§ 7. Правила переносу частин слова

Слова з рядка в рядок переносимо так, як у вимові вони

діляться на склади: до-ро-га, стеж-ка, чай-ка, гіл-ка, по-льо-вий. Отже,

переносити можна тільки такі слова, які мають два чи більше

складів.

Народна назва озера Синевир у Карпатах.

2 Скупчення зірок.

3 Звичайна дорога, якою їздили чумаки.

4 Житловий масив у Києві.

До цього основного правила є ряд застережень.

1. Одна буква не залишається і не переноситься: сі-м'я (а не

«сім'-я»), яг-ня (а не «я-гня»), їж-джу (а не «ї-жджу»). Через те

не можна ділити для переносу такі слова, як алея, олія, шия, яма,

мрія і т. д.

2. Не можна розривати дж, дз, якщо вони позначають один

звук (див. § 3, п. 1): хо-джу (а не «ход-жу»), пі-джак (а не

«піджак»), кукуру-дза (а не «кукуруд-за»).

Якщо дж, дз позначаються два звуки (д належить до префікса,

а ж чи з — до кореня), то їх слід розривати: над-звичайний (а не

«надз-вичайний»), від-жити (а не «ві-джити»).

3. При переносі складних слів не можна залишати в

попередньому рядку букв другої основи, якщо вони не становлять

складу: біло-сніжний (а не «білос-ніжний»), земле-трус (а не

«землет-рус»).

4. Не можна відривати скорочень від слів, яких вони

стосуються: О. Г. Гончар (а не «О. Т./Гончар»), п. Ірченко (а не

«п. / Ірченко»), 1984 р. (а не «1984/р.»), 100 кв. м (а не

«100 / кв. м» і не «100 кв. / м»). Також не можна розривати самих

скорочень: ЧАЕС, ЛАЗ-105, вид-во, і т. д., та ін.

5. Не переносяться в наступний рядок розділові знаки (крім

тире). Отже, рядок не можна починати крапкою, комою,

двокрапкою, крапкою з комою, знаком оклику, знаком питання, дефісом.

6. У решті випадків можна довільно переносити слова за

складами: ви-йшов і вий-шов; бра-тство, брат-ство, братс-тво і

братство; юна-цький і юнаць-кий; оде-ський і одесь-кий.

Але при цьому треба стежити, щоб не спотворювався зміст

слова. Тому краще переносити брат-ство, ніж бра-тство; на-гляд, ніж

наг-ляд; про-мчати, ніж пром-чати.

20. Випишіть слова в три колонки: 1) ті, яких не можна переносити {юнак);

2) ті, при переносі яких можна залишати дві перші букви {юн-нат)\ 3) ті, при

переносі яких можна залишати три перші букви (юна-цький). Те саме слово, якщо його

можна по-різному переносити, записуйте в різні колонки (рі-зний і різ-ний).

1. Армія, відступ, орел, умію, склад, ґудзик, іти, згин, рясно,

обмию, оазис, раджусь, збуджене, яма, ящик, об'єм, саджанці,

підзвіт, око, вздовж, вимір, ясно, ясен, оса, зумію. 2. Піджива, сплав,

кряж, подзвін, в'яне, ями, підземний, ущент, інструмент, розірвані,

джгут, перепел, яничар, усі, юні, годжусь, надзвичайне, гайок, за-

дзижчати, ірис, в'юн, удвох, книголюб, іду, ярмо, уміє, перекладач,

сиджу, ялина.

Ключ. З останніх букв виписаних слів прочитаєте: 1) вислів М. Рильського;

2) вислів О. Гончара.

21. Чому подані переноси небажані, хоч помилками їх вважати не можна?

Неж-даний, прос-лужити, зас-телити, приз-вати, пі-дробити,

відро-бити, нас-тупати.

ПРАВОПИС ПРИГОЛОСНИХ