Особливості перекладу текстів українською мовою

Одні й ті самі дієслова в українській і російській мовах вимагають різних відмінкових закінчень:

підготуватися до чого?

подготовиться к чему?

При перекладі з російської на українську мову треба бути уважним до усталених прийменникових конструкцій:

ввести в состав - ввести до складу

по учебпой работе - з навчальної роботи

по научной работе - з наукової роботи

напрям дії до чогось в українській мові: використовують прийменник у (в) або до

уважним при перекладі потрібно бути до дієслів, що мо­жуть керуватися різними відмінками:

довести до відома

прийменник для - мета дії

на - сфера вживання

з російської мови конструкції з прийменником по в укра­їнській мові перекладається цілим рядом прийменникових і без­прийменникових конструкцій:

по собственному желанию - за власним бажанням

по вопросу - з питання

по заказу - на замовлення

по изучению — для вивчення

младший по возрасту - молодший за віком

слова з літерою ґ (1933 р. - вилучена з алфавіту, в 1990 р. поновлена)

список слів - в орфографічному словнику

грунт, ґатунок

уникати слів-кальок: навчальний - учбовий, наступний - слідуючий, захід - міроприємство

в російській мові:

поступающий - вступний

(дієприкметник)

заведующий - завідувач

бути уважним при написанні російських прізвищ україн­ською мовою

при складних випадках перекладу звертатися до словника

власні назви з російської мови - за фонетичним принци­пом.

Завдання. Зробіть аналітичну обробку текстової інфор­мації після комп'ютерного перекладу тексту.

Лизинг

Одним из инструментов финансирования различных внешнеэкономических операций как по импорту машин, оборудования и других товаров, так и по экспорту готовой продукции является лизинг - особый вид аренды.

Использование лизинга имеет свои преимущества. Поскольку при этой форме сотрудничества для перестройки производства на базе современной технологии и выпуске продукции, отвечающей самым строгим требованиям международного рынка, не требуется изначального выделения крупных средств в иностранной валюте. Все расходы на первом этапе покрывает лизинговая компания (фирма - арендодатель). В качестве одной из форм их последующего возмещения может служить экспорт продукции, произведенной на взятом в лизинг оборудовании.

Считают, что слово "лизинг" вошло в употребление в последней четверти прошлого столетия, когда в 1977 г. телефонная компания "Белл" приняла решения не продавать свои телефонные аппараты, а сдавать их в аренду.

Теми рефератів

1. Теорія і практика перекладу.

2. Літературне редагування.

Запитання та завдання для самоперевірки

1. З'ясуйте основні вимоги до складання професійних текстів.

2. У чому полягає логічна послідовність у тексті?

3. Назвіть особливості перекладу текстів українською мовою.

Тема 2.3. Орфографічні норми сучасної української літературної мови Самостійна робота 7

Питання 1. Правопис прізвищ, імен, по батькові в українській мові

Література: 2, с. 354; 11, с. 36 - 40; 21, с. 354, 355; 25, с. 201-210; 27, с. 22-25.

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

Перш за все слід пам'ятати:

1. У документах вживається не розмовно-побутова фор­ма імені, а тільки офіційна (не Тоня, не Катя, не Оленка, а Антоніна, Катерина, Олена).

2. У ділових паперах (листах, анкетах, автобіографіях, довідках) ім'я і по батькові ставиться після прізвища, а в особи­стих листах, виступах - перед прізвищем.

З. При утворенні чоловічих імен по батькові вживається суфікс -ович, -йович:

Сергій+ович - Сергійович, Василь+ович - Васильович, Ігор+ович -Ігорович.

4. Жіночі імена по батькові мають суфікс -івн(а), а після голосних -ївна(а):

Ігор+івна -Ігорівна, Петро+івна - Петрівна, Микола+ївна - Миколаївна.

Але треба пам'ятати винятки: Григорій – Григорович - Григорівна, Сава - Савич - Савівна, Лука - Лукич – Луківна.

5. У родовому відмінку жіночі імена по батькові мають закінчення -івн(и), -їен(и), а в давальному -івн(і), -ївн(і): Олексіївни - Олексіївні, Петрівни - Петрівні.

6. Жіночі прізвища на приголосний та на -о не відміняються, а чоловічі відміняються: Марії Голубко - Тараса Голубка, Ольги Коваленко - Петра Коваленка.

7. Кінцеві приголосні г, к, х, у іменах та прізвищах змінюються на з, ц, с:

Ольга - Ользі, Одарка - Одарці, Муха – Мусі.

При перекладі прізвищ російського походження на українську мову слід керуватися правилами щодо правопису слов’янських прізвищ відповідно до вимог україїїнського правопису.

1. Російське е - українське е - після приголосних: Бестужев, Лєрмонтов, Кузнецов, Степанов.

2. Російське е - українське є:

* на початку слів: Евдокимов - Євдокимов, Егоров – Єгоров.

* у середині слів після голосного: Бердяев - Бердяєв, Вересаев - Вересаєв,

* при роздільній вимові після приголосного: Афанасьев - Афанасьєв, Григорьев - Григор 'єв,

* після приголосних (за винятком шиплячих, р і ц) у фіксах -ев, -еев: Тимирязев - Тимірязєв, Алексеев - Алексєєв.

Але: Писарев - Писарев, Андреев - Андреєв, Плещеев - Плещеєв.

* коли російському е в корені слова відповідає в українських аналогах і: Белинский - Бєлінський (бо білий), Лесков - Лєсков (бо ліс).

З. Російське ё - українське йо:

* на початку слова: Елкин - Йолкін, Ежиков - Йожиков,

* у середині слова після голосних, після б, п, в, м, ф при роздільній вимові: Соловьев - Соловйов, Бугаев-Бугайов.

4. Російське ё - українське ьо:

* у середині слова після приголосних при м'якій вимові: Верёвкин - Верьовкін, Королёв - Корольов. Але: в прізвищах, утворених від спільних для української та російської мов імен, пишеться е. Наприклад: Артемов, Семенов, Федоров.

5. Російське е - українське о:

* після ч, щ під наголосом: Грачев - Грачов, Пугачев – Пугачов.

6. Російське и - українське и: Живков, Ягич, Величков.

7. Російське и – українське ї: після голосного: Раїч, Стоїч.

8. Російське и - українське і:

* на початку слова: Іванкевич, Івин,

* після приголосного: Зволинський - Зволінський, Мицкевич - Міцкевич.

9. Російське и - українське и:

* у суфіксах -ик, -ицьк, -ич, -евич, -ович: Сенкевич, Фучик;

* після дж, ж, ч, ш, щ, ц і перед приголосними: Гаршин, Чичиков, Шишкін, Абашидзе, Цицерон, Чингізхан, Тиціан;

* у прізвищах, утворених від людських імен та загальних назв, спільних для української, російської і слов'янських мов: Борисов, Виноградов, Глинка, Миронов, Тихомиров. Але: Нікітін, Ніколасв, Філіппов;

* у префіксі при-: Привалов, Пришвін;

* у суфіксах -ик, -ич, -иц, -кщ.: Григорович, Голицин.

10. Російське ы - українське и: Рыбаков - Рибаков, Цыганов - Циганов.

11. Ставиться ь:

* у суфіксах -ськ(ий), -цьк(ий), -зьк(ий): Мусоргский -Мусоргський, Хмельницкий - Хмельницький, Завадский - Завадський;

* перед я, ю, є, ї: Дьяконов, Панкратьєв, Ільюшин, Ананьїн;

* перед приголосними: Вольнов, Коньков;

* після ц у суфіксі –ець: Глуховец ~ Глуховець, Скиталец - Скиталець. Але: у неслов'янських прізвищах ц твердий (Ліфшиц).

12. Ставиться апостроф:

* після б, п, в, м, ф, р, к перед я, ю, є, ї. Григорьев -Григор'єв, Лукьянов - Лук'янов, Румянцев - Рум'янцев. Але: перед йо апостроф не ставиться (Воробйов, Соловйов), коли приголосний пом'якшений (Рюмін, Пясеиький).

Завдання 1. Поясніть, як передаються в українській мові букви е, й, е, ьі, вживані в іншомовних (російських та інших слов'янських) прізвищах.

Завдання 2. Запишіть прізвища українською мовою. По­ясніть їх правопис.

Луговской, Багрщкий, Дмитренко, Дрибинский, Чижевс-кий, Заболоцкий, Фомин, Лацис, Васильєв, Лаптев, Синев, Лебе-дев, Бондарев, Тимофеев, Бабичев, Крещов, Кузнецов, Афанась-ев, Тульчин, Сидоров, Олефиренко.

Завдання 3. З поданими прізвищами складіть речення так, щоб вони стояли в жіночому й чоловічому роді в родовому та орудному відмінках.

Біленко, Савченко, Іваненко, Малька, Левочко, Бровко, Яременко, Дацун, Марчук, Сайко.

Завдання 4. Запишіть українською мовою по три прі­звища відомих російських:

а) письменників;

б) кооператорів;

в) художників;

г) мовознавців.