- •1. Мікроекономіка в системі економічних наук.
- •2. Функції мікроекономіки.
- •3. Нормативна і позитивна мікроекономіка.
- •4. Мікросистема та її основні характеристики
- •5. Субєкти економічних відносин на мікрорівні.
- •6. Обєкти економічних відносин на мікрорівні.
- •7.Особливості взаємовідносин економічних суб’єктів на макрорівні.
- •8. Методи мікроекономічного аналізу.
- •9. Мікроекономічні моделі
- •10. Поняття потреб та їх класифікація.
- •11. Економічні блага та їх класифікація.
- •12. Поняття корисності та її особливості.
- •13. Сукупна та Гранична корисність
- •14.Рівновага споживача.
- •15. Другий закон Госсена.
- •17.Умови, за яких споживач надає перевагу певним товарам та послугам:
- •19. Властивості кривих байдужості.
- •20. Криві байдужості особливого типу.
- •22, 23.. Поняття бюджету та бюджетних обмежень.Лінія бюджетних обмежень, та вплив зміни доходу та цін на положення лінії бюджетних обмежень.
- •24. Кутова і внутрішня рівновага споживача.
- •25. Рівняння рівноваги споживача: ординалістський підхід
- •26. Реакція споживача на зміну його доходу.
- •27. Реакція споживача на зміну цін товарів.
- •28. Ефект заміщення та ефект доходу.
- •29.Парадокс Гіффена.
- •30.Ринок попитую.
- •31. Цінові та нецінові фактори що впливають на ринковий попит
- •32.Характеристика ринкової пропозиції попиту. Закон пропозиції
- •33.Фактори впливу на ринкову пропозицію
- •34.Взаємодія попиту і пропозиції
- •35.Еластичність попиту за ціною
- •36.Вплив еластичності попиту за ціною на загальний дохід споживача
- •37.Характеристика та математична вираження еластичності попиту за доходом
- •38.Характеристика і математичне вираження перехресної еластичності попиту
- •39.ХАрактиристика та математичне вираження еластичності пропозиції за ціною
- •40.Основи виробництва та його фактори
- •41.Підприємство як виробничо-ринкова система
- •42.Виробнича функція та її властивості
- •43.Основні мікроекономічні параметри підприємства
- •44.Частина варіація факторів виробництва
- •45.Ізоквантна варіація факторів виробництва
- •46.Ізокванта та її властивості. Карта ізоквант
- •47.Гранична норма технологічного заміщення капіталу працею
- •48. Пропорційна варіація факторів виробництва
- •49.Зростаюча віддача від масштабу виробництва
- •50.Постійна та спадна віддача від масштабу виробництва
- •51. Оптимум виробника
- •52.Ізокоста та її властивості
- •53.Характеристика рівноваги виробника
- •54.Витрати виробництва за короткостроковий період
- •55.Витрати виробництва у довгостроковому періоді
- •57. Особливості попиту на ринку досконаленої конкуренції.
- •58. .Метод сукупного аналізу при побудові моделі поведінки підприємства в довгостр. Період.
- •60.Особливості ринку досконалої конкуренції в довгостр. Період.
- •57. Особливості попиту на ринку досконаленої конкуренції.
- •58. .Метод сукупного аналізу при побудові моделі поведінки підприємства в довгостр. Період.
- •60.Особливості ринку досконалої конкуренції в довгостр. Період.
- •61. Ефективність ринку досконалої конкуренції
- •62. Характеристики ринку чистої монополії:
- •63. Монополізація ринку може досягатися:
- •64. І 65. Визначення цін та обсягів виробництва монополістом
- •66. Помилкові уявлення про політику монополіста:
- •67. Найголовнішими економічними наслідками діяльності чистої монополії є:
- •68.. Теоретичні моделі олігополії
- •69. Ламана крива попиту
- •70. Ціноутворення, зумовлене таємним зговором.
- •71. Лідерство в цінах.
- •72. . Ефективність олігополії
- •73. Ознаки монополістичної конкуренції:
- •77.Похідний попит за досконалої конкуренції
- •79. Фактори, що змінюють попит на ресурс:
- •81. У довготерміновому періоді перед виробником постає два головних питання:
- •82. Характеристика конкурентного ринку праці:
- •84. Ринок праці з недосконалою конкуренцією
- •87. Поняття вибору у часі. Споживання та інвестиції
- •89. Ринок землі
11. Економічні блага та їх класифікація.
Блага — це товари, послуги та соціальні й екологічні умови, Які задовольняють потреби людини або які людина вимушена споживапї чи використовувати.
Економічні блага — це блага, в яких відчувається певна нестача, тобто їх не вистачає на всіх.
Залежно від своєї корисності блага поділяються на блага з Додатною корисністю та блага з від'ємною корисністю (або антиблага).
Блага з додатною корисністю (Соосіз) — це блага, збільшення обсягу яких у розпорядженні людини є привабливим для людини (відпочинок, житло, одяг, більшість продуктів харчування).
Блага з від'ємною корисністю або антиблага — це збільшення яких небажане для людини (наявність С02 у або радіонуклідів у довкіллі є антиблагом для всіх, хоча в Кожної людини є особисті антиблага).
Залежно від впливу рівня доходу на обсяг споживання розрізняють нормальні блага та блага низької споживчої цінності (неякісні блага).
Нормальні блага — блага, обсяг споживання яких зростає при зростанні доходу (більшість товарів і послуг).
Блага низької споживчої цінності — блага, обсяг споживання яких спадає при зростанні доходу (одяг чи взуття, що вийшли з моди; дешеві продукти харчування).
Залежно від впливу ціни на обсяг споживання розрізняють звичайні блага та блага (товари) Гіффена.
Звичайні блага — блага, обсяг споживання яких зростає при зниженні ціни (більшість товарів і послуг).
Блага (товари) Гіффена — блага, обсяг споживання яких спадає (зростає) при зниженні (підвищенні) ціни (картопля, хліб, крупа, інші порівняно дешеві продукти харчування, що мають значну частку в раціоні споживача).
12. Поняття корисності та її особливості.
Корисність — це задоволення, яке споживач отримує від споживання товарів чи послуг або від будь-якої діяльності. Термін "корисність" ввів англійський вчений Ієремія Бентам (1748-1832). Корисність — поняття виключно індивідуальне: те, що для одного споживача може мати високу корисність, іншим може сприйматися як антиблаго (наприклад, кава, сигарети, алкоголь). Відносно цих благ термін "корисність" має певну невідповідність, тому економісти давно намагаються замінити його. Відомий російський економіст М.Х. Бунге пропонував використовувати термін "годність" (Придатність). "Потреба в наркотичних речовинах, — писав він, —-безсумнівна, але чи можна сказати, що опіум і гашиш корисні для купців, — вони лише годні як речовина для наркотичного сп'яніння". А французький економіст Ш. Жид пропонував термін "бажаність". На його думку, такий термін не може характеризуватися моральністю чи аморальністю, не може бути розумним чи безрозсудним. Термін "бажаність" підтримував також відомий американський економіст і статистик І. Фішер. На думку багатьох сучасних дослідників, корисність не підлягає кількісному виміру (ординаліетський погляд), тому блага, Я& носії певної корисності для споживача, можуть бути виміряні тільки порядково: споживач здатний визначитися з черговістю, послідовністю, в якій би він обирав ці блага для задоволення своїх потреб.
Існує також інша думка (кардиналістська), яка допускає кількісне вимірювання корисності. Таке вимірювання досить умовне, оскільки не має чітко визначеної одиниці виміру. Для порівняння різних корисностей використовують умовні бали, які споживач присвоює благам. Однією з концепцій чисельної кардинальної вимірності є трактування корисності як жертви. Корисність певної. Чкості блага (певного набору благ) оцінюється величиною еталон-о блага, яким особа здатна пожертвувати заради отримання оди блага, яке оцінюється. Таким чином, на основі експертних оди-можна чисельно визначити корисність.
Розрізняють пряму, непряму та повну корисність.
Якщо благо безпосередньо впливає на умови життя людини, то вважається, що воно має пряму корисність.
Якщо благо безпосередньо не впливає на добробут людини, але використовується для; виготовлення товарів, що мають пряму корисність, то вважається, що воно має непряму корисність.
Сукупність прямої та непрямої корисності є повною корисністю блага.
Функція корисності — це співвідношення між обсягами товарів і послуг, що споживаються, і рівнем корисності (задоволеності від споживання товару), якого досягає споживач.
Функція корисності може бути представлена як:
1/=/(х,у,...п),де II — корисність;х, у, ... п — кількість відповідних товарів, що споживаються за певний період.