![](/user_photo/2706_HbeT2.jpg)
- •1. Мікроекономіка в системі економічних наук.
- •2. Функції мікроекономіки.
- •3. Нормативна і позитивна мікроекономіка.
- •4. Мікросистема та її основні характеристики
- •5. Субєкти економічних відносин на мікрорівні.
- •6. Обєкти економічних відносин на мікрорівні.
- •7.Особливості взаємовідносин економічних суб’єктів на макрорівні.
- •8. Методи мікроекономічного аналізу.
- •9. Мікроекономічні моделі
- •10. Поняття потреб та їх класифікація.
- •11. Економічні блага та їх класифікація.
- •12. Поняття корисності та її особливості.
- •13. Сукупна та Гранична корисність
- •14.Рівновага споживача.
- •15. Другий закон Госсена.
- •17.Умови, за яких споживач надає перевагу певним товарам та послугам:
- •19. Властивості кривих байдужості.
- •20. Криві байдужості особливого типу.
- •22, 23.. Поняття бюджету та бюджетних обмежень.Лінія бюджетних обмежень, та вплив зміни доходу та цін на положення лінії бюджетних обмежень.
- •24. Кутова і внутрішня рівновага споживача.
- •25. Рівняння рівноваги споживача: ординалістський підхід
- •26. Реакція споживача на зміну його доходу.
- •27. Реакція споживача на зміну цін товарів.
- •28. Ефект заміщення та ефект доходу.
- •29.Парадокс Гіффена.
- •30.Ринок попитую.
- •31. Цінові та нецінові фактори що впливають на ринковий попит
- •32.Характеристика ринкової пропозиції попиту. Закон пропозиції
- •33.Фактори впливу на ринкову пропозицію
- •34.Взаємодія попиту і пропозиції
- •35.Еластичність попиту за ціною
- •36.Вплив еластичності попиту за ціною на загальний дохід споживача
- •37.Характеристика та математична вираження еластичності попиту за доходом
- •38.Характеристика і математичне вираження перехресної еластичності попиту
- •39.ХАрактиристика та математичне вираження еластичності пропозиції за ціною
- •40.Основи виробництва та його фактори
- •41.Підприємство як виробничо-ринкова система
- •42.Виробнича функція та її властивості
- •43.Основні мікроекономічні параметри підприємства
- •44.Частина варіація факторів виробництва
- •45.Ізоквантна варіація факторів виробництва
- •46.Ізокванта та її властивості. Карта ізоквант
- •47.Гранична норма технологічного заміщення капіталу працею
- •48. Пропорційна варіація факторів виробництва
- •49.Зростаюча віддача від масштабу виробництва
- •50.Постійна та спадна віддача від масштабу виробництва
- •51. Оптимум виробника
- •52.Ізокоста та її властивості
- •53.Характеристика рівноваги виробника
- •54.Витрати виробництва за короткостроковий період
- •55.Витрати виробництва у довгостроковому періоді
- •57. Особливості попиту на ринку досконаленої конкуренції.
- •58. .Метод сукупного аналізу при побудові моделі поведінки підприємства в довгостр. Період.
- •60.Особливості ринку досконалої конкуренції в довгостр. Період.
- •57. Особливості попиту на ринку досконаленої конкуренції.
- •58. .Метод сукупного аналізу при побудові моделі поведінки підприємства в довгостр. Період.
- •60.Особливості ринку досконалої конкуренції в довгостр. Період.
- •61. Ефективність ринку досконалої конкуренції
- •62. Характеристики ринку чистої монополії:
- •63. Монополізація ринку може досягатися:
- •64. І 65. Визначення цін та обсягів виробництва монополістом
- •66. Помилкові уявлення про політику монополіста:
- •67. Найголовнішими економічними наслідками діяльності чистої монополії є:
- •68.. Теоретичні моделі олігополії
- •69. Ламана крива попиту
- •70. Ціноутворення, зумовлене таємним зговором.
- •71. Лідерство в цінах.
- •72. . Ефективність олігополії
- •73. Ознаки монополістичної конкуренції:
- •77.Похідний попит за досконалої конкуренції
- •79. Фактори, що змінюють попит на ресурс:
- •81. У довготерміновому періоді перед виробником постає два головних питання:
- •82. Характеристика конкурентного ринку праці:
- •84. Ринок праці з недосконалою конкуренцією
- •87. Поняття вибору у часі. Споживання та інвестиції
- •89. Ринок землі
25. Рівняння рівноваги споживача: ординалістський підхід
Розглянемо пару абсолютно необхідних благ за співвідношенням між параметрами кривих байдужості та бюджетною лінією у стані рівноваги.
Абсолютно необхідними є блага, відсутність яких не компенсується ніякою кількістю інших благ, тобто в наборі споживача є хоч невелика кількість кожного з цих благ.
Геометрично, мовою поверхонь байдужості, це означає, що поверхня байдужості не торкається осі, на якій відкладається кількість абсолютно необхідного блага .
З абсолютної необхідності благ випливає, що у стані рівноваги (А*, В*):
А*>0,В*>0,РАА* + РвВ* = І
Іншими словами, кожне благо наявне у меню, а бюджет використовується повністю.
Нехай для повного набору благ, для якого виконується , має місце:
МRSАВ< —РА/РВ
За означенням граничної норми заміни МRSАВ = дельтаВ / дельтаА, де дельтаА, дельтаВ — обсяги зміни споживання благ, зауважимо, що величини АА та АВ завжди матимуть різні знаки (одна з величин буде від'ємною, друга —г додатною). Звідси:
дельтаВ = МRSАВдельтаА.
Змінимо наше "меню" на величини дельтаА та дельтаВ, при цьому виходячи з означення граничної норми заміни привабливість нового набору благ не зміниться. Чи зміниться сума коштів, потрібна для забезпечення нового набору благ?
Початковий набір позначимо через (А, В). Зміни формують "меню": (А + дельтаА, В + дельтаВ), яке коштує: I+дельтаІ = РA(А + дельтаА) + PB(В + дельтаВ) = РАA+ РВВ + РAдельтаA + РВдельтаВ.
Перші два доданки правої частини рівняння збігаються з І, отже бюджет внаслідок змін у споживанні благ змінився на величину:
дельтаІ = РАдельтаА + РвдельтаВ.
Замінимо у останньому виразі величину зміни споживання бдаві дельтаВ через величину зміни споживання дельтаА Маємо: дельтаI= РАдельтаА + РВдельтаВ = РАдельтаА + РВМRSАВдельтаА = (РА + РВМRSАВ) дельтаА . Враховуючи припущення ,можна дати таку оцінку:
PA+РВMRSАВ <РA-РВ (РА/Рв) = 0.
Тоді:
дельтаІ/ дельтаА = РА + РВМRSАВ < 0.
Якщо вважати АА > 0, то за припущення АІ < 0. А це призведе до збільшення споживання блага А спричиняє економію споживача. Але, враховуючи означення граничної норми -можна сказати, що при цьому нове "меню" з погляду споживача не гірше за попереднє.
Вже, припущення про те, що гранична норма заміни за іою величиною перевищує відносну ціну першого блага, до логічного висновку: з погляду уподобань споживача за ІВ існує не гірше "меню" і до того ж дешевше (див. рис. 3.15) є більш "дешевою" порівняно з точкою К). Можна також перейти з дешевшого меню до дорожчого і "смачнішого" (точка М). Отже, якщо гранична норма заміни першого блага другим за величиною перевищує відносну ціну першого, то існує інший набір цих благ. Тому при наявності умови рівноваги спостерігатиметься.
Цілком аналогічна ситуація спостерігатиметься при МRSАВ>-РА/РВ.
У цьому випадку можна досягти економії бюджету за того корисності, зменшуючи споживання блага А і відповідно збільшуючи споживання блага В.
Поліпшити кондиції набору благ неможливо лише за умови МRSАВ = -РА/РВ.
Тобто, коли гранична норма заміни першого блага другим збігається з відносною ціною першого блага. У цьому випадку нахил кривих байдужості (точніше, тангенс кута нахилу дотичної до кривої у даній точці) та бюджетної лінії збігаються. Крива байдужості, на якій перебуває точка, не може "увірватись" до області можливого, бо має з нею лише одну спільну точку —вона лише дотикається до бюджетної лінії.