26. Сутність та еволюція торговельного капіталу. Концепції витрат обігу і торговельного прибутку

Торговельний капітал являє собою історично першу вільну форму існування капіталу. Він у формі купецького капіталу виник задовго до того, як капітал підкорив собі виробництво. Купецький капітал виступав відносно самостійною формою капіталу стосовно виробництва і джерелом свого прибутку мав нееквівалентний обмін (купив більш дешево, продав дорожче). Торговельний капітал - є породження промислового капіталу і виступає як його окрема форма.

З еволюцією економічної системи капіталізму торговельний капітал зазнає постійних кількісних і якісних зрушень (з нагромадженням кількісних змін). Еволюція торговельного капіталу відбувається під впливом розвитку продуктивних сил і техніко-економічних відносин (загалом — технологічного способу виробництва), організаційно-економічних та відносин економічної власності і господарського механізму, а конкретніше — внаслідок дії таких економічних законів, як закон концентрації виробництва і капіталу у сфері торгівлі, закон централізації капіталу в цій сфері, закон конкуренції, основний економічний закон та ін. їх дія значно інтенсифікувалась під впливом НТР, посилення інтеграційних процесів та інших факторів. Унаслідок цього у сфері торгівлі відбувається механізація та автоматизація багатьох виробничих процесів, що вимагає значних витрат, які можуть здійснювати лише великі компанії. Це зумовлює зростаючу диференціацію торгових підприємств, посилює ступінь концентрації торговельного капіталу, призводить до виникнення і розвитку акціонерних компаній у цій сфері. Так, якщо у 1948 р. на частку акціонерних компаній припадало 57 % загального торгового обороту США, то наприкінці 90-х років — понад 90 %, в тому числі у роздрібній торгівлі відповідно 47 % і понад 85 %.Не слід плутати товарний і торговельний капітал. Товарний капітал - це одна з функціональних форм промислового капіталу. Він виступає у виді певної суми товарів і втіленої в них вартості та додатковій вартості. Торговельний же капітал - це капітал, що обслуговує процес перетворення товарної вартості в грошову в сфері обігу.

Торговельний капітал у розвинутій товарно-ринковій економіці являє собою відокремлену частину промислового капіталу, яка функціонує в сфері обігу й обслуговує конкретну реалізацію товарів. Торговельний капітал - це агент промислового капіталу, він обслуговує стадію реалізації товарного капіталу в кругообігу промислового капіталу. Відокремлення і функціонування торговельного капіталу, як особливий поділ праці в суспільстві, скорочує час обертання, прискорює обіг, підвищує ефективність функціонування всього суспільного капіталу.

Отже, сутність торговельного капіталу полягає в тому, що він, по-перше, виступає як відокремлена частина промислового капіталу і, по-друге, він займається не просто реалізацією товарів, а перетворенням товарного капіталу в грошовий. Інакше кажучи, торговельний капітал виконує функцію промислового капіталу в сфері обігу. Торговельний капітал авансується особливою категорією підприємців - торгівцями й постійно перебуває в сфері обігу. Він виступає лише в двох формах грошової і товарний, а формулою його руху є: Г - Т - Г' (Г – гроші, Т – товар, Г' – гроші з приростом), тобто купівля товарів і їхня наступна реалізація. Різниця між покупною і продажною ціною складає торговельний прибуток, одержання якого є визначальним мотивом діяльності торгівців.

Місцем функціонування торговельного капіталу є сфера обігу. Тобто сфера, де не створюється ні вартість, ні додаткова вартість, вони лише тут реалізуються. Відкіля ж тоді торговельний підприємець отримує свій прибуток? Для того, щоб відповісти на це запитання, необхідно знати, що торговельний капітал за своїм складом неоднорідний. Він складається з двох частин: капіталу обігу, авансованого на купівлю товару, й капіталу, авансованого на обслуговування процесу продажу товару. Ця друга частина капіталу називається витратами обігу.

Торговельний капітал = Капітал обігу + Витрати обігу.

Концепції маркетингу:

Відображенням цих глибинних господарських процесів стала концепція маркетингу. Поштовхом для її виникнення були кризи перевиробництва й ускладнення збутової діяльності в умовах великого й складного виробництва. За цих умов виникла потреба серйозного аналізу ринкової стуації, в результаті якого були виявлені принципи дії ринкового механізму. Зокрема, існуючі ринки, як правило, діяли за принципом: спочатку виробляється товар, а потім ідуть пошуки його споживачів і методів його збуту. При насиченому ринку починається жорстка конкуренція, агресивна реклама й витончені форми стимулювання збуту: йде відкрита боротьба за "гаманець" споживача, що значно ускладнює проблему збуту. Такий ринок в економічній літературі отримав назву "ринку продавця". Його основною характеристикою є диктат виробника й значне звуження вибору для споживача.

Але, оскільки платоспроможний попит є величина відносно визначена (доходами споживачів), виробники, нарощуючи обсяги продукції без врахування цієї величини, періодично опиняються в ситуації перевиробництва і щоб відвоювати собі ринок або певну його частку, максимально закріпити свої позиції на ринку, змушені вдаватися до найрізноманітніших хитрощів аж до монополізму. Тому на певному етапі "ринок продавця" стає головним гальмом на шляху НТП. У виробника-монополіста просто зникають стимули займатися покращенням якості продукції, а для інших вихід на ринок з новими виробами практично стає неможливим. По-перше, дуже ризиковане діяти всупереч монополісту, по-дуге, це вимагає непомірних затрат на рекламу.

Проте зупинити закономірний поступальний хід розвитку суспільства неможливо. Потрібен був вихід, і ним виявився один з прийомів конкурентної боротьби: не просто виробництво товару на невідомого споживача, а "підгонка" його (товару) під певні очіку­вання ринку, що формується під впливом споживацького попиту. Спочатку це були випадкові кроки переорієнтації виробництва і збуту на задоволення потреб і запитів споживачів. Згодом вони перетворились на цілісну систему маркетингу. Так почалося становлення "ринку покупця" - практичного втілення концепції маркетингу, основний зміст якої полягає в діяльності, скерованій на задоволення потреб споживача шляхом обміну. А звідси основною рисою "ринку покупця" є випуск тих товарів, які погоджується купувати потенційний споживач.

З моменту "завоювання" концепцією маркетингу права на життя у світовій господарській практиці відбулися суттєві зміни. На більшості світових ринків, а також на внутрішніх ринках промислово розвинутих країн виробник і споживач помінялися ролями: "диктат продавців" змінився "диктатом покупців". У такій ситуації підприємець може досягти збільшення своїх прибутків лише тоді, коли він поставить на ринок саме ту продукцію, тієї якості і за тими цінами, які очікуються споживачами даного ринку. "Ринок покупців" виступає як стимул постійного відтворення ділових, а не спекулятивних відносин. Тобто він примушує підприємців (бізнесменів) шукати джерело своїх прибутків, у першу чергу, в сфері виробництва, а не в сфері купівлі-продажу.