- •1.Держава: поняття та ознаки.
- •2.Характеристика форм державного правління.
- •3.Характеристика форм державного устрою та політичного режиму.
- •4.Характеристика основних теорій походження держави.
- •5.Поняття та основні ознаки права.
- •6.Право як особливий вид соціальних норм.
- •7.Поняття та ознаки, що характеризують норму права. Структура правової норми.
- •9.Нормативно-правові акти як джерела права.
- •10.Межі дії нормативно-правових актів: в простірі, у часі, за колом осіб.
- •11.Систематизація законодавства: поняття, значення, форми.
- •12.Поняття галузі права та правового інституту.
- •13.Система права та система законодавства, їх співвідношення.
- •14.Поняття і форми реалізації права.
- •15.Застосування права як особлива форма його реалізації.
- •16.Характеристика стадій процесу застосування права.
- •17.Тлумачення правових норм: поняття, види та способи.
- •18.Поняття і структура правовідносин.
- •19.Юридичні факти: поняття, значення та види.
- •20.Правомірна поведінка: поняття та її види.
- •21.Правопорушення:поняття, ознаки та види.
- •22.Склад правопорушення: поняття та зміст його елементів.
- •23.Юридична відповідальність: поняття, мета і принципи.
- •24.Види юридичної відповідальності. Заходи юридичної відповідальності.
- •25.Шлюб: поняття, ознаки, умови та порядок укладання.
- •26.Припинення та розірвання шлюбу.
- •27.Майнові права і обов’язки подружжя.
- •28.Особисті права і обов’язки батьків і дітей.
- •29.Майнові права і обов’язки батьків і дітей.
- •30.Поняття, предмет та метод цивільного права україни.
- •31.Обєкти цивільно-правових відносин.
- •32.Субєкти цивільного права, їх загальна характеристика.
- •33.Фізичні особи, як суб’єкти цивільного права України.
- •34.Визнання особи безвісно відсутньою: підстави, порядок та наслідки.
- •35.Оголошення особи померлою: підстави, порядок та наслідки.
- •36.Поняття та ознаки юридичної особи.
- •37.Порядок та способи виникнення юридичних осіб.
- •38.Підстави порядок та способи припинення діяльності юридичних осіб.
- •39.Правочин: поняття, ознаки та види.
- •40. Умови дійсності цивільних правочинів.
- •41.Визнання правочинів недійсними та правові наслідки виконання недійсного правочину.
- •42.Види недійсних правочинів.
- •43.Поняття представництва. Сфера та межі дії представництва. Види представництва.
- •44.Поняття довіреності, форми та строк дії довіреності.
- •45.Зобовязання: поняття, структура та види.
- •46.Процес (порядок) укладання договору.
- •47.Загальні умови виконання цивільних зобовязень.
- •48.Способи забезпечення виконання зобовязень.
- •49.Поняття та способи припинення цивільних зобовязень.
- •50.Поняття, підстави то умови цивільно-правової відповідальності.
- •51.Збитки:поняття та їх структура.
- •52.Види цивільно-правової відповідальності.
- •53.Поняття, предмет та метод трудового права України.
- •54.Поняття, умови та види трудовоо договору.
- •55.Порядок укладання трудового договору. Документи необхідні при прийняті на роботу.
- •56.Види зміни умов трудового договору.
- •57.Загальні підстави припинення трудового договору.
- •58.Розірвання трудового договору з ініціативи працівника.
- •59. Розірвання трудового договору з ініціативи власника.
- •60.Робочий час: поняття і види.
- •61.Режим та облік робочого часу.
- •62.Поняття і види часу відпочинку.
- •63.Відпустки:поняття та види.
- •64.Поняття трудової дисципліни. Дисциплінарна відповідальність, види дисциплінарних стягнень. Порядок їх застосування.
- •65.Заохочення як метод забезпечення трудової дисципліни.
- •66.Поняття, умови та види матеріальної відповідальності працівників за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації.
- •67.Поняття трудових спорів, види, та порядок ї вирішення.
- •68.Поняття, підстави адміністративної відповідальності.
- •69.Види адміністративних стягнень та їх зміст.
- •70.Органи, що розглядають справи про адміністративні порушення.
- •71.Поняття, структура та джерела кримінального права України.
- •72.Підстави кримінальної відповідальності. Поняття злочину та його ознаки.
- •73.Склад злочину та зміст його елементів.
- •74.Покарання: поняття, його мета та види покарань у кримінальному праві.
- •75.Обставини, що виключають суспільну небезпеку і протиправність діяння: необхідна оборона та крайня необхідність.
- •76.Стадії вчинення умисного злочину.
- •77.Поняття та види співучасті у злочині.
34.Визнання особи безвісно відсутньою: підстави, порядок та наслідки.
Гарантією від необгрунтованого визнання особи безвісно відсутньою є те, що рішення про визнання особи безвісно відсутньою приймає лише суд. До того ж, ст.43 максимально точно встановлює умови, за яких фізична особа може бути визнана безвісно відсутньою, передбачаючи, що для цього необхідно, аби протягом одного року в місці її постійного проживання (ст.29 ЦК) немає відомостей про місце її перебування. У разі неможливості встановити день одержання останніх відомостей про місце перебування особи початком її безвісної відсутності вважається перше число місяця, що йде за тим, у якому були одержані такі відомості, а в разі неможливості встановити цей місяць — перше січня наступного року.
Порядок визнання особи безвісно відсутньою визначений ЦПК. Заява подається заінтересованою особою до суду за місцем її проживання (чи є заявник заінтересованою особою, встановлює суд) Суд розглядає справу в порядку особливого провадження з обов'язковою участю прокурора.
Над майном фізичної особи, визнаної судом безвісно відсутньою, а також фізичної особи, місце перебування якої невідоме, після того, як нотаріус за останнім місцем проживання такої особи опише належне їй майно, встановлюється опіка.
Опікун над майном фізичної особи, визнаної безвісно відсутньою, або фізичної особи, місце перебування якої невідоме, приймає виконання цивільних обов'язків на її користь, погашає за рахунок її майна борги, управляє цим майном в її інтересах.
За заявою заінтересованої особи опікун над майном фізичної особи, визнаної безвісно відсутньою, або фізичної особи, місце перебування якої невідоме, надає за рахунок цього майна утримання особам, яких вони за законом зобов'язані утримувати, погашає зобов'язання, термін виконання яких настав, тощо.
35.Оголошення особи померлою: підстави, порядок та наслідки.
Фізична особа може бути оголошена судом померлою, якщо у місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування протягом трьох років, а якщо вона пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку, – протягом шести місяців (ст. 46 ЦК). Якщо особа пропала безвісти у зв’язку з воєнними діями, вона може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій. З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до закінчення цього строку, але не раніше спливу шести місяців.
Правові наслідки оголошення фізичної особи померлою прирівнюються до правових наслідків, які настають у разі смерті: відкривається спадщина і спадкоємці закликаються до спадкування. Проте спадкоємці фізичної особи, яка оголошена померлою, не мають права відчужувати протягом п’яти років нерухоме майно, що перейшло до них у зв’язку з відкриттям спадщини.
Якщо фізична особа, яка була оголошена померлою, з’явилася або якщо одержано відомості про місце її перебування, суд за місцем перебування цієї особи або суд, що постановив рішення про оголошення її померлою, за заявою цієї особи або іншої зацікавленої особи скасовує рішення суду про оголошення фізичної особи померлою.
Незалежно від часу своєї появи фізична особа, яка була оголошена померлою, має право вимагати від особи, яка володіє її майном, повернення цього майна, якщо воно збереглося та безоплатно перейшло до неї, за винятком грошей та цінних паперів на пред’явника.