Тема 1.1. Стилі і типи мовлення

Самостійна робота 1

Питання 1. Стилі сучасної української літературної мови

Література: 17, с. 7 - 11; 21, с. 19 - 25; 25, с. 18 - 26; 26, с. 13,14; 27, с. 55- 58.

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

З'ясування даного питання слід починати з того, що літе­ратурна мова поділяється на стилі. Слово "стиль" багатозначне, воно походить від латинського "паличка для письма", тобто письмове знаряддя, яке використовувалося в часи анти­чного Риму та Середньовіччя. В літературі і мистецтві стиль означає певну єдність образів і форм їх вираження.

Стиль - це різновид літературної мови (її функціональна підсистема), що обслуговує певну сферу суспільної діяльності мов­ців і відповідно до цього має свої особливості добору й викорис­тання мовних засобів (лексики, фразеології, граматики, фонетики).

Кожний стиль має:

• сферу поширення (коло мовців);

• призначення;

• систему мовних засобів;

• норми;

• підстилі;

• жанри реалізації.

Мовний стиль - це сукупність мовних засобів виражен­ня, зумовлених змістом і цілеспрямованістю висловлювання.

В українській літературній мові виділяють традиційно п'ять функціональних стилів:

1) науковий;

2. офіційно-діловий;

3. публіцистичний;

4. художній;

5. розмовний, або стиль побутового мовлення.

Кожен зі стилів має свої характерні особливості й реа­лізується у властивих йому жанрах.

Жанри - це різновиди текстів певного стилю, що різ­няться насамперед метою мовлення, сферою спілкування та ін­шими ознаками. Проте функціональні стилі не існують відокремлено один від одного. У будь-якому з них переважають загальномовні, міжстильові засоби, незважаючи на те що кожен вирізняється специфічними елементами, властивими тільки йому.

Останнім часом науковці виділяють ще один стиль - конфесійний. Сфера його використання - релігія та церква. Призначення - обслуговувати релігійні потреби як окремої лю­дини, так і всього суспільства. Конфесійний стиль реалізується в релігійних відправах, проповідях, молитвах (усна форма), цер­ковних книгах, молитовниках, требниках тощо (писемна форма).

Основні засоби:

• суто церковна термінологія і слова-символи (дар пра­ведності, гріховність тіла, усі люди - Божий храм);

• непрямий порядок слів у реченні та словосполученні (Не може родить добре дерево плоду лихого, ані дерево зле пло­дів добрих родити);

• значна кількість метафор, алегорій, порівнянь (Я зруй­ную цей храм рукотворний і за три дні збудую інший, нерукотворний);

• наявність архаїзмів.

Конфесійний стиль від інших стилів відрізняє небуденна урочистість, піднесеність, наявність зазначених вище виражаль­них засобів та поділ на такі підстилі: публіцистичний, науковий, художній. Повернення до загальнолюдських та давньонаціональних цінностей зобов'язує нас уважніше ставитися до даного стилю ж до складової частини загальнонаціональної культурної скарбниці та складової частини нашої історії.

Теми рефератів

1. Стилі сучасної української літературної мови.

2. Експресивні різновиди мовлення.