1. .Методологія макроекономіки. Макроекономічне моделювання.

Макроекономіка – це наука,яка досліджує закономірності і тенденції функціонування і розв. націо. екон. як єдиної сис-ми. Методологія макроекон. – це сукупність методів,які використову. Ця наука для вивч. Цього предмету. Макроекон. використовує сукупнісь методів. Основним методом є метод моделювання. Макроекон. модель – це певна абстрактна сис-ма, тобто цілісна сукупність найсуттєвіших ознак і властивостей макроекон. процесів і явищ. Суть методу моделювання полягає в імітувані реально існуючого обєкта на спеціально побуд. аналогові у вигляді матем. рівнянь і графічного зображення. Основні моделі: 1.AD-AS (сукупний попит і сукуп. пропозиція)

2.IS-LM (І-інвестиції,S-заощадження,L-ліквідність,М-гроші)

3.Мандела-Флемінга

В макроекон. моделях використ. 2 види змінних: ендогенні – це змінні величини, які моделі намагаються пояснити. Визначають в середині моделі.

екзогенні –це змінні величини, які модель бере як існуючі дані величини. Визначаються зовні. Виділяють 3 умови вірогідності моделі:

1.Аналогія(відображення основних ознак та рис оригіналу)

2.Репрезентативність(є абстрактним замісником оригіналу)

3.Екстрополяція(вивч. моделі повинно давати нову інформ. про оригінал)

))). Макроеконом. аналіз має два рівні: ex post (аналіз базується на визначенні макроеконом. параметрів минулого періоду з метою отримання інформації про те, як нац. економіка функціонувала і які результати досягла) ex ante (це прогнозне моделювання економ. явищ та процесів на основі певних теоретичних концепцій). Макроекономіка викор. загальнонаук. методи пізнання економ. явищ і процесів: ●аналіз; ●синтез; ●індукція; ●дедукція; ●наукова абстракція та ін. У макроекономіці широко застосовують метод наук. абстракціі, з його двома основними прийомами- індукцією та дедукцією. Суть цього методу полягає в тому, що досліджуючи певний економ. факт або процес виділяють його випадкові, швидкоплинні чи другорядні ознаки від усталених і типових. Виведення теорії з фактів назив. індукцією або індуктивним методом дослідження. Нагромадження фактів, їх систематизація та аналіз дають змогу сформулювата закон чи теорію, які відбивають закономірності функціонування нац. економіки. Узагальнення у макроек-ці також можна вивести за доп. дедуктивного методу. Використовуючи логіку чи інтуїцію, дослідник може сформулювати попередньо неперевірну теорію, тобто гіпотезу. Одним з основних методів, що викор. макроек. є економіко-матем. моделювання. Цей метод реалізується шляхом побудови різном. моделей

Важливим методом макроекон. є метод наукового абстрагування – означає,що макроекон. виділяє певну сукупність макроекон. категорій і використ. для аналізу свого предмета. Макроекон. категорії – це логічні поняття, які в теоретичній, абстрактній формі виражають реально існуючі макроекон. звязки, процеси і явища. Основн. Макроекон. категорією є ВВП: споживання, заощадження, інвестиції, інфляція, безробіття, сукупний попит, сукупна пропозиція, бюджет держ., платіжний баланс. У макроеконом. моделях використовують два види змінних:  ендогенні (це змінні, які модель намагається пояснити (належать: обсяг нац. вир-ва, рівень зайнятості, рівень інфляції, рівень цін та ін.)) та екзогенні (це змінні, які модель бере як дані, це велечини, що знаходяться поза моделлю (відносяться: держ. видатки, ставки оподаткування, величини пропозиції грошей)). Метою моделі є з’ясування того, як екзогенні змінні впливають на ендогенні. Інакше кажучи, значення екзогенних змінних вводяті іззовні, тоді як ендогенні змінні визначаються всередені моделі. Вони є результатом побудови моделі. Всі макроек. поділ. на: статичні (фіксують економ процес на початку і вкінці певного періоду і не зображають перехід від одного стану до ін), динамічні (зображають економ процеси з урахуванням фактору часу). Усі моделі класифікують за періодами часу, стосовно якіх їх викор., і відносять до тьорх часових груп - ► короткострокового періоду (це період в якому ціни є негнучкими, і тому ресурси можуть не повністю викор. у вир-ві); ►довгострокового періоду (це період в якому ціни є гнучкими, а ресурси повністю викор у вир-ві); ►дуже тривалого періоду (- у продовж якого обсяги ресурсів і наявна технологія змінюються).