- •1.Держава: поняття та ознаки.
- •2.Характеристика форм державного правління.
- •3.Характеристика форм державного устрою та політичного режиму.
- •4.Характеристика основних теорій походження держави.
- •5.Поняття та основні ознаки права.
- •6.Право як особливий вид соціальних норм.
- •7.Поняття та ознаки, що характеризують норму права. Структура правової норми.
- •9.Нормативно-правові акти як джерела права.
- •10.Межі дії нормативно-правових актів: в простірі, у часі, за колом осіб.
- •11.Систематизація законодавства: поняття, значення, форми.
- •12.Поняття галузі права та правового інституту.
- •13.Система права та система законодавства, їх співвідношення.
- •14.Поняття і форми реалізації права.
- •15.Застосування права як особлива форма його реалізації.
- •16.Характеристика стадій процесу застосування права.
- •17.Тлумачення правових норм: поняття, види та способи.
- •18.Поняття і структура правовідносин.
- •19.Юридичні факти: поняття, значення та види.
- •20.Правомірна поведінка: поняття та її види.
- •21.Правопорушення:поняття, ознаки та види.
- •22.Склад правопорушення: поняття та зміст його елементів.
- •23.Юридична відповідальність: поняття, мета і принципи.
- •24.Види юридичної відповідальності. Заходи юридичної відповідальності.
- •25.Шлюб: поняття, ознаки, умови та порядок укладання.
- •26.Припинення та розірвання шлюбу.
- •27.Майнові права і обов’язки подружжя.
- •28.Особисті права і обов’язки батьків і дітей.
- •29.Майнові права і обов’язки батьків і дітей.
- •30.Поняття, предмет та метод цивільного права україни.
- •31.Обєкти цивільно-правових відносин.
- •32.Субєкти цивільного права, їх загальна характеристика.
- •33.Фізичні особи, як суб’єкти цивільного права України.
- •34.Визнання особи безвісно відсутньою: підстави, порядок та наслідки.
- •35.Оголошення особи померлою: підстави, порядок та наслідки.
- •36.Поняття та ознаки юридичної особи.
- •37.Порядок та способи виникнення юридичних осіб.
- •38.Підстави порядок та способи припинення діяльності юридичних осіб.
- •39.Правочин: поняття, ознаки та види.
- •40. Умови дійсності цивільних правочинів.
- •41.Визнання правочинів недійсними та правові наслідки виконання недійсного правочину.
- •42.Види недійсних правочинів.
- •43.Поняття представництва. Сфера та межі дії представництва. Види представництва.
- •44.Поняття довіреності, форми та строк дії довіреності.
- •45.Зобовязання: поняття, структура та види.
- •46.Процес (порядок) укладання договору.
- •47.Загальні умови виконання цивільних зобовязень.
- •48.Способи забезпечення виконання зобовязень.
- •49.Поняття та способи припинення цивільних зобовязень.
- •50.Поняття, підстави то умови цивільно-правової відповідальності.
- •51.Збитки:поняття та їх структура.
- •52.Види цивільно-правової відповідальності.
- •53.Поняття, предмет та метод трудового права України.
- •54.Поняття, умови та види трудовоо договору.
- •55.Порядок укладання трудового договору. Документи необхідні при прийняті на роботу.
- •56.Види зміни умов трудового договору.
- •57.Загальні підстави припинення трудового договору.
- •58.Розірвання трудового договору з ініціативи працівника.
- •59. Розірвання трудового договору з ініціативи власника.
- •60.Робочий час: поняття і види.
- •61.Режим та облік робочого часу.
- •62.Поняття і види часу відпочинку.
- •63.Відпустки:поняття та види.
- •64.Поняття трудової дисципліни. Дисциплінарна відповідальність, види дисциплінарних стягнень. Порядок їх застосування.
- •65.Заохочення як метод забезпечення трудової дисципліни.
- •66.Поняття, умови та види матеріальної відповідальності працівників за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації.
- •67.Поняття трудових спорів, види, та порядок ї вирішення.
- •68.Поняття, підстави адміністративної відповідальності.
- •69.Види адміністративних стягнень та їх зміст.
- •70.Органи, що розглядають справи про адміністративні порушення.
- •71.Поняття, структура та джерела кримінального права України.
- •72.Підстави кримінальної відповідальності. Поняття злочину та його ознаки.
- •73.Склад злочину та зміст його елементів.
- •74.Покарання: поняття, його мета та види покарань у кримінальному праві.
- •75.Обставини, що виключають суспільну небезпеку і протиправність діяння: необхідна оборона та крайня необхідність.
- •76.Стадії вчинення умисного злочину.
- •77.Поняття та види співучасті у злочині.
69.Види адміністративних стягнень та їх зміст.
1. Попередження в письмовій формі.
2. Штраф - грошове стягнення.
3. Оплатне вилучення предмета, який став знаряддям вилучення або безпосереднім об’єктом адм. правопорушення - примусове вилучення цього предмета з подальшою реалізацією і передачею вирученої суми колишньому власникові за відрахуванням витрат по реалізації вилученого предмета.
4. Конфіскація предмета; грошей, одержаних внаслідок вчинення адм. правопор. - примусова безоплатна передача цього предмета у власність держави.
5. Позбавлення спец. права (права полювання, керування трансп. засобами) - до 3 років за грубе або систематичне порушення порядку користування цим правом.
6. Виправні роботи - до 2 міс. за місцем постійної роботи особи і з відрахуванням до 20% її заробітку в доход держави.
7. Адм. арешт - до 15 діб і лише у виняткових випадках.
Оплатне вилучення та конфіскація - це основні і додаткові адм. стягнення, решта - тільки основні. За одне порушення може бути накладено основне або основне і додаткове стягнення.
Для неповнолітніх (16-18 років) такі заходи впливу:
- зобов’язання публічно або в ін. формі попросити вибачення у потерпілого;
- застереження; - догана або сувора догана;
- передача неповнолітнього під нагляд батькам або особам, які їх заміняють, чи під нагляд педагогічному або трудовому колективу за їх згодою, а також окремим громадянам на їх прохання.
Ст. 24 КпАП установлює такі види адміністративних стягнень; 1) попередження; 2) штраф; 3) сплатне вилучення предмета; 4) конфіскація предмета; 5) позбавлення спеціального права; 6) виправні роботи; 7) адміністративний арешт.
До осіб, які не є громадянами України, може бути застосоване адміністративне видворення за межі України (ст. 24 КпАП і ст. 32 Закону "Про правовий статус іноземців").
Призначається адміністративний арешт тільки судом (суддею) на термін до 15 діб. Його не застосовують до вагітних жінок, жінок, що мають дітей віком до 12 років, осіб, які не досягли 18 років, інвалідів 1 і 2 груп (ст. 32), також військовослужбовців, призваних на збори військовозобов'язаних, осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ (ст. 15).
70.Органи, що розглядають справи про адміністративні порушення.
Систему органів, що розглядають справи про адміністративні правопорушення, визначено Кодексом України про адміністративні правопорушення.До них належать:
- адміністративні комісії при виконавчих комітетах районних, міських, районних у містах, селищних, сільських рад народних депутатів;
- виконавчі комітети селищних, сільських рад народних депутатів;
- районні (міські) суди (судді);
- органи внутрішніх справ, органи державних інспекцій та інші органи (посадові особи), уповноважені на те цим Кодексом.
Адміністративні комісії при виконавчих комітетах районних, міських, районних у містах, сільських, селищних рад народних депутатів вирішують усі справи про адміністративні правопорушення, за винятком тих, що віднесені до відання інших органів (посадових осіб).
Виконавчі комітети сільських, селищних рад народних депутатів, судді районних (міських) судів, органи внутрішніх справ, органи державних інспекцій та інші уповноважені органи розглядають справи про адміністративні правопорушення, віднесені згідно з Кодексом України про адміністративні правопорушення до їх відання.
Адміністративні комісії утворюються відповідними радами народних депутатів у складі голови, заступника голови, відповідального секретаря, а також членів комісії. В адміністративних комісіях при виконавчих комітетах районних, міських, районних у містах рад народних депутатів є посада звільненого відповідального секретаря комісії. Порядок діяльності адміністративних комісій регулюється законодавчими актами України.
Порядок утворення інших колегіальних органів, уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, а також порядок розгляду справ у цих органах визначається законодавчими актами України.
Посадові особи, уповноважені розглядати справи про адміністративні правопорушення, можуть накладати адміністративні стягнення, передбачені Кодексом України про адміністративні правопорушення, у межах наданих їм повноважень і лише під час виконання службових обов'язків.