватись грошовими коштами у інших суб'єктів (брати кредити, продавати облігації), але лише на платній основі.
2. Повна економічна відповідальність за результати своєї діяльності. Ця відповідальність покладається на власників та керівництво підприємства.
3. Прибуток виступає основним джерелом коштів для розвитку підприємства. Розвиток підприємства, його розширення є головною метою підприємців, адже це приносить більші грошові доходи. Однак розширення діяльності потребує значних грошових вкладень, основним їх джерелом є прибуток.
4. Конкуренція з іншими підприємствами. Конкуренція впливає на поведінку й організацію підприємства, змушує його підвищувати ефективність виробництва.
5. Економічна допомога держави має локальний, вибірковий, винятковий характер. Ця допомога повинна бути обґрунтована інтересами національної економіки. Держава не може і не повинна бути щедрим спонсором, вона завжди має керуватися прагматичним розрахунком.