- •1.Держава: поняття та ознаки.
- •2.Характеристика форм державного правління.
- •3.Характеристика форм державного устрою та політичного режиму.
- •4.Характеристика основних теорій походження держави.
- •5.Поняття та основні ознаки права.
- •6.Право як особливий вид соціальних норм.
- •7.Поняття та ознаки, що характеризують норму права. Структура правової норми.
- •9.Нормативно-правові акти як джерела права.
- •10.Межі дії нормативно-правових актів: в простірі, у часі, за колом осіб.
- •11.Систематизація законодавства: поняття, значення, форми.
- •12.Поняття галузі права та правового інституту.
- •13.Система права та система законодавства, їх співвідношення.
- •14.Поняття і форми реалізації права.
- •15.Застосування права як особлива форма його реалізації.
- •16.Характеристика стадій процесу застосування права.
- •17.Тлумачення правових норм: поняття, види та способи.
- •18.Поняття і структура правовідносин.
- •19.Юридичні факти: поняття, значення та види.
- •20.Правомірна поведінка: поняття та її види.
- •21.Правопорушення:поняття, ознаки та види.
- •22.Склад правопорушення: поняття та зміст його елементів.
- •23.Юридична відповідальність: поняття, мета і принципи.
- •24.Види юридичної відповідальності. Заходи юридичної відповідальності.
- •25.Шлюб: поняття, ознаки, умови та порядок укладання.
- •26.Припинення та розірвання шлюбу.
- •27.Майнові права і обов’язки подружжя.
- •28.Особисті права і обов’язки батьків і дітей.
- •29.Майнові права і обов’язки батьків і дітей.
- •30.Поняття, предмет та метод цивільного права україни.
- •31.Обєкти цивільно-правових відносин.
- •32.Субєкти цивільного права, їх загальна характеристика.
- •33.Фізичні особи, як суб’єкти цивільного права України.
- •34.Визнання особи безвісно відсутньою: підстави, порядок та наслідки.
- •35.Оголошення особи померлою: підстави, порядок та наслідки.
- •36.Поняття та ознаки юридичної особи.
- •37.Порядок та способи виникнення юридичних осіб.
- •38.Підстави порядок та способи припинення діяльності юридичних осіб.
- •39.Правочин: поняття, ознаки та види.
- •40. Умови дійсності цивільних правочинів.
- •41.Визнання правочинів недійсними та правові наслідки виконання недійсного правочину.
- •42.Види недійсних правочинів.
- •43.Поняття представництва. Сфера та межі дії представництва. Види представництва.
- •44.Поняття довіреності, форми та строк дії довіреності.
- •45.Зобовязання: поняття, структура та види.
- •46.Процес (порядок) укладання договору.
- •47.Загальні умови виконання цивільних зобовязень.
- •48.Способи забезпечення виконання зобовязень.
- •49.Поняття та способи припинення цивільних зобовязень.
- •50.Поняття, підстави то умови цивільно-правової відповідальності.
- •51.Збитки:поняття та їх структура.
- •52.Види цивільно-правової відповідальності.
- •53.Поняття, предмет та метод трудового права України.
- •54.Поняття, умови та види трудовоо договору.
- •55.Порядок укладання трудового договору. Документи необхідні при прийняті на роботу.
- •56.Види зміни умов трудового договору.
- •57.Загальні підстави припинення трудового договору.
- •58.Розірвання трудового договору з ініціативи працівника.
- •59. Розірвання трудового договору з ініціативи власника.
- •60.Робочий час: поняття і види.
- •61.Режим та облік робочого часу.
- •62.Поняття і види часу відпочинку.
- •63.Відпустки:поняття та види.
- •64.Поняття трудової дисципліни. Дисциплінарна відповідальність, види дисциплінарних стягнень. Порядок їх застосування.
- •65.Заохочення як метод забезпечення трудової дисципліни.
- •66.Поняття, умови та види матеріальної відповідальності працівників за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації.
- •67.Поняття трудових спорів, види, та порядок ї вирішення.
- •68.Поняття, підстави адміністративної відповідальності.
- •69.Види адміністративних стягнень та їх зміст.
- •70.Органи, що розглядають справи про адміністративні порушення.
- •71.Поняття, структура та джерела кримінального права України.
- •72.Підстави кримінальної відповідальності. Поняття злочину та його ознаки.
- •73.Склад злочину та зміст його елементів.
- •74.Покарання: поняття, його мета та види покарань у кримінальному праві.
- •75.Обставини, що виключають суспільну небезпеку і протиправність діяння: необхідна оборона та крайня необхідність.
- •76.Стадії вчинення умисного злочину.
- •77.Поняття та види співучасті у злочині.
31.Обєкти цивільно-правових відносин.
Об'єктом цивільних правовідносин є конкретні блага, з приводу яких суб'єкти вступають між собою в зазначені правові відносини.
Серед таких благ необхідно назвати матеріальні предмети та духовні цінності. До них, зокрема, належать: речі; дії (в тому числі послуги); результати інтелектуальної творчості; особисті немайнові блага.
Речі - це всі предмети матеріального світу, що здатні задовольняти певні потреби людей. Вони складають матеріальну основу життєдіяльності суспільства. Речі поділяються на такі види:
- засоби виробництва (сировина тощо) і предмети споживання (одяг, взуття, і т. д.);
- речі, що знаходяться в цивільному обігу, тобто речі, відносно яких відсутня заборона щодо вільної торгівлі; речі, обмежені в цивільному обігу (мисливська зброя тощо);
речі, вилучені з цивільного обігу (наркотичні речовини, дорогоцінні метали і т. ін.);
- індивідуально визначені (подарунок тощо) і родові (борошно, цегла і под.);
- замінні (родові речі) та незамінні (індивідуально визначені речі);
- споживні (речі, що після споживання перестають існувати, - продукти харчування і т. ін.) та не-споживні (речі, що служать упродовж тривалого часу, - автомобіль, будинок тощо); - подільні (речі, які в разі поділу втрачають своє цільове призначення, - телевізор, автомобіль і т. д.) та неподільні (хліб, цемент, рідина тощо); - головні й належності (скрипка і футляр до неї, верстат і фреза до нього тощо);
- плоди (плоди фруктових дерев, приплід тварин і т. д.) і доходи (результат експлуатації власником певної речі - гроші та ін.);
- рухомі (транспортні засоби і под.) та нерухомі (земля, будівлі, підприємства і т. ін.); - гроші й цінні папери (акції, облігації).
До об'єктів цивільних правовідносин відносять і дії осіб, що мають правове значення та відповідні послуги .
Крім того, до них слід віднести результати інтелектуальної творчості які охороняються законом (наукові, літературні й художні твори тощо).
Одним із об'єктів цивільних правових відносин є особисті немайнові блага, до яких належать честь, гідність, ім'я, життя, здоров'я тощо.
32.Субєкти цивільного права, їх загальна характеристика.
Суб'єктами цивільно-правових відносин є фізичні та юридичні особи, які вступають між собою в цивільно-правові відносини з приводу майна та особистих немайнових благ. В окремих випадках суб'єктом зазначених відносин може бути держава.
До фізичних осіб належать громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства.
Для визнання осіб суб'єктами цивільного права необхідна наявність цивільної правосуб'єктності, тобто їхніх право- та дієздатності.
33.Фізичні особи, як суб’єкти цивільного права України.
Щоб стати активним, а не пасивним учасником цивільних правовідносин фізична особа має володіти цивільною дієздатністю. Цивільна дієздатність властива фізичній особі не тому, що вона може вчиняти фізичні дії (рухи), тому що вона може усвідомлювати їх значення та керувати ними.
- Відповідно до ч.1 ст. 30 ЦК України цивільну дієздатність має фізична особа, яка усвідомлює значення своїх дій та може керувати ними.
- Цивільною дієздатністю фізичної особи є її здатність своїми діями набувати для себе цивільних прав і самостійно їх здійснювати, а також здатність своїми діями створювати для себе цивільні обов’язки, самостійно їх виконувати та нести відповідальність у разі їх невиконання.
- Цивільна дієздатність фізичної особи складається з 4-х елементів:
1) набувальна здатність- здатність своїми діями набувати цивільних прав та створювати цивільні обов’язки;
2) здійснювальна здатність- здатність самостійно здійснювати цивільні права;
3) виконавча здатність- здатність самостійно виконувати цивільні обов’язки;
4) деліктоздатність- здатність самостійно нести цивільну відповідальність.
- Цивільна дієздатність фізичних осіб поділяється на види за віковим та інтелектуальним критеріями.
- Повну цивільну дієздатність має фізична особа, яка досягла 18 років (повноліття).
Повна цивільна дієздатність фізичної особи може виникати і з іншого моменту, до досягнення особою 18 років.