§ 8. Класифікація приголосних

Чимало правил правопису залежить від певних властивостей

приголосних звуків.

Приголосні звуки розрізняють за наявністю голосу й шуму

(голосові зв'язки дрижать дуже, трохи чи зовсім розслаблені) і за

місцем перепони на шляху видихуваного повітря (на губах, на зубах,

на передньому піднебінні чи в задній частині ротової порожнини).

1. За наявністю голосу й шуму приголосні звуки поділяються

на: а) сонорні (звучні) — у них голос переважає над шумом

(приклади див. нижче в таблиці); б) дзвінкі — у них шум переважає

над голосом; в) глухі — утворені тільки з шуму (голосові зв'язки

не дрижать).

Дзвінкі й глухі приголосні утворюють пари, наприклад: [б] —

[пі. Ід] — [т], [з] — [с], [ж] — [ш] і т. д. Не має пари лише

глухий [ф]. Цей звук запозичений і буває тільки в іншомовних словах

(див. § 5, п. 4).

2. За місцем перепони приголосні поділяються на: а) губні;

б) зубні; в) передньопіднебінні; г) задньоротові.

Та це ж просто...

Допитливий. Сонорні я запам'ятав по тому, що вони не мають пар серед

глухих. А парні дзвінкі й глухі я розрізняю за допомогою пальців, прикладаючи їх

До гортані: якщо голосові зв'язки дрижать — дзвінкі, якщо не дрижать — глухі.

Щоб вимовити губні, треба обов'язково стулювати губи. При вимові зубних кінець

язика торкається зубів або ясен над самими зубами. А задньоротові, здається,

творяться аж у гортані чи в глотці.

Кмітливий. Аяз тих груп приголосних склав собі різні вислови, які поза-

пам*ятовував: сонорні — *ми винили рій» (вимов без голосних — і залишаться самі

сонорні); глухі — «усе це кафе» «Птах і чаша»; губні — «мавпа буф»;^зубн\ — «де

ти з'їси ці лини»; шиплячі — «ще їжджу» (у транскрипції [шч]е ї[ждж|у; а щоб

пригадати свистячі, треба шиплячі вимовити по-дитячому: «сце їздзу».

22. Випишіть у три колонки слова, що починаються: 1) на сонорний; 2) на

дзвінкий; 3) на глухий.

Жасмин, трубач, серце, яструб, ледве-ледве, кипарис,

джерельце, грім, віз, фонтан, дзеркало, насип, число, ювелір, пейзаж, їзда,

багаж, черевики, матрац, двигун, щит, радощі, шуміти, згадка.

Ключ. З останніх букв прочитаєте вислів В. Сухомлинського.

23. Випишіть у три колонки слова, що починаються: 1) на губний; 2) на зубний;

3) на шиплячий.

Дощ, п'ятниця, жарт, щонайкраще, зерно, в'юк, грань, надріз,

дзвін, брязкіт, час, шлях, цятка, тьмяний, клопіт, м'ясо, джерело,

льодохід, шов, фельдшер, щілина, хитрощі, сонце, виріб, товариш,

шукає, м'ята, радість, чекаєш.

Ключ. З останніх букв прочитаєте до кінця прислів'я: «Голова— ...»

24. У таблиці цифрами вказано кількість приголосних різних розрядів у

кожному слові. Таку саму таблицю накресліть у себе в зошиті і самостійно розберіть

ці ж слова, а потім звіртеся з аналізом, поданим у таблиці.

25*. Визначте кількість різних приголосних у кожному слові за наведеною в

попередній вправі схемою.

1. Жито, пшениця, ячмінь, гречка, кукурудза, соняшник,

щавель. 2. Вишня, груша, яблуня, порічки, шипшина, полуниці,

ліщина. 3. Троянда, півонія, жоржина, хризантема, шавлія,

посаджений, вирощений. 4. Чебрець, нехворощ, пижмо, чистотіл,

спориш, м'ята, реп'ях. 5. Шпак, щиглик, жовтобрюшка, синиця,

дятел, дзьоб, бджола.

РОЗРІЗНЕННЯ ПРИГОЛОСНИХ ЗА ДЗВІНКІСТЮ І ГЛУХІСТЮ