- •27. Порівняння типів переходу
- •28. Порівняння типів перехідних урядів
- •29. Значення порівняння початку переходів для прогнозування процесів кончолідації
- •30. Методика вимірювання президентської влади Методика м. С. Шугарт і Дж.Кері.
- •34. Методика вимірювання президентської влади а.Сіарофф
- •35. Методика вимірювання президентської влади о. Норгаард і л.Йоханнсен3
- •37. Індекси форми правління
- •39. Методологічні проблеми порівняння політичних партій:
- •83. Концепція умов демократизації Ліпсета
- •84.Пояснювальні моделі виникнення демократії
- •85.Економічні умови демократії
- •87. «Розподільні» моделі умов демократії
- •68.Предмет порівняльного аналізу Публічної політики
- •72.Тип Політичної системи як предмет порівняння публічної політики
- •73.Порівняння Публ Політики в Укр та Рос за Пермфорсом
- •54. Порівняння умов фракціоналізації парламентів. Ефективна кількість партій.
83. Концепція умов демократизації Ліпсета
По-перше, Ліпсет ставив проблему обумовленості демократфіі як проблему корелятивної, а не каузальності, тобто виділені їм соціально-економічні умови (добробут, урбанізація, індустріалізація, освіта) розглядалися як фактори, що сприяють виникненню демократії, а не потребують її. По-друге, тоді проблема взаємозв'язку демократії і соціально-економічних умов вирішувалася, виходячи З передумови лінійної залежності, при якій зростання показників добробуту, урбанізації та індустріалізації сприяють зростанню демократичності системи. По-третє, особлива увага Липсет звертав на стабільність політичної системи та її соціально-економічних умов. По-четверте, крім соціально-економічних умов, за Ліпсета, на стабілізацію демократичної системи впливали її ефективність і легітимність. Під ефективністю політичної системи він розумів результат її діяльності, який би задовольняв основним перевагам громадян і владних груп, здатних поставити систему під загрозу. Під легітимністю він розумів здатність політичної системи стверджувати віру в те, що існуючі політичні інститути найбільш придатні для суспільства. Легітимність, з одного боку, виступала умовою подолання криз ефективності, а з іншого, будучи результатом дозволу історичних протиріч між соціальними силами, проблематнзнровала саму демократію в залежності від обраного шляху досягнення згоди. По-п'яте, Липсет стверджував, що вивчення умов демократії не може керуватися ні редукціоністскім підходом, ні «ідеально-типової» методологією. Не можна зводити безліч умов демократії до якого-небудь одного істотного чинника, але і не можна вважати, що демократія є абстракцією і не має необхідного зв'язку з різноманітними якостями складних соціальних систем. У його дослідженні методологічної передумовою виступала ідея про многоваріатівной зв'язку демократії з її умовами, а також ідея про многоваріатівних наслідки встановлення демократичних політичних систем.
84.Пояснювальні моделі виникнення демократії
Пояснювальні моделі виникнення демократії умовно можна розділити на три групи, усередині яких природно є свої модифікації. Перша група містить у собі пояснювальні моделі, засновані на пошуку безпосередніх причин виникнення демократичних політичних систем. Тут не виділяють якої-небудь однієї провідної причини, а вважається, що тільки комплекс умов дозволяє вважати можливим виникнення демократії. Друга група пояснюють моделей особливо підкреслює значення соціально-економічних умов. Тут є своя модифікація, яка визначається рішенням питання про безпосереднє або опосередкованому характері зв'язку економіки і демократії. Слід відзначити так само передумови прямолінійного або криволінійного характеру взаємозв'язку, що роблять вплив на інтерпретацію отриманого емпіричного матеріалу . Третя група пояснюють моделей включає в себе дослідження, що ставлять акцент на різних факторах, виключаючи економічне зростання. Виділяються наступні фактори: (1) міжнародні умови, (2) зовнішні по відношенню до політики національні чинники, пов'язані з культурою, релігією, історичними умовами і т.д.; (3) внутрішні політичні умови: інститути, особливість державної політики, політико - культурні фактори. Розглянемо докладніше зміст пояснювальних моделей умов демократії.